Конгрес США схвалив 200 мільйонів доларів допомоги країнам Балтії у сфері безпеки у відповідь на потенційні загрози з боку посилення агресивних дій Росії на східному фланзі НАТО.
Фінансування, затверджене цього тижня в рамках Закону про дозвіл на оборону на 2026 фінансовий рік, передбачає продовження підтримки Сполученими Штатами Естонії, Латвії та Литви в рамках Ініціативи безпеки в Балтії (BSI).
Загальний поточний оборонний бюджет США становить 838,7 мільярда доларів. Документ підписав президент Дональд Трамп 3 лютого. Серед іншого, він передбачає фінансування співпраці у сфері безпеки з трьома балтійськими країнами, незважаючи на попередні спроби Пентагону обмежити або повністю скасувати її.
Ще 10 мільйонів доларів було виділено Естонії в рамках програми фінансування іноземних збройних сил з бюджету іноземних місій. Раніше на ці кошти Таллін закупив боєприпаси HIMARS, ракети Javelin і великокаліберні артилерійські снаряди.
«Сама Америка є слабшою Америкою»
«Це дуже допоможе нашим балтійським союзникам у стримуванні. [Росії]”, – сказав конгресмен Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Дон Бекон (республіканець з Небраски), бригадний генерал ВПС США у відставці та співголова Балтійського комітету Палати представників. Він додав, що це питання стало пріоритетним після того, як Міністерство оборони заявило про намір припинити фінансування цієї програми.
Нам потрібні друзі, щоб протистояти Китаю, Росії та Ірану
«Конгрес відданий зміцненню альянсу НАТО, і ми знаємо, що особливу увагу необхідно приділяти країнам Балтії», — сказав Бекон, додавши, що історія показує небезпеку розмежування США в глобальному масштабі. – Більшість членів Конгресу знають, що нам потрібні друзі, щоб протистояти Китаю, Росії та Ірану. Ми не можемо зробити це поодинці. Америка сама по собі є слабшою Америкою».
Три балтійські країни – члени НАТО і рішучі прихильники України – спостерігали вторгнення у свій повітряний простір російських літаків або безпілотників протягом останніх місяців. У вересні минулого року три російські винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і залишалися там близько 12 хвилин. Інцидент спонукав Таллінн скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН і активувати статтю 4. Північноатлантичний договірякий передбачає проведення консультацій між союзниками у разі виникнення загрози одному з учасників альянсу.
Ми повинні стати на сторону свободи і проти гангстерського диктатора.
Бекон зазначив, що масштабна війна Росії проти України, якій скоро виповниться чотири роки, становить загрозу для інших країн. За його словами, результат цього конфлікту, найбільшого і найкривавішого в Європі після Другої світової війни, безпосередньо вплине на безпекову ситуацію в Балтійському регіоні та інших вразливих сусідніх країнах.
«Якщо Україна впаде, можна з упевненістю сказати, що наступною буде Молдова», — каже конгресмен. У майбутньому, на його думку, тиск Кремля на країни Балтії та Грузію може посилитися.
«Ми не повинні бути нейтральними», — каже Дон Бекон. «Ми повинні стати на бік свободи і проти гангстерського диктатора».
«Дуже політичне рішення»
Для країн Балтії нинішнє голосування в Конгресі – це більше, ніж просто бюджетне рішення. Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будрис В інтерв’ю Радіо Свобода під час візиту до Вашингтона 4 лютого він наголосив, що Балтійський регіон є передовою лінією НАТО.
«Це рішення дуже політичне за своєю суттю», — сказав Будріс, назвавши його свідченням міцних трансатлантичних зв’язків. Литовський міністр також вказав на весь спектр загроз безпеці, з якими стикається регіон, включаючи гібридні операції між Росією та Білоруссю.
Слід очікувати, що завтра-післязавтра тиск набуде нових форм.
За словами Будриса, Литва та її сусіди набувають досвіду протидії гібридній тактиці, поширення якої є дуже масовим. Вони варіюються від інформаційної війни до інструменталізації міграції, як у випадку з напливом мігрантів на білоруських кордонах з Польщею, Литвою та Латвією, і дестабілізуючих дій проти цивільної авіації.
«Слід очікувати, що завтра-післязавтра цей тиск набуде нових форм», – попередив литовський політик, назвавши гібридну війну частиною нової реальності у сфері безпеки західних країн.
Сигнал з обох сторін
Крістен ТейлорЗаступник директора Ініціативи трансатлантичної безпеки Атлантична радаЯк повідомляло Радіо Свобода, законопроект прийнято в той час, коли російська активність на східному фланзі НАТО активізується. «Це фінансування призначене для підтримки оперативної сумісності та зміцнення військового потенціалу балтійських союзників», — сказав Тейлор.
Що ще важливіше, додала вона, це заспокоює союзників, які стурбовані прихильністю Вашингтона до традиційних зв’язків з Європою.
Законопроект про витрати на оборону пройшов Палату представників з невеликою перевагою (217-214) і Сенат з більш комфортною перевагою (71-29), перш ніж він був підписаний президентом Трампом.
