Білоруська служба Радіо Свобода
Білоруська влада продовжує посилювати оборону Мозирського НПЗ. як дізнався Білоруська служба Радіо Свобода за останній рік спорудила навколо нього 4 земляні вали для систем ППО. Це відбувається на тлі регулярних польотів дронів у Білорусі та викликає суперечки. заяви Олександр Лукашенко про збереження «мирного неба над головою».
Крім комплексу протиповітряної оборони (ППО) в районі Мозирського нафтопереробного заводу (НПЗ), місце місце розташування якого вже відомо, поруч з ним будуються ще щонайменше три подібних об’єкти. Усі вони оточують завод з українського та російського кордонів.
Поблизу території Мозирського нафтопереробного заводу, з його східної сторони, на початку серпня 2025 року з’явився комплекс ППО, схожий на зенітний ракетний комплекс «Тор-М2». Про це з’ясували журналісти проекту «Схеми» Української служби Радіо Свобода на основі аналізу супутникових знімків Planet Labs та опитування експертів.
Супутникові знімки, які проаналізувала білоруська служба Радіо Свобода, показують, що створення позицій для системи ППО біля східної частини Мозирського НПЗ розпочалося рік тому, у січні 2025 року. Потім почали зводити земляний вал висотою близько 30 метрів, на якому згодом встановили зенітно-ракетний комплекс.
Як з’ясувала білоруська служба Радіо Свобода, це не єдине місце в околицях Мозирського НПЗ, яке білоруська влада облаштовує для захисту заводу.
Кільце ППО навколо заводу
На межі 2024-2025 років навколо Мозирського НПЗ майже одночасно почали зводити чотири однотипні земляні вали. Вони виникли на півдні – біля сіл Санюки та Полавка, біля східної частини території заводу, а також на півночі – біля села Прутюки, біля траси Наровля – Мозир.
Усі ці земляні насипи мають таку саму форму та розмір, що й платформа вище. Їх кількість точно збігається з кількістю бойових (пускових) машин зенітно-ракетного комплексу «Тор-М2К», які складають вогневу основу батареї – основного тактичного формування в зенітних ракетних військах.
Видно, що землю під насипи брали там же, де вони і з’явилися, оскільки біля кожного з них утворилися кар’єри. Наразі недобудованою виглядає лише одна набережна – біля села Прутюки, будівництво якої ще триває.
Спорудження таких земляних валів для систем протиповітряної оборони зараз досить поширене на військових об’єктах Білорусі. Останніми роками їх зводять на найважливіших для влади об’єктах або в місцях, які були значно укріплені з початком війни в Україні. Починаючи з 2022 року такі земляні насипи з’явилися на відновленому військовому аеродромі в місті. Лунінський народ Берестейський район, до колишнього занедбаного аеродрому»Джилл«Відновлений аеродром під Гомелем»Мозир«(Великий Боков) біля Мозирів, а також на одному з можливих зберігання ядерної зброї в Білорусі під Осиповичами.
Про те, що зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2К» можуть бути використані для захисту Мозирського НПЗ у квітні та вересні 2024 року. повідомили моніторинговий проект «Білоруський хаюн». За його інформацією, ця військова техніка могла чергувати, зокрема, в районі сіл Полавка та Гуріна, що за кілька кілометрів від заводу.
Тільки влітку 2024р були записані перші польоти дронів з України до Білорусі. Перед цим Олександр Лукашенко заявивщо у відповідь на пропозицію атакувати Мозирський нафтопереробний завод вирішив посилити його охорону: «Тоді я викликав своїх бійців і сказав: ставте на позиції все, що у нас є (перераховувати не буду), і тоді ми відповімо так, як це майже ніколи не буде».
Зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2» призначений для ураження літаків, вертольотів, крилатих ракет і безпілотників різних типів, що літають на середніх, малих і гранично малих висотах. У модифікації Тор-М2К комплекс встановлений на колісному шасі Мінського заводу колісних тягачів.
Такі машини зараз не рідкість в білоруській армії. Міністерство оборони Білорусі неодноразово повідомляло про постачання комплексів Тор-М2К у 2022-2025 роках і раніше. Ось ці комплекси використовуються на охорону Островецької АЕС. Одна з партій Тор-М2К була передана Білорусі в 2024 році написав держмедіа “ВаенТВ”, російські конструктори “були доопрацьовані з урахуванням досвіду їх використання в” військовій спецоперації ” (Це Росія називає війною проти України – ред.)“.
“Це саме той клас протиповітряної оборони, який оптимізований для маловисотних малогабаритних цілей, зокрема, великих ударних безпілотників, тому його розміщення є логічним елементом превентивного захисту. Схоже, що Лукашенко намагається мінімізувати ризик “інцидентів”, у тому числі можливих диверсій, навіть з російського боку, а про боротьбу з власними партизанами мова точно не йде”, – прокоментував цю ситуацію український авіаексперт. для проекту «Схеми». Анатолій ХрапчинськийЗаступник генерального директора підприємства з виробництва засобів радіоелектронної боротьби.
За 12 кілометрів від Мозирського нафтопереробного заводу, поблизу села Великий Боків, розташоване дачне селище «Мозир», яке також можна використовувати для покриття заводу. Занедбаний до 2022 року аеродром ніколи не використовувався військовими – лише цивільною авіацією. У 2022 році він ставок база російських ударних вертольотів, які атакували Україну в перші дні війни. У районі аеродрому зафіксовано пуски ракет. Після виведення російських військових з аеродрому в травні 2022 року тут дислокувалися білоруські військові Сил спецоперацій, а також деякі інші підрозділи, які виконували завдання Олександра Лукашенка щодо посилення кордону з Україною. Тут споруджено кілька земляних валів, встановлено системи ППО.
