Німеччина планує скоротити виплати частині українських біженців: кому зменшать допомогу?

Ви можете прослухати цей текст, ми його озвучили за допомогою штучного інтелекту:

“Я бачу велике невдоволення серед німців: вони вважають, що гроші мають йти ті, хто працював і платив податки. Багато пишуть, що українці приїхали і стали безробітними. Я думаю, що фінансово, звісно, ​​буде трохи важче, але всі інші біженці, які були з Сирії та Афганістану, якось вижили”, – каже представниця громадської організації Дрездена Наталя Бок.

Українці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, можуть отримати Bürgergeld замість 563 євро – на 122 євро менше. З цією пропозицією погодилися представники урядової коаліції. повідомляє Bild з посиланням на джерела в коаліції. В уряді кажуть: це зменшить навантаження на бюджет і мотивуватиме українців шукати роботу. І таким чином військових мігрантів планують прирівняти до шукачів притулку з інших країн. Наразі законопроект ще не прийнято; його має розглянути Бундесрат.

Проект Радіо Свобода “Як справи?” говорить:

• Які ризики бачить у цій зміні перший українець у Палаті депутатів Берліна та представник громадської організації в Дрездені?
• Чому деякі українці досі не знайшли роботу в Німеччині?
• І чи дійсно це рішення спонукатиме українських біженців шукати роботу?

Хто скоротить допомогу?

Представники німецької урядової коаліції – міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та Міністр соціальної політики Бербель Бас (SPD) – погодилися скоротити цивільну допомогу (БюргергельдЦе державна допомога, яка надається, зокрема, працездатним людям, які не можуть знайти роботу або чий дохід не покриває основних життєвих потреб у Німеччині. Відповідно до Федеральне міністерство праці та соціальних питаньна даний момент він становить 563 євро для одиноких і одиноких батьків.) для деяких українців, які знайшли притулок у Німеччині, повідомляє Зображення з посиланням на джерела в коаліції.

Як повідомляє Bild, працездатним українцям, які отримали тимчасовий захист в країні з 1 квітня 2025 року, зменшать допомогу. Таким чином, пишуть ЗМІ, закінчується особливий режим, запроваджений після початку повномасштабної російської війни в Україні.

Якщо зміни ухвалять, ця категорія українців отримуватиме 441 євро на місяць – фактично їх пропонують прирівняти до шукачів притулку з інших країн. Решта умов залишаться незмінними – витрати на оплату житлово-комунальних послуг покриватиме держава.

Раніше в Німеччині обговорювалося питання конфіскації Burgergeld в тих українців, які вже проживали в Німеччині до 1 квітня 2025 року. Однак через спротив представників земель і муніципалітетів від цієї ідеї відмовилися.

«Зміни давно назріли»

Лілія Усик – Костянтинівка Донецької області. Вона приїхала до Німеччини на навчання більше десяти років тому. У 2023 році Лілія стала першою українкою в Берлінська палата депутатів від Християнсько-демократичного союзу.

“Метою цієї зміни є те, щоб якомога більше українців, які проживають у Німеччині, знайшли роботу та вийшли на ринок праці. Звичайно, таке зменшення виплат означає скорочення видатків німецького бюджету. Це важливий внутрішньополітичний аспект.

Загалом у внутрішньонімецькому дискурсі ці зміни назрівали давно. Для українців це, звичайно, не пом'якшення ситуації, а загострення. Чи почнуть працювати масово через ці зміни? Час покаже, але для багатьох цей процес буде непростим».

За результатами дослідження Федеральний інститут демографічних досліджень (BiB), станом на літо 2025 року серед українців віком 20-64 роки, які прибули до Німеччини з лютого по травень 2022 року, рівень зайнятості становив 51%. Серед них: 57% чоловіків і 50% жінок.

Автори дослідження зазначають, що інтеграція військових мігрантів з України на ринок праці Німеччини відбувається швидше, ніж біженців з інших країн. З літа 2022 року до літа цього року частка працевлаштованих українців зросла більш як утричі. Особливо помітне прискорення спостерігалося на третій рік після переїзду, йдеться в дослідженні.

Наталія Бок прожив у Німеччині 28 років. Вона веде громадська організація Дрезден Є.Вдо складу якого входить Український дім у Дрездені. Але вона голова Ради з питань інтеграції переселенців при міськраді. Наталія каже: зменшення виплат було частиною коаліційної угоди ще до створення партіями правлячої коаліції.

«Це був один із пунктів як покращення чи посилення цієї реформи Бюргергельда, щоб зробити систему більш гнучкою. Вони вважають, що нинішня система недостатньо заохочує людей йти на роботу, працювати. Вони кажуть, що знають достатньо випадків, коли українці зловживають, наприклад, працюють стільки годин, щоб їм не зменшували зарплати. Деякі українці кажуть: «Немає сенсу нам ходити на роботу, тому що з усіма цими доплатами ми можемо жити цілком нормально».

