Нещодавні переговори США в Москві, ймовірно призвели до обмеженого прогресу : НАТО переконане, що Кремль не цікавиться реальним світом і реагуватиме лише на посилення тиску та санкцій.
На зустрічі в Брюсселі союзники обговорили три ключові напрямки: виконання рішень Гаазького саміту, подальшу підтримку України та стратегію стримування та послаблення РФ.
Європа продовжує говорити: вона повністю підтримує Україну та її право самостійно визначати умови миру. Україні, зазначає він, потрібні сильні збройні сили, гарантії союзників та інтеграція з НАТО та ЄС.
- Чого очікувати від мирного процесу, зважаючи на непоступливість Москви?
- На які поступки готова Європа?
- А чого він очікує від України?
Про це після зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств країн НАТО в штаб-квартирі альянсу Радіо Свобода поговорило з міністром закордонних справ Латвії Байбою Бразе, яка до призначення на цю посаду в 2020-2023 роках відповідала за публічну дипломатію в альянсі.
– Нещодавні переговори, проведені делегацією США в Москві щодо припинення війни в Україні, здається, не досягли значного прогресу, враховуючи заяви які ми єПізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що “компромісного варіанту (мирного врегулювання) поки не знайдено, але деякі зусилля Америки виглядають більш-менш прийнятними”. Пізніше президент Росії Володимир Путін підтвердив, що під час зустрічі з Вітковим і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану припинення війни Росії проти України. Путін зазначив, що під час зустрічі необхідно «пройти по кожному пункту» мирної ініціативи. Раніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що йшлося не про суттєві моменти, а про загальну концепцію. Глава МЗС України Андрій Сибіга вказав на «позитивне значення для мирного процесу» переговорів у Москві. За його словами, представники США запросили українську делегацію «найближчим часом продовжити переговори в Америці».
В Офісі президента підтвердили, що 4 грудня Флориду відвідають українські переговорники – секретар РНБО Рустем Умеров і начальник Генштабу Андрій Гнатов. Як повідомив у Facebook радник Офісу президента, член делегації Олександр Бевз, метою візиту є отримання інформації про результати поїздки спецпредставника президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, а також відгуків після обговорення цього візиту з президентом США Дональдом Трампом і його командою. За його словами, після цього президент України Володимир Зеленський визначить подальші кроки та дасть доручення переговорній групі. Бевз додав, що ключові проблемні політичні питання залишаться для обговорення лідерами України та США; Україна готова до зустрічей на найвищому рівні.. Чи вважаєте ви, що нинішній дипломатичний процес зайшов у глухий кут?
– Я думаю, що ми всі – США, Україна, європейські союзники – були реалістами. Судячи із заяв російського керівництва, воно не зацікавлене в мирі. Він не зацікавлений у пошуку рішення, яке було б прийнятним для України чи інших країн. І це реальність.
Потрібні більший тиск і нові санкції проти російської економіки.
Я не знаю, що має статися, щоб м’ясник у Кремлі дійсно сприйняв це серйозно. (до початку переговорного процесу – ред.).
На нашу думку, потрібен більший тиск і більше санкцій проти російської економіки. Має бути дуже чітке розуміння того, що ані союзники, ані Україна не здаються, і що просто потрібно чинити тиск на Росію, щоб вона сприйняла мир серйозно.
– Ви бачите потенціал, а головне – готовність союзників посилити тиск на Кремль?
– Так, так і ще раз так.
– Що ви чули від ваших американських партнерів тут, за закритими дверима, про поточний стан переговорів?
– Ми не обговорювали переговори. Насправді йшлося про те, що НАТО визначило Росію як довгострокову та найбільш стійку загрозу, що означало, що нам потрібно рухатися у трьох напрямках у дуже практичний спосіб.
Нам потрібно виконати рішення Гаазького саміту, тобто п’ять відсотків на оборону. Реалізувати оборонні плани, мати можливості, військову промисловість – реально мати цю силу, тому що це тільки стримує Росію.
