Стриктури стравоходу – це серйозна патологія, яка характеризується звуженням просвіту харчоводу внаслідок утворення рубцевої тканини. Це захворювання значно впливає на якість життя пацієнтів, оскільки перешкоджає нормальному проходженню їжі та рідини. За медичною статистикою, у світі діагностується від 3 до 50 нових випадків стриктур на мільйон осіб щороку. Розуміння причин виникнення, клінічних симптомів та сучасних методів терапії дозволяє своєчасно почати лікування та запобігти серйозним ускладненням.
Причини виникнення стриктур стравоходу
Стриктури харчоводу розвиваються в результаті впливу різноманітних факторів, які призводять до ушкодження слизової оболонки та розвитку рубцевої деформації. Виділяють причини, пов’язані з хімічними, термічними та механічними ушкодженнями, а також захворюваннями стравоходу та системними патологіями.
Химічні ушкодження
Хімічні опіки залишаються однією з найпоширеніших причин виникнення стриктур. Розрізняють такі типи ушкоджень:
- Лужні опіки – найбільш небезпечні, оскільки викликають глибоке проникнення в тканини та розвиток некрозу
- Кислотні опіки – звичайно викликають поверхневі ушкодження, але при високій концентрації можуть бути рівнозначно серйозними
- Отруйні сполуки – наприклад, прасування перекису водню, розчинники та інші агресивні речовини
- Лікарські препарати – деякі ліки можуть викликати хімічне ушкодження при тривалому контакті зі стінками
Термічні травми
Термічне ушкодження виникає при впливі екстремальних температур на слизову оболонку стравоходу. До основних причин належать:
- Гарячі напої та їжа, споживання при температурі вище 70°C
- Парові опіки при вдиханні гарячої пари
- Контакт з розплавленим матеріалом при виробничих травмах
- Електротермічні ушкодження при проходженні електричного струму через стравохід
Механічні пошкодження та ендоскопічні маніпуляції
Механічні травми стравоходу часто пов’язані з медичними процедурами та випадковим ушкодженням. Найчастіше трапляються такі ситуації:
- Передозування при ендоскопічній дилатації
- Ушкодження під час постановки назогастрального зонду
- Травми при проведенні ендоскопічної рісекції пухлин
- Ускладнення після введення розширювачів та бужів
- Ушкодження під час мобілізації гастроезофагеального переходу при хірургічних втручаннях
Захворювання стравоходу
Низка патологічних станів та захворювань можуть призвести до утворення стриктур. До них належать:
| Захворювання | Механізм розвитку | Частота виникнення |
|---|---|---|
| Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) | Хронічне запалення від кислого вмісту | 5-10% пацієнтів |
| Барретів стравохід | Метаплазія слизової оболонки | 2-5% випадків |
| Ахалазія | Порушення перистальтики та тонусу | Різна |
| Рак стравоходу | Пухлинний ріст та рубцювання | До 50% |
| Виразкова хвороба | Глибокі дефекти слизової оболонки | 1-3% |
Системні захворювання
Деякі системні патології також можуть спровокувати розвиток стриктур. Найчастіше діагностуються:
- Склеродермія – системне ушкодження колагену та фіброз тканин
- Дерматоміозит – запальне захворювання м’язів та шкіри
- Синдром Шегрена – автоімунне ураження слинних та сльозних залоз
- Хронічна трансплантат-проти-господаря (КТПГ) хвороба – ускладнення після трансплантації кісткового мозку
- Дифіломатоз – паразитарне ураження тканин
Клінічні симптоми стриктур стравоходу
Клінічна картина стриктур стравоходу залежить від ступеня звуження просвіту, темпу розвитку патології та локалізації ушкодження. Симптоми можуть розвиватися поступово або виявлятися раптово в залежності від причини виникнення.
