як українка змінила професію і кермує автобусом у Німеччині

Ольга Романова

«Люди часто кажуть мені: «Я думав, жінка-водій буде гірше водити, а ти ведеш дуже акуратно». Дивує пасажирів і фізична частина роботи – наприклад, як швидко я завантажую важкі валізи. Чесно кажучи, я вже маю на це свій план», – каже Лілія Лайкун.

Щоранку Лілія сідає за кермо автобуса в німецькому місті Пассау. Саме тут, після переїзду, здобула нову професію. Для цього біженець пройшов курси німецької мови, відвідав автошколу та отримав посвідчення водія одразу кількох категорій. У будні Лілія возить дітей до школи, а у вихідні на футбольні матчі ходять туристи чи вболівальники – останні часто запрошують її подивитись гру разом. Про свою нову професію та досвід водіння за кордоном Лілія розповіла проекту Радіо Свобода».як справи“.

«Куди йти?»

Перед початком повномасштабної війни Лілія Лайкун проживав у селі Ракошино під Ужгородом. Понад 10 років працювала логістом у міжнародній транспортній компанії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, розповідає жінка, багато вантажівок застрягло в Європі, тому компанія, в якій вона працювала, збанкрутувала.

“Уже на четвертий день повномасштабного вторгнення багато друзів почали запрошувати мене до Європи, але я не хотів їхати. У мене було відчуття, що я повинен допомагати тут, в Україні. Тому я почав займатися гуманітарною логістикою: шукав вантажівки, які могли б безкоштовно доставити допомогу з Європи в Україну. Однак через кілька місяців настало розчарування, тому що перевізники не дуже охоче погоджувалися на безкоштовні рейси, а допомога такою не приходила. томи, як на початку».

На прохання дітей Лілія переїхала до Німеччини. Проживає в місті з червня 2022 року. Пассаунедалеко від австрійського кордону. Отримавши тимчасовий захист (п. 24), одразу пішла на курси німецької мови. Заняття проходили з понеділка по п’ятницю і тривали чотири години. Все навчання велося повністю німецькою мовою.

“Після курсу я тренувався по три-чотири години щодня: користувався Duolingo, слухав подкасти, дивився відео і запам’ятовував тексти. Для одного із завдань вона навіть записувала аудіо з текстом, щоб повторювати його на слух. Без регулярних вивчень вдома і уваги до уроків було важко скласти іспит. У нашому класі з 20 осіб успішно склали лише шестеро – ті, хто вчився серйозно”.

Таким чином, Лілія отримала рівень B1 з німецької мови. Пізніше вона пройшла ще місяць навчання з німецької політики та історії.

Але згодом постало питання: «Куди далі?» Лілія любить водити і в Україні мала водійські права на легковий та вантажний транспорт. Чоловік сестри порадив пройти курси водіння автобуса в центрі зайнятості.

“Для цього вам потрібно отримати лист від автобусної компанії про те, що їм потрібен водій і що вони готові взяти вас на роботу після закінчення курсу. Такі курси досить дорогі, доступні не всім і залежать від міського бюджету, оскільки фінансуються місцевою владою”.

Згодом Лілію запросили до центру зайнятості. За її словами, вони вагалися, щоб покрити вартість навчання в автошколі. Зрештою погодилися – з огляду на те, що вона закінчила всі попередні курси і мала хороший результат.

Тому Лілія вступила в автошколу. Коли вона почала навчання, її українське водійське посвідчення вилучили та видали спеціальний документ, що дозволяє водити автомобіль у Німеччині протягом двох місяців.

“Теоретичну частину навчання я проходила російською мовою, оскільки отримала права відразу на кілька категорій: легковий автомобіль (B), вантажівка (C, CE) і автобус (D). Теорія була складна – більше 100 питань, з мінімальною помилкою”.

Перші маршрути

Завдяки досвіду практичні заняття проходили для Лілії легко», — розповідає жінка, а через чотири місяці навчання успішно отримала сертифікат, її перший день роботи збігся з днем, коли діти в Німеччині пішли до школи.

“Я мала вийти на роботу 12 вересня – це був вівторок. Спочатку мене спробували на шкільному маршруті – відвезти дітей до школи. Для новачків компанія дає легші завдання на невеликі відстані – наприклад, 30 кілометрів до Австрії. Після тижня практики менеджер запитав, чи подобається мені робота. Я відповів, що так.