По-друге, ми повинні продовжувати підтримувати Україну. Сьогодні (3 грудня 2025 року – ред.) мільярди внесків, оголошених через ініціативу PURL (Перелік першочергових вимог України – ред.) Це закупівля американської зброї, але й розвиток можливостей самооборони України.
Наприклад, за останні кілька місяців наш кабінет міністрів уже прийняв багато рішень не лише щодо PURL, а й щодо двосторонньої допомоги та підтримки енергетичної інфраструктури, зброї тощо. Отже, було багато практичних рішень щодо підтримки України.
І по-третє, найважливіше – це справді мати комплексну стратегію стримування та послаблення Росії, щоб забезпечити її нездатність успішно діяти на полі бою, тобто ослаблення військового потенціалу Росії.
– Американські ЗМІ нещодавно повідомили про три «червоні лінії», які проводить Кремль щодо України. Серед них – міжнародне визнання окупованої української території. Чи розглядаєте Ви можливість того, що Латвія зможе їх визнати?
– Я не уявляю, що такий сценарій можливий.
– Яку роль зараз відіграє Європа в переговорному процесі?
– Європа підтримує Україну. Україна тримається. Це демократична країна, яка хоче зберегти свій суверенітет. Минулого тижня я був у Києві і провів там два з половиною дні, спілкуючись з усіма, від президента Зеленського до солдатів на фронті.
Україна сильна держава. Вона має свою волю. Незалежність України в будь-яких рішеннях, у будь-яких мирних процесах чи з будь-якої іншої причини є ключовою. Але й Україна не готова капітулювати.
Україна знає свої межі, свої червоні лінії, і Україна знає, чого вона може досягти.
Тому це рішення України. Європа й надалі підтримуватиме Україну.
– Як ви вважаєте, Україні не варто погоджуватися на погану угоду?
– Ні-ні, я не кажу, що Україна повинна робити чи не робити. Україна знає свої межі, свої червоні лінії, і Україна знає, чого вона може досягти.
– Наскільки серйозна загроза для НАТО з боку Росії? Ми чуємо різні думки: деякі союзники вважають, що якщо Росія загрузне в Україні, вона не зможе атакувати альянс, зокрема східний фланг, на якому, зокрема, розташована Латвія.
Інші союзники кажуть, що оскільки Росія швидко нарощує свій військовий потенціал, загрозу слід сприймати дуже серйозно, особливо в країнах Балтії.
– Ми сприймаємо Росію серйозно. Це точно. Саме тому НАТО визнало Росію «найзначнішою» довгостроковою загрозою для альянсу, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Ми серйозно ставимося до цього й на двосторонньому рівні.
Водночас ми всі хочемо миру. Ми всі хочемо миру для України, гарантії її суверенітету та демократії, а також подальшого ненападу з боку Росії. Тобто ніякої агресії.
Якщо Україна скаже, що не готова до таких умов, ми підтримаємо Україну.
Україна, безумовно, відіграє в цьому провідну роль. Ми, як європейці та союзники, будемо підтримувати Україну. Але незалежність України у прийнятті рішень є надзвичайно важливою.
Ось де ми знаходимося. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та її рішення про мир, але ми також гарантуватимемо, що якщо Україна скаже, що не готова до таких умов, ми підтримаємо Україну.
– Які гарантії безпеки необхідно виробити, щоб Україна справді запобігла подальшій потенційній агресії?
– Думаю, тут є кілька складових.
По-перше, як я вже сказав, це суверенне право України приймати рішення. Це важливо.
Необхідно надати Україні можливість мати значні Збройні Сили.
Також необхідно надати Україні можливість мати значні Збройні Сили. Власні Сили оборони України – адже Україна має найбільшу та найпотужнішу армію в Європі, і збереження цієї спроможності відіграє виняткову роль.
І далі, не менш важливі гарантії резервування та підтримка союзників. Повна інтеграція та сумісність з НАТО, підтримка ЄС, перспектива членства в ЄС.
Ми також підтримуємо перспективу членства України в НАТО, тому політична складова також має велике значення.
