Поліпи товстої кишки – це одна з найпоширеніших патологій шлунково-кишкового тракту, яка вимагає особливої уваги та своєчасного діагностування. Дані епідеміологічних досліджень показують, що поліпи виявляються у 15-30% населення розвинених країн, причому ризик їх появи зростає з віком. Це новоутворення може розвинутися безсимптомно і тривалий час залишатися непоміченим, що робить профілактичні обстеження надзвичайно важливими. Розуміння причин, симптомів та методів лікування поліпів дозволяє своєчасно вжити профілактичні заходи та запобігти серйозним ускладненням.
Що таке поліпи товстої кишки?
Поліп – це доброякісне новоутворення, яке виростає зі слизової оболонки товстої кишки та виступає в її просвіт. За своєю структурою поліпи можуть мати різні форми: сидячу (без ніжки) або на ніжці (педункульовану). Гістологічні дослідження свідчать, що більшість поліпів є аденоматозними, тобто мають потенціал малігнізації.
Розмір поліпів коливається від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Хоча більшість поліпів залишаються доброякісними, деякі з них можуть перетворитися на рак товстої кишки. За даними онкологічних спостережень, від 5 до 10% невилічених аденоматозних поліпів може прогресувати в малігнітні форми протягом 10-15 років.
Причини появи поліпів товстої кишки
Етіологія поліпів товстої кишки характеризується мультифакторіальністю та залежить від численних ризик-факторів. Науковці ще не встановили однозначну причину розвитку цієї патології, однак виділено низку чинників, які сприяють їх виникненню:
Основні причини появи поліпів:
- Вік та генетика – ризик виявлення поліпів збільшується після 50 років, але при наявності сімейного анамнезу може розвинутися раніше
- Запалювальні захворювання кишківника – виразковий коліт та болісна хвороба Крона
- Дієтичні фактори – надлишок жиру тваринного походження, нестача клітковини та овочів
- Избегання фізичної активності – малорухомий спосіб життя сприяє порушенню моторики кишківника
- Паління та зловживання алкоголем – ці шкідливі звички підвищують канцерогенез
- Ожиріння – індекс маси тіла понад 30 кг/м² є предиспозиційним фактором
- Цукровий діабет – порушення метаболізму глюкози впливає на клітинну пролiферацію
| Фактор ризику | Рівень впливу | Можливість профілактики |
|---|---|---|
| Вік 50+ років | Високий | Низька |
| Спадковість | Дуже високий | Низька |
| Надмірна вага | Середній | Висока |
| Низький вміст клітковини | Середній | Висока |
| Малорухливість | Низький | Висока |
Симптоми поліпів товстої кишки
Однією з найбільших трудностей у діагностуванні поліпів є те, що вони часто розвиваються асимптоматично. На ранніх стадіях пацієнти можуть взагалі не відчувати жодних проявів захворювання. Однак при збільшенні розмірів поліпів та при наявності ускладнень можуть розвинутися різні симптоми та клінічні ознаки.
Можливі симптоми при поліпах товстої кишки:
- Примішки крові в калі (гематохезія) – один із найбільш вагомих симптомів
- Позитивна реакція на приховану кров у фекаліях
- Слиз у калі, вибудування слизистих виділень
- Змінення характеру випорожнення (запори або проноси)
- Болючість та дискомфорт у нижній частині живота
- Ректальні кровотечі при дефекації
- Анемічні прояви (слабкість, запаморочення, втомлюваність)
- Важкість у животі та абдомінальна дистензія
- Часті позиви до дефекації
Найчастіше поліпи висока кількість крові викликають великі розміри та розташування близько до анальної ділянки. Деякі пацієнти звертають увагу на почуття неповного спорожнення після дефекації.
Методи діагностики
Сучасна гастроентерологія розпоряджається широким спектром методів виявлення та діагностування поліпів товстої кишки. Правильне діагностування – це перший крок до успішного лікування та профілактики малігнізації.
Основні методи діагностики поліпів:
- Колоноскопія – золотий стандарт діагностики
- Гнучка сигмоїдоскопія – обстеження дистального відділу товстої кишки
- Ректороманоскопія – візуалізація прямої кишки та сигмовидної кишки
- Комп’ютерна томографія товстої кишки – віртуальна колоноскопія
- Капсульна ендоскопія – для обстеження тонкої кишки при синдромі Пейтца-Егертса
- Аналіз калу на приховану кров – скринінговий метод
- Ирригоскопія – рентгенологічне дослідження з контрастною речовиною
- МРТ товстої кишки – альтернатива при протипоказаннях до колоноскопії
Колоноскопія залишається найінформативнішим методом, оскільки дозволяє не тільки виявити поліп, але й одразу провести його видалення та взяти матеріал для гістологічного дослідження. Процедура має чутливість 85-95% для виявлення поліпів розміром більше 5 мм.