Наталя каже: на рішення скоротити допомогу українцям вплинуло також зростання кількості біженців. За її словами, наприклад, табір у Саксонії – головний центр прийому біженців – переповнений. 80% його жителів – чоловіки віком від 18 до 22 років.

За даними МВС НімеччинаПісля того, як молодим хлопцям дозволили залишити Україну, кількість шукачів притулку цієї вікової категорії в Німеччині зросла вдесятеро – приблизно зі 100 до 1000 осіб на тиждень, написав версія Пухир. У відомстві наголосили, що наразі неможливо оцінити, чи є ця тенденція тимчасовою. У МВС також зазначили, що влітку збільшився наплив мігрантів з України.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у телефонній розмові з Президентом України Володимир Зеленський просили сприяти приїзду меншої кількості молодих людей до Німеччини – мовляв, вони потрібні для служби в Україні, повідомили AFP.

“Я бачу, що серед німців є велике невдоволення, тому що вони вважають, що ті, хто працював і платив податки, повинні отримувати гроші. Багато пишуть, що українці приїхали і стали безробітними. Зараз українці і німці на одному рівні.

Я думаю, що фінансово, звичайно, буде трохи складніше, але голодувати тут нікому не дозволять. Німеччина – соціальна країна, і тут ви можете претендувати на деякі інші переваги. Усі інші біженці, які раніше були з Сирії та Афганістану, якось вижили».

Чи стане менше можливостей для роботи?

Наразі переселенці з України закріплені за центрами зайнятості (Jobcenter). Саме там вони проходять мовні курси, курси інтеграції та підвищення кваліфікації. Лілія Усик каже: якщо раніше метою було, щоб українці працювали за фахом, то зараз центри наполягають на пошуку роботи на некваліфікованих ділянках.

“Я бачу велику проблему в підході Німеччини до визнання кваліфікацій – мовний бар'єр занадто великий, вимагати знання мови на рівні С1 за два-три роки нереально. А такі високі вимоги майже неможливо виконати за такий короткий термін. Українці – лікарі, вчителі, інженери – повинні підтверджувати свою кваліфікацію, складати іспити, завжди починати нижче кваліфікації, наприклад, як фельдшери, вчителі.

Польща пішла іншим шляхом: визнання кваліфікації легше, мовний бар’єр не такий високий. Зрозуміло, що українська та польська мови ближчі одна до одної, ніж українська та німецька».

Наталя Бок каже: після ухвалення змін біженцями опікуватимуться вже не центри зайнятості, а соціальні служби – і в цьому є ризики.

“Основний недолік полягає в тому, що у них набагато менше можливостей пройти курси, буде важче знайти роботу, пройти курси перепідготовки. Проблема в тому, що у деяких людей не визнають дипломи, деякі не можуть влаштуватися на роботу з наявними знаннями мови. Німецькі роботодавці вважають, що цього недостатньо для роботи, наприклад, у німецькій компанії. У нас уже є випадки, коли вчителі отримали мовний диплом, але їх ще не беруть на посаду вчителів, тому що вважають, що це не так”. досить.

Ці виплати не є основною причиною, чому українці, наприклад, залишаються в Німеччині. Але є низка причин, чому значна частина ще не змогла цього зробити».

Наразі йдеться лише про зменшення виплат для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Бундесрат, верхня палата парламенту, що представляє інтереси держав, ще не ухвалив рішення.

За словами Наталі Бок, якщо законопроект буде проголосований, це не означає, що тимчасовий статус захисту для українців буде скасований і особливий режим, запроваджений після початку повномасштабної війни Росії в Україні, припиниться.

12 листопада під час виступу в Бундестазі міністр праці та соціальних питань ФРН ім Бербель Бас позначеніЗазначається, що законопроект передбачає механізми уникнення застосування зворотної дії до осіб, які прибувають після 1 квітня поточного року. За її словами, кожен український біженець, незалежно від дати прибуття, отримав підтвердження соціальних виплат на певний період. І тільки після його завершення статус може змінитися. Тому різниця в кількості біженців не повертається.

Бас також запевнив, що українці й надалі матимуть доступ до ринку праці: вони зможуть отримати консультації в центрах зайнятості, відвідати інтеграційні та мовні курси.

Станом на кінець вересня 2025р даних ЄвростатУ Німеччині статус тимчасового захисту отримали 1 218 100 українців – це 28,3% від загальної кількості військових мігрантів з України до ЄС.

ДО даних Трекер підтримки Україниякі охоплюють період із січня 2022 року по серпень 2025 року, майже за три з половиною роки Німеччина витратила на допомогу військовим мігрантам 36,55 млрд євро. І це найбільша сума витрат серед держав.