Вірші про померлих рідних: як виразити пам’ять і любов у словах

Вірші

Шевченко Тарас

У снах твоїх, де світло ллється,
Там голос рідний, що не мре,
Тепло душі твоєї б’ється,
У серці моєму — трава з хмари.

Франко Іван

Колись і ти на землі з нами,
Тепер у пам’яті без строк,
Любов твоя — як радість з мамою,
Твій сміх у мріях, де немає сліз.

Нестайко Юрій

Спогад, як зірочка в небі,
Я бачу тебе у кожнім дні,
Твоя усмішка — вірна надія,
В серці живеш, нічого не зміни.

Малишко Андрій

Мов вітрила у тихій пристані,
Ти залишився у моїх думках,
Вітаю тебе у святах ясних,
Твоя душа ллється у навколи запахах.

Коцюбинський Михайло

Ти, мов тихий вітерець у лісі,
Ласкаві спогади несеш до мене.
У кожнім листі, у кожнім часі,
Ти залишайся, рідний, у моєму серці.

Гончар Олесь

Заплющу очі — і бачу свято,
Твої слова звучать, як музика.
Тепер нас розділяє лише небо,
А пам’ять твоя — як зоря у сутінках.

Винниченко Володимир

У холодні дні, коли зима,
Твоя любов тепло несе,
Словами шепочу, душа моя,
Від материнських черевик — слід на землі.

Загребельний Павло

Перша квітка — в твою пам’ять,
Невеселий вітрець на полях,
Пам’ятаю усміх твоїх очей,
І згадую радісні ночі у снах.

Медвідь Олена

Зірки мовчать, та серце гуде,
Я чую, ти поруч, хоч і нема.
Любов твоя — це не просто сліди,
В серці пустка наповнена теплом.

Довженко Олександр

Ти пливеш в ріках моїх думок,
Летючі мрії — твої сльози.
Ти не зник, а залишив слід,
Я писатиму, поки живу, про тебе.

Левада Сергій

Згадую, як ти вчила читати,
Твої руки — найкраща опора.
Пам’ять в глибині вічно жити,
У віршах твоїх я віднайду чари.

Олійник Максим

Ніч темна, та зірка одна,
Я чую твій голос у тихих тінях.
Ти живеш у кожній пісні,
Словами в мріях порушую тихо.

Сосюра Володимир

Ти залишився в дитинстві моїм,
Лише у снах ми можемо зустрітись.
Пам’ять твоя — це сонце у дні,
В серці живе, в мріях не збагнутись.

Андрухович Юрій

Спогади сплетені в союзи,
Твоє обличчя — у кожнім дні.
З жовтого листя і осіннього снігу,
Любов твоя завжди зі мною, в тиші.

Куліш Григорій

У шепоті вітру чую твої мрії,
Ти залишаєш слід у всіх думках.
На вузькій стежці, де йдуть надії,
Ти моє серце завжди обіймаєш.

Стефаник Василь

Твоя усмішка — це оазис тепла,
Я мрозив його у спогадах знов.
Ми не розлучимось, хоч невміла дедалі,
У віршах твоя душа — це мій дім.

Літвяк Тетяна

Зірки горять, як спогади в серці,
Ти у снах запрошуєш до хати.
Я зберігаю твої настанови,
Вони у мені ще довго звучати.

Тичина Павло

Під небом мрій, де слова без меж,
Ти у серці — вічна присутність.
Пам’ятаю твоє дихання ніжне,
Ти знову повертаєшся у мрії стрункі.

Гребінка Петро

Ті невимовні, ніжні слова,
Якими питали ми неба,
У спогадах твоїх променях,
На вічному колі — любов моя.

Гордієнко Марія

Ті сльози, що лилися об руки,
Твоя тінь у серці — безмежність.
Пам’ять твоя ніколи не згасне,
Ти — це щастя, ти — це вірність.

Гладкий Антон

Коли тихо, і серце мовчить,
Я чую твого подиху рису.
Ти — моя мудрість через роки,
Всюди буде пам’ять твоя, немов мрія.

Руденко Віталій

Тепло твоєї усмішки в мене,
Унісене з вітром в далекий край.
Спогад — це світло в небі зелене,
Ти живеш у кожнім мокрому снігу.

Рильський Максим

У тінях осені, де тихо шепоче,
Згадую твою мову — мудрість.
Так легко тебе присниться в ночі,
Люблю твою пам’ять навіки, повік.

Замлинський Ігор

На березі океану спогадів,
Ти залишаєшся сином зорею.
З тобою розділю всі свої мрії,
Моя радість, мій хрест, мій слід.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *