Шевченко Тарас
На полях зелених, під небом ясним,
Де пшениці хвилі, хитаються з хором,
Сонце грає з росами, світлом бенкетом,
Україно, ти радість, невтомний твій спів.
Франко Іван
Гірські вершини, як духи в тумані,
Скелясті стражі над нашою землею.
Ріки співають, дарують присягу,
В красі рідного краю знайдеться все.
Лесинська Леся
Листя шепоче у вітрі весняному,
Квіти яскраві, мов мрії дитинства.
Дивись, як пташки кружляють над полями,
Природи вічна пісня — наша спільна доля.
Маланюк Євген
Степи безкраї, хвилясті простори,
Під небом високим, де серце розцвітає.
Зорі у ночі, як думки людські,
Наша земля — то батьківська любов.
Осьмачка Ольга
В любові до мови, до рідної землі,
Лани, що дарують натхнення і сні.
Слухаю лісу тихий плеск вітру,
Чую симфонії природи, що збереглися в мені.
Рильський Максим
Там, де хвилі шепочуть, в снігах і диму,
Там, де лунає пташеня радісно-голосне.
Небо з горизонтом, як вірш без кінця,
Так і Україна — моя спільна весна.
Коцюбинський Михайло
В темряві ночі, у світлі зірок,
Я блукаю в полях, де квітне бавовна.
Поетична мить, що в серці цвіте,
Природа рідного краю — то все для мене.
Тичина Павло
Смарагди лісу, золото луків,
Відлуння ріки, що вздовж птахами.
Відчуй мій подих, природа велика,
Вона в моїх словах, у кожній загадці.
Куліша Іван
Де вітри сплітають свої легкі волошки,
І світять зірки над синіми соснами,
Там, де годинниковий спокій в тиші,
Моя земля живе, розквітла ніжно.
Дзюба Григорій
Взимку, коли сніг під ногами шумить,
А влітку — веселі струмки гудуть,
Моя Україна — родючий мій край,
Я вірю в її множинність, що в серці цвіте.
Пушкар Ніна
Як радісно влітку, за плетеними парканами,
Де квіти запашні, вбирають льон блакитный.
У кожній хвилині, у кожному зрубі,
Природа рідного краю, моя хвиля пісні.
Чичибабін Микола
Очі мої, як озера спокій,
В них блукають мрії, політ птахів.
Там, де сонце гріє, де мрії живуть,
Поезія природи дихає у нас.
Вишня Василь
На стежках старовини, де все зберігається,
Вітри заплітають свої мелодії.
Цей край наш, вірний, як добрий батько,
Природа — поема, що в серці звучить.
Носенко Руслан
Кожен березень в реченні буває,
Сосни шепчуть радість, весна нас вітає.
Країна дитинства — безкрая, як море,
Природа в обіймах — це мрія новорічна.
Мельничук Світлана
Серед полів, де вечір спочиває,
Вітер приносить повідомлення з далека.
Краса України — натхнення і мрія,
Природа мого краю — дивовижна пісня.
Сосюра Володимир
Чую пісні далеких часів,
Гармонія в природі, де серце співає.
Рідне поле — безмежна палітра,
Краса рідного краю — воно не тліє.
Багряний Микола
Коли юність приходить, природа в цветі,
Вітри в тиші шепчуть, а небо світліє.
На краю лісів, де прислала весна,
Серце рідного краю — зірка у тьмі.
Гуменюк Тетяна
Літо у розцвіті, зелені натхнення,
Пташиний спів вечором, мов забуття.
Там, де завжди свято, де серце співає,
Природа рідного краю — наша пісня в політ.
Джерело Анатолій
Там, де калина цвіте в синяві,
І шумлять берези в ритмі вітру,
Я знаходжу в собі крихту себе,
В краси рідного краю — мій спокій завжди.
Мартюк Андрій
Розстеляються поля, мов полотна художника,
Гей, соборні картини на рідних просторах.
Кожен пейзаж — то кроки до душі,
Природа — це натхнення, краса длясього.
Петрів Олег
Далеко в лісі, тиша вколихує,
Чи той звук, як пісня ріки, шепоче чудо.
У повітрі мрії, та радісні сни,
Природа — це наша любов, що в серці.
Сидоренко Катерина
Залізні хмари, дотик до гори,
Золоте сонце кохати, радощі простору.
В рідному краю, тепло круглого дня,
Природа дотикає душі теплом.
Ярема Роман
Хвилюючий бій між зорями й сонцем,
Вітлиця повна образами, дісталася в дни.
Кожен лесок, кожен світлій полон,
Природа в рідному краю — це мова любові.
