Куліш Олександр
Коли жовтий лист падає тихо,
На землю, закутану в мрії,
Осінь веде свій гіркий танок,
В душі розкриває старі вії.
Грек Наталія
В осіннім гомоні шурхотить мрія,
Надії, як листя, вже немає,
Сумніву стежки ведуть до вір’я,
Серце, прошу, не згасай, не старій.
Шевченко Григорій
Плоди пізньої пори вщерть сповнені,
Сонце вже ховається за горами,
А осінь для нас — бездонний колодязь,
Де звуки бурштинової драми.
Лубенська Ольга
Дощі кумедні на шляху весняному,
Збирають спогади зі слів.
В осені мудрість, а не лише краса,
У цьому часі — багатство біблій.
Іваненко Сергій
Зажурилась осінь золота,
Суха трава, а серце палає.
Вона мовить: «Час прощань,
Для нас лиш спогади лишаються».
Тарасенко Юлія
Листя кружляє, мов танець,
Вихор закоханих вітрів.
Смуток кохання в осінь вселився,
Але в тіні — таємниця нових слів.
Бондаренко Василь
Вітри холодні шепчать про вічність,
І кожен звук — цілує глибину.
Осінь прийшла, ніби спомини,
І аури світла — мов подих весну.
Костенко Мира
В обіймах тебе натхнення шукаю,
Листя, мов думки, кружляють в повітрі.
Кожен день нам дарує прощання,
В осінньому світі — магія миті.
Мельниченко Артем
В жовтневих барвах ховається печаль,
Суміш радості із смутку стежка.
Скажи мені, чому так дощить?
Ти ж знаєш: дощ — це сльоза мого серця.
Дзюба Ярослав
Ніч опустилась, зірки вмилися,
Росинки — як сльози на траві.
Осінь, палаюча, нас обіймає,
А в спогадах — ти, в снах — я.
Нехаєнко Галина
Далекий крик журавлів у височині,
Сповнює вечір новими спогадами.
Жовтий рушник осені на плечах,
В серці глибоко — гіркі відчуття.
Крамаренко Оксана
Листя тихо шепоче про втрату,
Вітри несуть наші несказані слова.
Осінь, повна тайни і краси,
Збирає спомини, як вітрила.
Соловей Андрій
Сонце мляво ховається за хмарами,
Дощі та сльози — осінні спогади.
Ти за плечима, а в пам’яті — тінь,
Мить безсмертна, але минає в пізно.
Гнатенко Віра
Ясно, ніби восени харч,
Споглядаю, як листя золотить.
Цей час — для тиші, не для крику,
У душі — мелодії пізніх віршів.
Федоренко Олена
Північ, осінь, зорі — тріумф суму,
Забуті стежки ведуть до ворот.
О, осінь мила, безсмертна, свята,
Тебе повнить подих, як у віршах.
Ярмоленко Сергій
Надвечір’я пізно закриває,
Допомагає серцю заспокоїтись.
В осінніх красавицях пам’ять тліє,
Вікно відкрите, тепер лише тиша.
Середа Марія
Скрипка осені в парку грає,
Звуки струн — мов стежки кохання.
Сонце прощається, і тіні зростають,
Відгук душі — осіння печаль.
Балашова Тетяна
Зараз смуток, але в серці ще грає,
Листя біліє навколо, мов вірші.
Осінь знайома входить у хату,
Відкриває серце для гіркої доби.
Сидоренко Тимофій
Огорт має осінь, як дощ кришталевий,
Листя красне, мов пориви любові.
У цій невідомості — таємні шляхи,
Я мандрую, мов в країну мрій.
Хоменко Ліна
В теплій тиші осінніх вечорів,
Спогади звучать, як зворушливий hymn.
Листя шурхотить про той час,
Коли любов із нами грала сум.
Остапенко Володимир
Каплі дощу танцюють на вікнах,
Пам’ять описує тонкі стежки.
Ця осінь несе червоні мрії,
Світла мелодія в пізній тіні.
Бачинська Кристина
На серці спогади, як осінь, тужливі,
Далекий крик вражає знову.
Я назавжди пам’ятатиму,
Як вітри шепотіли твоє ім’я.
Ковальчук Артем
В осінньому блуканні поза часом,
Ми заблукали, як зів’ялі листя.
Кожна хвилина — спогад безсмертний,
Триває десь там, де стихає серцебиття.
Лук’яненко Марина
Світанок принесе нові обітниці,
В осінь глибоку малює спогади.
Сухі гілки шепочуть про кохання,
Вічне, як зорі, між небом і землею.
Степаненко Ганна
Подих осені тягне на мандрівку,
Тераса з видом на обрій мрій.
Маленькі сльози на плечах носимо,
Ти в кожному дотику, як сон, моїй.