Спочатку жінка вирішила добре освоїти шкільний маршрут, а згодом почала регулярно водити дітей до школи. Компанія надає їй різноманітні далекомагістральні рейси на вихідних.

Лілія каже, що такий вид роботи її влаштовує: стабільний графік, кожен день однаковий графік і регулярні перерви. Вона вже побувала у Відні, Франкфурті, Нюрнберзі та інших містах.

“Я виїжджаю о шостій ранку, сідаю першим рейсом, а потім у мене перерва з 8 до 12. Я можу піти в спортзал, піти в магазин, записатися на прийом до лікаря чи стоматолога або навіть зробити манікюр. Я точно знаю, що ці чотири години повністю мої, і я можу використовувати їх, як хочу. Потім у мене є ще кілька рейсів”.

Водночас, додає жінка, графік туристичних рейсів нестабільний. Наприклад, вам дають план на тиждень вперед, і ви бачите, що завтра їдете до Відня. Але конкретного маршруту ніхто не дає – водій має думати, куди їхати, куди повернути і як розпланувати час.

«Приїхав, але нікого не було»

Лілія працює водієм автобуса півтора року і за цей час, за її словами, пережила чимало стресових ситуацій.

Один з них стався в німецькому Регенсбурзі: близько третьої години ночі їй довелося підвозити двох туристів. За словами Лілії, вона прибула вчасно і стала на призначене місце, але пасажирок там не було.

“Я точно знав, де мені потрібно стояти, тому що я вже не раз підвозив людей у ​​цьому місті. Тож подзвонив пасажирам, вони сказали, що чекають “на місці” і почали на мене кричати. ​​Це було важко, тому що я розумію німецьку, але по телефону гірше.

На щастя, водій місцевого автобуса допоміг мені, переклавши адресу та показавши її на карті. Я пішов за жінками, підібрав їх, але на наступні зупинки вже спізнився. Всю дорогу один із пасажирів кричав і вимагав пояснень. Незважаючи на це, мені все одно довелося телефонувати іншим пасажирам і вибачатися за затримку».

Водночас українець додає: Є й позитивні сторони. На вихідних у жінки часто є рейси на Allianz Arena, куди вона возить футбольних уболівальників. Лілія каже, що їй подобається, тому що вона любить футбол.

«Уболівальники мене чомусь настільки полюбили, що завжди просять: «Дайте нам Лілю в гонщики». Коли я йду з ними, вони ведуть мене на стадіон, щоб разом подивитися матч. Це такий бонус. Це дуже цікава робота, тому що ти завжди з людьми – і кожен день щось нове».

На запитання, чи доводиться їй стикатися зі стереотипами щодо жінок-водіїв, Лілія відповіла, що не відчуває відвертих упереджень. За її словами, пасажири частіше уважно спостерігають за поїздкою, а потім дякують і роблять компліменти.

«Люди часто кажуть мені: «Я думав, жінка-водій буде гірше водити, а ти ведеш дуже акуратно». Дивує пасажирів і фізична частина роботи – наприклад, як швидко я завантажую важкі валізи. Чесно кажучи, у мене для цього вже є своя схема, як їх краще скласти в багажник. А нещодавно до мене підійшла одна жінка і сказала, що їй подобається їздити з жінками-водіями, і що наша поїздка — одне задоволення».

• Найбільше українських біженців знайшли притулок у Німеччині – близько 28 відсотків усіх, хто втік від війни в ЄС. Останні дані Євростат станом на кінець листопада 2025 року свідчити що з початку повномасштабного вторгнення Німеччина прийняла понад 1,24 млн українців. З них майже 44% дорослих жінок і близько 31% дітей.
• ДО даних Трекер підтримки Україниякі охоплюють період із січня 2022 року по серпень 2025 року, майже за три з половиною роки Німеччина витратила на допомогу військовим мігрантам з України 36,55 млрд євро. І це найбільша сума витрат серед держав.

У листопаді 2025 року представники урядової коаліції домовилися про скорочення соціальних виплат Бюргергельд стосуватиметься лише тих українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Ця зміна спрямована на зменшення бюджетного навантаження та стимулювання мігрантів до пошуку роботи. Фактично влада хоче прирівняти цю категорію українців до шукачів притулку з інших країн: сума виплат становитиме 441 євро на місяць замість 563. Інші умови залишаться незмінними – держава й надалі покриватиме витрати на житлово-комунальні послуги.