Основні симптоми дисфагії
Дисфагія – це неможливість нормального прогресивного проходження їжі по стравоходу. Розрізняють такі варіанти:
- Дисфагія для твердої їжі – виникає на ранніх стадіях, коли звуження становить 50-70% від нормального просвіту
- Дисфагія для м’якої їжі – розвивається при більш суттєвому звуженні (70-90%)
- Дисфагія для рідини – найбільш серйозна ситуація, яка вказує на критичне звуження просвіту
- Одинофагія – болючість при ковтанні, часто супроводжує гострі стриктури
Больові відчуття та дискомфорт
Пацієнти з стриктурами часто скаржаться на болючість в ділянці грудної клітини та верхньої частини живота. Больові відчуття можуть:
- Посилюватися при проходженні твердої їжі
- Іррадіювати в спину та плече
- Мати колючий або тупий характер
- Посилюватися при глибоких вдиханнях та кашлі
Порушення харчування та системні прояви
Довготривале існування стриктури призводить до порушень загального стану організму. До системних проявів належать:
| Симптом | Причина виникнення | Клінічні наслідки |
|---|---|---|
| Втрата ваги | Недостатня кількість спожитої їжі | Дефіцит поживних речовин |
| Дегідратація | Неможливість пити достатню кількість рідини | Електролітні розлади |
| Відригування та нудота | Скупичення їжі проксимально від стриктури | Аспірація та пневмоніт |
| Гіпопротеїнемія | Недостатнє поступлення білків | Слабкість та набряки |
| Анемія | Дефіцит заліза та вітаміну B12 | Втомлюваність та задишка |
Усередження та екстрені ускладнення
При прогресуванні захворювання можуть виникати серйозні ускладнення, які вимагають невідкладної допомоги. До них належать:
- Повна обструкція стравоходу з неможливістю проходження навіть слини
- Аспіраційна пневмоніт при потраплянні вмісту в дихальні шляхи
- Перфорація стравоходу при агресивних спробах дилатації
- Кровотеча з виразок, що розвиваються близько стриктури
- Сепсис при інфікуванні ушкодженої тканини
Методи діагностики
Своєчасна та точна діагностика стриктур стравоходу є базою для вибору оптимального лікування. Застосовуються як клінічні дослідження, так і інструментальні та лабораторні методи.
Клінічне обстеження та анамнез
Перший етап діагностики включає детальне з’ясування історії захворювання та жалоб пацієнта. Лікар повинен з’ясувати:
- Час виникнення перших симптомів та їх характер
- Наявність історії хімічних або термічних травм
- Перенесені ендоскопічні маніпуляції та оперативні втручання
- Наявність системних захворювань та тривалого прийому лікарських засобів
- Сімейний анамнез щодо захворювань харчовода та онкологічних патологій
Рентгенологічні методи дослідження
Рентгенографія з контрастною речовиною залишається доступним та інформативним методом діагностики:
- Традиційна рентгенографія – використання барію для контрастування дозволяє виявити звуження та його локалізацію
- Відеоезофагографія – динамічне дослідження процесу ковтання з оцінкою перистальтики
- Комп’ютерна томографія (КТ) – уточнення глибини ушкодження та пошук пухлинних процесів
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – визначення ступеня рубцювання та фіброзу
Ендоскопічні методи
Ендоскопія є золотим стандартом діагностики стриктур стравоходу, оскільки дозволяє не тільки візуалізувати патологію, але й проводити лікування одночасно:
- Верхня гастроінтестинальна ендоскопія (ЕГДС)
- Заміри діаметру звуження та довжини стриктури
- Біопсія для виключення злоякісної патології
- Оцінка ступеня запалення та наявність виразок
- Ультразвукова ендоскопія (EUS) для визначення глибини пошкодження
Функціональні дослідження
Додаткові функціональні тести дозволяють оцінити порушення моторики та просування їжі:
| Метод дослідження | Призначення | Інформація |
|---|---|---|
| Езофагометрія | Вимірювання тиску в відділах стравоходу | Функція сфінктерів та перистальтика |
| Сцинтиграфія | Оцінка просування їжі через стравохід | Час транзиту та залишкові явища |
| Імпеданс-pH моніторинг | Виявлення рефлюксу | Тип та частота рефлюксу |
| Манометрія високого розрізнення | Детальна оцінка тиску | Дифузні гіперконтракції та ахалазія |
Методи лікування стриктур стравоходу
Лікування стриктур стравоходу повинне бути комплексним та мультидисциплінарним, залежно від причини виникнення, локалізації та ступеня звуження просвіту. Виділяють консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи.
