17 січня президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит на імпорт з восьми європейських країн. Причина – «Гренландське питання».
Американський президент не став вдаватися в подробиці, включно зі списком країн, на товари яких у США з 1 лютого будуть діяти 10-відсоткові мита, – Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія та Нідерланди.
Країни об’єдналися, щоб відправити війська на острів після того, як президент США заявив, що він недостатньо захищений. Європейські лідери розкритикували рішення Трампа і готують можливу контратаку. Але спочатку дипломатія.
На тлі занепокоєння президента США щодо безпеки в Арктиці низка європейських рішень скерувала військовий персонал до Гренландії. Місія мала розвідувальний характер і була спрямована на підтримку данських військових навчань «Arctic Resilience», які проходили на острові з 15 по 17 січня.
За даними західних ЗМІ, контингент партнерів був невеликим: французи мали десяток солдатів, Велика Британія прислала одного експерта.
Але цього, ймовірно, було достатньо, щоб викликати різку реакцію президента США.
Починаючи з лютого, товари з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Фінляндії та Нідерландів будуть оподатковуватись за ставкою 10 відсотків на будь-який експорт до Сполучених Штатів.
З 1 червня вона зросте до 25 відсотків. І він буде діяти, пригрозив Трамп, доки не буде досягнуто угоди про «повну і повну» покупку Гренландії. Вісім країн хором відповів: митні загрози підривають трансатлантичну єдність.
“Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії… Загроза тарифів підриває трансатлантичні відносини та створює ризик небезпечного спаду. Ми й надалі будемо єдиними та скоординованими у своїй відповіді. Ми віддані захисту нашого суверенітету”, – йдеться в заяві G8.
Про ризик «небезпечної спіралі» заявив реагуючи на тарифи, і голова Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявив, що Європа залишиться єдиною і готовою захищати свій суверенітет.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас іронічно позначені що Росія та Китай, очевидно, святкують і що мита ризикують зробити Європу та США біднішими.
«Мита ризикують… підірвати наше спільне процвітання. Ми також не можемо дозволити, щоб наша суперечка відволікала нас від нашого головного завдання — допомогти припинити війну Росії проти України», — написав високопоставлений дипломат ЄС у X.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав тарифи неправильними.
«Це не правильний спосіб вирішити розбіжності всередині альянсу… Правильний спосіб підійти до такої серйозної проблеми — це спокійне обговорення між союзниками», — сказав Стармер 19 січня.
Голова МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен назвав їх несподіваними, враховуючи, що військова присутність союзників у Гренландії підвищує безпеку в Арктиці, що турбує президента Трампа. За його словами, діалог між Данією та США щодо острова продовжуватиметься.
“Ми просили конструктивного діалогу з нашими американськими союзниками та друзями… Ми будемо дотримуватися цього плану, якщо США не вирішать інакше. Але в той же час, звичайно, нам потрібна відповідь з боку ЄС”, – сказав провідний данський дипломат.
Євросоюз почне з традиційних методів вирішення ситуації – дипломатії. Представник ЄС, який ознайомився з внутрішніми дискусіями, запевнив Радіо Свобода, що «повна відданість дипломатичному вирішенню та діалогу буде підходом ЄС у найближчому майбутньому».
19 січня у швейцарському Давосі стартує щорічний Всесвітній економічний форум (ВЕФ), на полях якого готується зустріч Дональда Трампа з представниками Європи.
Financial Times Ми дізналися, що Гренландія в Давосі певним чином витіснить Україну з порядку денного. У Швейцарії Трампа збиралися переконати надати їй післявоєнні гарантії безпеки. А тепер, водночас думаючи, чи можна довіряти президенту США, вони «рвуть свої записки» і замість них готують нові, повідомило джерело видання. Вони описують можливу реакцію Брюсселя на мита Трампа.
22 січня в Брюсселі відбудеться позачерговий саміт лідерів ЄС Антоніо Коста цього тижня через напруженість навколо Гренландії. Президент Європейської Ради заявив про готовність ЄС «захищатися від будь-яких форм примусу, продовжуючи діалог із США з питань, що становлять взаємний інтерес».
18 січня запровадження Сполученими Штатами мит проти деяких європейських країн уже обговорювалося послами країн ЄС.
«Країни, які виступили, погодилися, що якщо США запровадить ці мита, це зайде занадто далеко, і нам доведеться відповісти», — сказав Радіо Свобода дипломат, знайомий з ходом дискусії, на умовах анонімності.
Розглядається введення мит на 93 млрд євро, повідомили співрозмовники Радіо Свобода.
Можливість жорсткого контрнаступу також стоїть на порядку денному, хоча дипломати кажуть, що навряд чи ЄС зрештою вдасться до нього. Зокрема, через потенційний опір з боку Італії, Польщі, Чехії та Угорщини.
Президент Франції, зокрема, пропонує випробувати «торгову базуку» – варіант, який у нас ніколи не використовувався. Європейська зброя контрпримусу названа на честь американського ручного протитанкового гранатомета.
Це набір торгових заходів у відповідь, які дозволяють Європі вводити тарифи та інвестиційні обмеження для інших країн. Він думав про це для Китаю. Але Європа тепер має варіанти проти США, ніж раніше пише політик, здавалося немислимим.
Віце-канцлер ФРН не виключив використання базуки 19 січня Ларс Клінгбайл. Принаймні чиновник сказав, що таку можливість варто розглянути.
“Поточна митна угода зі Сполученими Штатами, яку мав схвалити Європарламент цього тижня, призупинена. По-друге, у нас є європейські мита на імпорт США, які призупинені до 6 лютого. Вони можуть набути чинності. (йдеться про тарифи на імпорт США на суму 93 мільярди євро – ред.). І по-третє, я також хотів би підкреслити, що є законодавчо встановлений європейський інструментарій заходів, який ми можемо використати, щоб відповісти на економічний шантаж дуже чутливими заходами. І тепер ми повинні розглянути можливість використання цих заходів», – підкреслив Клінгбейл.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 лютого будуть введені 10-відсоткові мита на всі товари, які відправляються в США з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії. З 1 червня вона зросте до 25%. Він додав, що «це мито залишатиметься сплачуваним, доки не буде досягнуто угоди про повну та абсолютну покупку Гренландії».
З 15 по 17 січня Данія приймала навчання Arctic Resilience у Гренландії, в яких взяли участь європейські країни, зокрема Німеччина, Швеція, Франція та Норвегія.
Трамп неодноразово заявляв про бажання отримати контроль над Гренландією. Вперше він висловив цю ідею в 2019 році, під час свого попереднього президентського терміну. Трамп стверджує, що Гренландія життєво важлива для американських інтересів і що Данія недостатньо зробила для її захисту.
