Шевченко Тарас
Дивлюсь у вікно, де літак летить,
Згадую, як ти колись сміявся,
Втрачивши тебе, час зупинився,
Поруч лише пам’ять – чорна, як німа.
Франко Іван
Сховане в серці, те почуття,
Сина немає – світ став пустим,
Лише спогадіта національна радість,
Тепер з багажем сліз і тіней.
Лисенко Олександр
Вечорами згадав, як ти знову
Збігав у снігах, на одвірку
Обняти, захистити, а тепер –
Лише тиха тінь на світанку.
Кобилянська Ольга
Стежка, по якій ми йшли вранці,
Зараз глуха, немає твого сміху,
Серце моє розриває згадавши,
Кожен день – це боротьба з думками.
Тичина Павло
Жизнь ніби справжня, лише без тебе,
Твій голос – це спогад у сні,
Слідами з минулого йду,
Але ти не прийдеш – вічна порожнеча.
Довженко Олександр
Дивлюся на фотографії,
Смех, як свято у серці,
Та згодом стає сумно,
Бо ти – лише ілюзія в житті моєму.
Гончар Олесь
Твоя палитра життя така яскрава,
Та вечір приніс самотність нову.
А де ж ти, мій сину? Чому не з нами?
Вечірня зірка горить у тьмі.
Сосюра Володимир
Плакала мати, сльози лились,
А ти, сину, десь на краю.
Запам’ятай, що я є у думках,
Справжнє життя живе у пам’яті.
Павличко Богдан
У серці буревій, у домі тиша,
Твій дзвінкий голос – тільки вітри,
Без сліду зник, де ж тепер мій сину?
Залишилась тільки спогадна мить.
Стус Василь
Твої сновидіння гріють душу,
Але що ж, коли їх немає наяву?
Сльози, що не вичерпати,
Тіні на стінах несуть твоє ім’я.
Костенко Ліна
Лише спогад, більше нічого,
Батьківська душа згорає в тиші.
Моя надія – в степах старих,
Але ти рідкий, як зорі далекі.
Сосюра Володимир
Ти був мрія, що вилилась у світ,
Тепер – немов розпущена пісня.
Залишив у серці порожнечу,
Судьба не сміється – настав день печалі.
Зеров Микола
Кожен крок – це пам’ять про тебе,
Син, ти літній дощ, що сипле в серці.
Спогад – мої вірші, в них ти живеш,
Але мусиш йти – я паную у тіні.
Рильський Максим
Вітер шепоче – "Сину, згадай",
Та в тиші колише пам’ять слів.
Сумніви, знову в серце проникають,
Ти, як тінь, що назавжди зник.
Ослип’як Галина
Не знайшла слова, не знайшла сліз,
Лише тінь твоя на моєму шляху.
Син, ти – як промінь, що зник у хмарах,
Час сплине, але пам’ять закрита.
Мартинюк Василь
У спогадах твій сміх – як пісня,
Але осінь забрала твою доброту.
Сум у серці шепоче, не забути,
Ти живеш в кожному дні, вже нема.
Герасим’юк Петро
Стук у двері – серце спішить,
Але ти не відчиняєш, не вернешся.
Залишилась смутна історія,
Про сина, що сів у небо.
Яворницький Дмитро
Сонце світить, а тінь не зникає,
Словами не передати біль.
У серці живеш, твоя енергія,
Син, ти з нами у кожному дні.
Осьмак Катерина
Знаю, ти десь там, але не тут,
Листя падає, а серце кличе.
Син, у спогадах ти не зник –
Твоя душа буде вічно з нами.