Консервативне лікування
Консервативні методи застосовуються в якості допоміжної терапії та для профілактики повторних стриктур. До них належать:
- Дієтичні рекомендації – прием м’яких, рідких, термічно обробленої їжі
- Розчинення залізних таблеток та капсул – уникання прямого контакту препаратів зі стінками
- Прием протизапальних препаратів – стероїди та нестероїдні протизапальні засоби
- Антибіотикотерапія – при ознаках інфекції або при виразках
- Прием прокінетиків – метоклопрамід та домперидон для поліпшення моторики
Ендоскопічні методи розширення
Ендоскопічні методи дилатації є основою неоперативного лікування стриктур стравоходу. До них належать:
| Метод | Принцип дії | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|---|
| Бужування | Поступове розширення за допомогою бужів | Простота, доступність | Часте рецидивування |
| Пневматична дилатація | Розширення за допомогою повітря | Глибоке розширення | Ризик перфорації |
| Грейпфрутова дилатація | Розширення під рентгеновским контролем | Контроль глибини | Менш популярна |
| Бісепреоліз | Введення ферменту колагенази | Розм’якшення рубців | Висока вартість |
| Балонна дилатація | Розширення за допомогою балону | Контрольоване розширення | Ризик рецидивування |
Інтавентральне введення препаратів
Впровадження препаратів безпосередньо в рубцеву тканину дозволяє змінити процес рубцювання та запобігти рецидивуванню:
- Кортикостероїди – триамцинолон та метилпреднізолон для пригнічення запалення
- Інгібітори TNF-α – етанерцепт та інфліксимаб для модуляції імунної відповіді
- Гіалуронідаза – для розм’якшення рубцевої тканини
- Ботулінотоксин – для розслаблення гладких м’язів та зменшення рубцювання
- Мітомицин С – цитостатик для запобігання проліферації фібробластів
Хірургічні методи лікування
Хірургічне втручання показане при невдалості консервативного та ендоскопічного лікування, при протяжних та циркулярних стриктурах, а також при наявності злоякісної патології.
Основні хірургічні операції:
- Езофагопластика – заміна ушкодженого ділянки харчоводу трансплантатом з шлунку або товстої кишки
- Циркулярна їзофагомоторіотомія – поперечне розсічення м’язових волокон для розширення просвіту
- Езофагогастростомія – створення обхідного анастомозу
- Резекція стравоходу – видалення ушкодженого сегмента при раціональних показаннях
- Гастростомія або ентеростомія – створення штучного свічника для альтернативного харчування
Профілактика та прогноз
Попередження розвитку стриктур стравоходу можливе при своєчасному лікуванні основного захворювання та усунення факторів ризику. До профілактичних заходів належать:
- Обережне поводження з хімічними речовинами та дбайливість при їх зберіганні
- Уникання спживання гарячої їжі та напоїв вище 65-70°C
- Своєчасне лікування ГЕРХ та дотримання рекомендацій щодо дієти та способу життя
- Обережність при маніпуляціях на стравоході та дотримання протоколів безпеки
- Регулярні медичні огляди пацієнтів зі схильністю до розвитку стриктур
Прогноз лікування залежить від:
- Причини виникнення стриктури та часу від її розвитку
- Локалізації та протяжності ушкодження
- Наявності супутніх захворювань та системних патологій
- Своєчасності призначення лікування та комплаєнсу пацієнта
- Квалідикації медичного персоналу та доступу до сучасних методів терапії
Стриктури стравоходу залишаються серйозною медичною проблемою, яка вимагає комплексного підходу до діагностики та лікування, оскільки забезпечення якісного результату залежить від раннього виявлення патології та вибору оптимальної терапевтичної стратегії для кожного пацієнта.
