16 грудня Україна наблизиться до отримання компенсації за збитки, завдані Росією її повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року.
Високопосадовці – ймовірно, президент України Володимир Зеленський і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – прибудуть до Гааги, щоб прийняти нову конвенцію, яка передбачає створення Міжнародної комісії для розгляду позовів України.
Певною мірою це другий із трьох кроків, які має зробити Київ, щоб у майбутньому отримати компенсацію. Перший крок був зроблений у 2023 році, коли була створена Рада Європи Реєстр українських втрат (RD4U), в якому записані позови про відшкодування збитків, збитків чи травм, завданих російською агресією проти України. Цей реєстр уже працює і отримав понад 60 000 заявок від держав, організацій та окремих осіб.
Третім і останнім кроком має стати створення компенсаційного фонду. Таким фондом, швидше за все, буде управляти Рада Європи або однієї з її країн-учасниць, і він буде наповнений коштами – швидше за все із заморожених російських активів – які будуть спрямовані в Україну.
Європейські чиновники повідомили Радіо Свобода, що і реєстр, і комісія з позовів так чи інакше відіграватимуть роль у майбутніх російських репараціях, а також, ймовірно, будуть частиною будь-якої мирної угоди між двома ворогуючими країнами.
Що саме робитиме Міжнародна комісія з розгляду позовів України?
Якщо в реєстрі наразі зібрано та зафіксовано заяви, а також накопичено докази компенсації, то майбутня комісія піде далі – визначить вид і суму компенсації, якщо вона буде виплачуватися. Події висвітлюватимуться, починаючи з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Претензії поширюються на всю Україну в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи території, які Росія утримує з моменту анексії Криму в 2014 році та подальшого початку бойових дій у Донецькій і Луганській областях. Він також охоплює повітряний простір України, внутрішні водні шляхи та територіальне море, а також повітряні та морські судна під юрисдикцією Києва.
Після початку роботи буде створено три групи для оцінки всіх заявок, і очікується, що держави-члени делегуватимуть своїх національних експертів у таких сферах, як
- міжнародне право,
- вирішення суперечок,
- страхування та оцінка збитків.
Конвенція про створення комісії набуде чинності після того, як її ратифікують 25 держав-членів. Це має статися відносно швидко, враховуючи, що реєстр схвалила 41 держава, включаючи всі країни ЄС, крім Угорщини. Дипломати повідомили Радіо Свобода, що очікується, що приблизно така ж кількість держав ратифікує договір.
Нідерланди були рушійною силою у питанні компенсації для України, відіграючи ключову роль у підготовці проекту конвенції та його ухваленні різними органами Ради Європи протягом останнього року.
Хоча і реєстр, і комісія мають виразно європейський характер і були створені в рамках інституційної структури Ради Європи, ця ініціатива відкрита для країн усього світу. Більше того, саме резолюція Генасамблеї ООН щодо майбутніх репарацій Україні, ухвалена у 2022 році, поклала початок цьому процесу.
Росія також має можливість приєднатися до обох структур як повноправний член або як «спостерігач», хоча європейські чиновники, опитані Радіо Свобода, вважають це малоймовірним. Якщо Москва стане членом у майбутньому, вона повинна буде повністю фінансувати роботу комісії, тоді як зараз її діяльність, ймовірно, буде підтримуватися за рахунок нефінансових внесків держав-членів.
