реакції на заяви Маї Санду про об’єднання Молдови з Румунією

реакції на заяви Маї Санду про об’єднання Молдови з Румунією

Новини світу

Заява президента Молдови Майї Санду в британському подкасті про те, що вона проголосувала б за об’єднання Республіки Молдова з Румунією в разі проведення референдуму, викликала резонанс.

Але чи буде у нього продовження?

Що сказала Санду і що це означає?

Я б проголосував за об’єднання з Румунією.

“Я б проголосувала за об’єднання з Румунією. Подивіться, що сьогодні відбувається навколо Молдови і в світі. Такій маленькій країні, як Молдова, стає все важче виживати як демократія, як суверенна держава і протистояти Росії”, – сказала вона. Майя Санду Британський подкаст Решта – політика 11 січня. Інтерв’ю тривало більше години, але саме ця заява викликала дискусію.

Президент одразу зазначив, що, згідно з опитуваннями, більшість громадян Молдови не підтримали б об’єднання з Румунією, тому офіційний Кишинів обрав найреалістичніший варіант, схвалений виборцями – вступ Молдови до Євросоюзу.

За серпневими опитуваннями ІдатаПроти об’єднання Молдови з Румунією виступили 61,5% респондентів, підтримали цю ідею – 31%.

Пізніше влада Кишинева уточнила, що Санду виступала в подкасті як особа, а не як глава держави, яка бере участь у процесі вступу до ЄС.

Опозиція Соціалістична партія Молдова закликала Майю Санду піти у відставку з поста президента, заявивши, що її перебування на посаді становить “загрозу для існування Молдови”. Ця політична сила, яка виступає за зміцнення зв’язків з Росією, закликала Генпрокуратуру, СБУ та інші компетентні органи “негайно розпочати розслідування можливої ​​державної зради”.

Але заява Санду не стала несподіванкою для спостерігачів у Молдові, оскільки вона раніше висловлювала подібні думки.

Олександр Ефтоде

Було б новиною, якби Майя Санду сказала, що проголосує проти злиття.

Тема об’єднання не є «ані новою, ані пріоритетною» для Молдови. «Це стало б новиною лише в тому випадку, якби Майя Санду заявила, що голосуватиме проти об’єднання», – сказав директор молдовської редакції Радіо Свобода. Олександр Ефтоде.

Він також зазначає, що значна частина політичної еліти Кишинева має румунське громадянство, включаючи членів уряду, а електорат уніоністів в основному підтримував правлячу партію в останні роки. Партія Дії та Солідарності (ПАС).

«PAS і Майя Санду залучили електорат уніоністів, просуваючи ідею об’єднання через інтеграцію в Європейський Союз, підхід, який в останні роки поділяють офіційні румунські політики», – зазначає Ефтоде.

Природне бажання”

Румунська редакція Радіо Свобода спілкувався з політиками при владі та опозиції в Бухаресті. Вони зазначили, що можливе об’єднання має поважати суверенітет Республіки Молдова та демократичну волю молдовського народу.

Водночас майже всі співрозмовники попереджають про ризики політизації та пропагандистського використання цієї теми в геополітичному контексті через війну в Україні та тиск на Молдову з боку РФ.

За даними соціологічної компанії «Авангард»,

  • 47% респондентів у Румунії вважають, що необхідно об’єднати Румунію та Молдову,
  • 46% проти, і
  • 7% не змогли відповісти.
Євген Томак
Євген Томак

Радник Президента Румунії Євген Томак заявляє, що об’єднання Республіки Молдова з Румунією є природним бажанням румунів по обидва боки Пруту.

Він нагадує, що Румунія все ще в у 2018 році офіційно висловив готовність обговорювати цю тему, але підкреслює, що ініціатива має виходити від Республіки Молдова.

Значна частина суспільства в Республіці Молдова, на жаль, не сприймає об’єднання як негайний варіант.

“На жаль, значна частина суспільства в Республіці Молдова не сприймає об’єднання як негайний варіант. Цей тривалий процес переходу від радянської епохи до демократизації та європеїзації все ще вимагає зусиль”, – зазначає Томак.

За словами радника президента, розмову про об’єднання потрібно вести виважено і не перетворювати на інструмент політичного протистояння.

За словами Томака, акцент потрібно робити на конкретних проектах і на тій меті, яку вже заявив Кишинів.

“Я вважаю, що наша енергія має бути спрямована на інтеграцію до Європейського Союзу. Ця дискусія має вестися відповідально і ні в якому разі не перетворюватися на політичне питання, яке розколює суспільство”, – додає він.

Німецька модель?

Титус Корлесен
Титус Корлесен

Голова зовнішньополітичного комітету сенату Румунії Титус Корлесен (PSD) вважає, що заява президента Маі Санду є важливим, але незавершеним кроком.

«Сказати, що це півкроку вперед, правильно, тому що згадка про можливе голосування на референдумі про об’єднання — сама по собі позитивний момент», — сказав Корлецен у коментарі Радіо Свобода.

Він зазначає, що в принципі об’єднання Республіки Молдова з Румунією було б легітимним кроком за німецькою моделлю.