Бойова техніка біля сільських будинків
Військова позиція біля Санюк була створена на місці невеликого піщаного кар’єру на околиці села. На супутникових знімках видно, що місце бойового чергування розташоване досить близько до житлових будинків. Один з них знаходиться приблизно за 190 метрів, кілька інших – приблизно за 300 метрів. Приблизно за 450 метрів знаходиться сільський клуб, неподалік – місцевий фельдшерсько-акушерський пункт, який служить близько 85 жителів навколишніх сіл.
Як зазначив у коментарі Радіо Свобода вчений і популяризатор науки в галузі радіаційної безпеки та неіонізуючого випромінювання (радіовипромінювання). Сергій БесарабРозміщення військових радіолокаційних систем на таких близьких відстанях може бути небезпечним не лише під час бойових пусків ракет, але й у звичайній експлуатації.
Це може бути небезпечно для здоров’я людини. Санітарна зона 190 метрів – це дуже мало.
“Ця система в першу чергу призначена для виявлення низьколітаючих об’єктів, дронів і безпілотних літальних апаратів, які рухаються на рівні дахів. Тому в зону покриття основного і додаткового променів радарів можуть потрапити як тварини, так і люди. Це може бути небезпечно для здоров’я людини. Санітарна зона в 190 метрів – це дуже мало”, – пояснює експерт.
Завершення масштабної модернізації на початку війни
Мозирський нафтопереробний завод є одним із двох ключових нафтопереробних заводів Білорусі (другий — «Нафтан» у Новополоцьку). Вона практично повністю залежить від поставок російської нафти і протягом багатьох років залишається одним з основних джерел валютних надходжень для білоруської економіки.
Завершення як дзвонив За його правління в Білорусі «найзначніший інвестиційний проект в історії» – модернізація Мозирського НПЗ і запуск комплексу глибокої переробки нафти (H-Oil) – фактично збігся з початком повномасштабної війни між Росією та Україною. Це поставило під загрозу роботу заводу, розташованого за 30 кілометрів від кордону з Україною.
Раніше білоруська служба Радіо Свобода підрахувала, що лише з липня 2024 року по жовтень 2025 року до Білорусі можуть залетіти не менше 700 безпілотників. Деякі з них, зокрема полетів на Мозир.
Вперше білоруські військові визнанозбили безпілотник за допомогою військової авіації, 5 вересня 2024 року. Внаслідок нічного падіння уламків безпілотника сталася пожежа на складі в Гомелі. Причому в даному випадку повідомлення від Міноборони Білорусі та місцевої влади з’явилося лише вранці, після того, як про інцидент написали український і білоруський моніторингові телеграм-канали.
Лукашенко, мабуть, намагається зберегти це в таємниці, тому що не хоче, щоб білоруське населення цим налякалося або злилося на Росію.
Поки людей переслідують за згадки про безпілотники, які літають над їхніми будинками, сама влада таємно закуповує обладнання для боротьби з безпілотниками. Наприклад, білоруська служба Радіо Свобода знайшла офіційні документи про закупівлю декількома райвиконкомами Білорусі детекторів безпілотників, переважно для прикордонних з Україною районів.
Один з останніх випадків прильоту дронів до Білорусі стався 26-27 січня 2026 року. інформації Як повідомили журналісти видання Flagstock, один з безпілотників типу “Шахед” впав без детонації в Добруші, місцевим жителям заборонили по ньому стріляти, після чого дрон швидко забрали. ДО даних За даними українських телеканалів, один із безпілотників міг летіти в бік Мозиря.
«Лукашенко, мабуть, намагається промовчати [факти падіння російських безпілотників у Білорусі]тому що він не хоче, щоб білоруське населення цього боялося або щоб воно почало злитися на Росію», – коментує Радіо Свобода. Айтвідас Баярунасколишній посол Литви у Великій Британії, Росії та Швеції.
- За архівною версією веб-сайт Мозирський нафтопереробний завод, що зберігся в сервісі Web Archive, виробляє бензин, дизпаливо та інші нафтопродукти. Воно розташоване за 30 кілометрів на північ від кордону з Україною.
- З жовтня 2022 року цей завод перебував під санкції Рада національної безпеки і оборони України. Командувач силами безпілотних систем майор Роберт Броді повідомилищо Мозирський НПЗ є одним із постачальників власної продукції до Росії. Зокрема, через нафтопровід «Дружба», частина інфраструктури якого, за словами рос українська ЗМІ, є нафтобаза.
- У січні 2025 року ряд російських пропагандистських каналів заявив про нібито політ безпілотників з України в напрямку Мозирського НПЗ. Однак незалежний моніторинговий проект «Білоруський гаюн» з посиланням на свої джерела, спростовано цю інформацію.
- Восени 2025 року Збройні сили України, за даними Генштабу, атакували понад 50 об’єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії, зокрема об’єктів, що входять до системи нафтопроводів «Дружба». Це надзвичайна кількість вдалих попадань, вважають опитані «Схемами» експерти.
- Журналісти-розслідувачі склали інтерактивну карту постраждалих російських стратегічних активів і проаналізували наслідки цих ударів за допомогою супутникових знімків і досвіду опитаних аналітиків нафтової та паливної промисловості.