Методи лікування поліпів товстої кишки
Лікування поліпів товстої кишки залежить від їх розміру, морфології, гістологічної структури та клінічної ситуації. У більшості випадків при виявленні поліпів під час колоноскопії проводиться їх ендоскопічне видалення.
Консервативна тактика
Консервативне спостереження проводиться в тих випадках, коли видалення поліпа неможливе або пацієнт відмовляється від процедури. Однак при наявності аденоматозних поліпів рекомендується агресивнішій підхід.
Консервативні заходи включають:
- Регулярне спостереження та контрольне обстеження
- Дієтичні модифікації зі збільшенням клітковини
- Збільшення фізичної активності
- Припинення паління та скорочення вживання алкоголю
- Прийом препаратів для нормалізації мікробіоти кишківника
- Контроль ваги тіла
- Профілактичне використання нестероїдних протизапальних препаратів (у деяких випадках)
Ендоскопічні методи видалення
Ендоскопічна полiпектомія – це малоінвазивна процедура, яка проводиться під контролем візуалізації. Цей метод є стандартом лікування більшості поліпів та характеризується низьким ризиком ускладнень.
Основні ендоскопічні методики:
| Метод | Опис | Показання |
|---|---|---|
| Холодна поліпектомія | Механічне видалення без електрокоагуляції | Невеликі поліпи (< 5 мм) |
| Гарячева поліпектомія | Використання електричного струму | Поліпи 5-20 мм |
| Мукозна дисекція | Послідовне видалення тканини шаром | Великі плоскі поліпи |
| Аргон-плазмова коагуляція | Використання іонізованого газу | Залишкова тканина поліпа |
| Ендоскопічна мукозна резекція | Видалення частини слизової оболонки | Великі поліпи (> 20 мм) |
Хірургічне видалення
Хірургічне втручання необхідне у випадках, коли ендоскопічне видалення неможливе або неефективне. Показання до операції розглядаються індивідуально для кожного пацієнта.
Показання до хірургічного лікування:
- Неможливість ендоскопічного видалення через розташування або розміри поліпа
- Підозра на малігнізацію з проростанням у підслизовий шар
- Невдале попереднє ендоскопічне видалення
- Кровотеча, яку неможливо зупинити ендоскопічно
- Перфорація кишківника під час видалення поліпа
- Множинні сімейні поліпози (синдром Лінча)
Профілактика та моніторинг
Профілактика появи поліпів товстої кишки та рецидиву після видалення – це важливі компоненти тривалої терапевтичної стратегії. Раціональна профілактика дозволяє значно знизити ризик розвитку раку товстої кишки.
Основні профілактичні рекомендації:
- Раціональне харчування – увесь достатню кількість клітковини, овочів та фруктів
- Фізична активність – не менше 150 хвилин помірної активності на тиждень
- Контроль ваги – підтримання індексу маси тіла в межах норми
- Відмова від шкідливих звичок – припинення паління та обмеження алкоголю
- Скринінгові обстеження – регулярне проведення колоноскопії
- Прийом калію та кальцію – ці мікронутрієнти мають протипухлинну дію
- Використання аспірину – за рекомендацією лікаря для осіб високого ризику
Режим моніторингу після видалення поліпа:
- При виявленні 1-2 невеликих поліпів: повторна колоноскопія через 5-10 років
- При виявленні 3-10 аденоматозних поліпів: повторна колоноскопія через 3 роки
- При виявленні більше 10 поліпів: колоноскопія через 2-3 роки або генетичне тестування
- При виявленні поліпа розміром більше 20 мм: повторна колоноскопія через 2-3 місяці
Ускладнення поліпів товстої кишки
Незважаючи на те, що більшість поліпів залишаються доброякісними, можливі серйозні ускладнення. Розуміння потенційних ризиків допомагає пацієнтам приймати обґрунтовані рішення щодо лікування.
Можливі ускладнення:
- Малігнізація – перетворення аденоми на рак
- Кровотеча – як спонтанна, так і під час видалення поліпа
- Перфорація кишківника – розрив стінки під час полiпектомії
- Спайки – утворення сполучної тканини після операції
- Інвагінація – западання однієї ділянки кишківника в іншу
- Обтурація – закупорка просвіту великим поліпом
- Синдром постполiпектомічної коагуляції – відстрочена перфорація
Анемія вторинна – закономірний наслідок хронічної крововтрати при великих поліпах, особливо у літніх людей та осіб з коморбідними патологіями.