“Німецькій нації не було відмовлено в об’єднанні, і в 1989 році всі міжнародні гравці визнали його легітимним. Те ж саме не можна відмовити румунській нації”, – додає Тітус Корлетсен.

Сенатор звертає увагу на те, що у випадку із заявою Майї Санду мотивація асоціації має досить прагматичний характер і пов’язана зі складністю для Республіки Молдова самостійно протистояти геополітичним викликам.

На його думку, Росія постійно спекулює на таких темах, як мова та ідентичність, але не варто ігнорувати тему об’єднання.

“Росіяни завжди спекулювали про все. Будь-яка дискусія про румунську мову та молдовську мову використовувалася для спекулятивних цілей. Спільна ідентичність не повинна бути темою, яку слід сором’язливо уникати”, – каже Корлесен.

Особиста думка”

Аліна Горгу
Аліна Горгу

Аліна ГоргуДепутат Національної ліберальної партії (НЛП) і заступник голови комітету із зовнішньої політики Палати депутатів зазначає, що заява Майї Санду не є офіційною позицією молдовської держави і не несе жодних інституційних зобов’язань для Республіки Молдова.

«Це особиста думка, яка відображає спільність цінностей, яка існує між Республікою Молдова та Румунією», — каже Горгу.

Депутат застерігає, що в нинішніх регіональних умовах до теми об’єднання потрібно підходити відповідально. “Зараз не найкращий час політизувати тему об’єднання. До цієї теми потрібно підходити відповідально, а не використовувати її як політичне гасло”, – підкреслює вона.

«Краще пізно, ніж ніколи»

Джордж Сіміон, лідер партії AUR
Джордж Сіміон, лідер партії AUR

Націоналістична партія Альянс за Союз румунів (AUR) привітала заяву Майї Санду, але водночас розцінила її як сигнал про вразливість Молдови. У партії вважають, що тиск з боку Росії робить об’єднання необхідним.

«Ми вітаємо той факт, що пані президент Майя Санду публічно висловила свою уніоністську позицію – краще пізно, ніж ніколи, тому ми вітаємо її заяву та сприймаємо її як запрошення працювати разом для возз’єднання Республіки Молдова з Румунією», – йдеться у заяві.

У цьому контексті АУР підкреслює, що возз’єднання з Румунією є не лише історичним ідеалом, але й нагальною стратегічною необхідністю, яка може гарантувати безпеку Молдови.

Водночас AUR зазначає, що, незважаючи на нещодавню заяву, президент РМ раніше нібито зайняв стриману позицію та вимагає додаткових пояснень від політичних сил Кишинева.

«Багато шуму ні з чого»

Експерти з євроінтеграції та румунської історії закликають до реалізму та поміркованості. Вони в один голос наголошують, що можливе об’єднання з Румунією передбачає складні процеси – як конституційні, так і внутрішні, а також у відносинах з Євросоюзом.

Президент Європейського парламенту Роберта Мецола та президент Молдови Майя Санду, Кишинів, 7 листопада 2025 р.
Президент Європейського парламенту Роберта Мецола та президент Молдови Майя Санду, Кишинів, 7 листопада 2025 р.

Теодор Лукіан Мога з юридичного факультету Університету Олександра Іоана Кузи в Яссах вважає, що в поточному геополітичному контексті обговорення об’єднання Румунії та Молдови є «недоречним».

На його думку, Румунія «має достатньо питань на власному порядку денному» як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, і головний акцент має бути зосереджений на підтримці України та зміцненні її позицій у західних коаліціях.

Це надзвичайно складний проект: і з політичної, і з юридичної точки зору.

«Це надзвичайно складний проект: і з політичної, і з юридичної сторони», — пояснює професор, нагадуючи, що можливе об’єднання потребуватиме низки конституційних етапів і складних міжнародних консультацій.

Процес, за його словами, повинен початися з референдумів в обох країнах і супроводжуватися поправками до Конституції Румунії, а також обговоренням з євроатлантичними партнерами. «Я не думаю, що зараз час для таких державних проектів», — додає Мога.

Стосовно суспільної реакції, професор наголошує, що хоча такий крок може отримати відносно більшу підтримку в Румунії, євроінтеграція залишається пріоритетом для Молдови. «Сумніваюся, що такий проект стане пріоритетом для молдовського суспільства, яке орієнтоване на вступ до Європейського Союзу», – зазначає він.

Історик Космин Попафахівець з пострадянського простору вважає нещодавню заяву президента Молдови Майї Санду про можливе об’єднання з Румунією перебільшенням. За його словами, лідер Кишинева не закликав до «негайного або примусового» об’єднання, а радше висловив стурбованість здатністю Молдови зберегти демократію в нинішньому політичному та геополітичному контексті.

«На мою думку, загострення теми об’єднання – це радше поступка російській пропаганді», – вважає історик. На його думку, це «багато шуму з нічого», оскільки об’єднання не стоїть на порядку денному ні урядів Бухареста і Кишинева, ні європейських інституцій.

  • 22 січня 2026 року Майя Санду планує провести прес-конференцію, на якій окреслить пріоритети роботи адміністрації президента Молдови на новий рік і відповість на запитання журналістів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *