Білоруський доброволець заявляє про сфальсифіковане СЗЧ та невиплату грошового забезпечення

Білоруський доброволець заявляє про сфальсифіковане СЗЧ та невиплату грошового забезпечення

Новини світу

Білоруська служба Радіо Свобода

Білорус Дмитро Палойко, який у 2014-2016 роках спочатку воював добровольцем на боці України, а в січні 2022 року підписав контракт з українською армією, під час нинішньої війни переніс важкі захворювання і зараз потребує операції.

Дмитро Палойко розповів білоруській службі Радіо Свобода, що його звинувачують у самовільному залишенні військової частини та зменшенні грошових виплат військовослужбовцям, які перебувають у зоні бойових дій.

«Після лікування гепатиту, з яким я потрапила в лікарню «з нуля» (з авангарду – ред.)Мене визнали обмежено придатним, але запропонували посаду, і вже в грудні (2023 – ред.)коли багато людей хворіли пневмонією і запаленням легенів я теж захворіла і потрапила в лікарню в Дніпро. У мене була клітина в легенях, поставили діагноз туберкульоз і врешті-решт видалили частину легені», – розповів Радіо Свобода Дмитро Палойко.

Згодом у нього діагностували хворобу коліна та рекомендували продовжувати лікування. З військової частини його направили в медичну роту, яка на той час дислокувалась у Добропіллі Донецької області, на другій лінії оборони (неподалік від лінії фронту). У медичній роті його попередили, що на обстеження доведеться чекати кілька місяців, і за домовленістю він поїхав на лікування до Дніпра, за місцем свого проживання.

«Увесь цей час я був на зв’язку з військовою частиною, нікуди не тікав і не отримував жодних наказів чи вказівок щодо свого місцезнаходження, тому що я був приписаний до медичної роти», – розповів Дмитро Палойко.

Коли вже було домовлено про мій перехід до іншої військової частини, виявилося, що мені приписали СЮ. Трансфер скасовано

За його словами, одночасно з лікуванням він намагався перевестися в інші частини, оскільки стан здоров’я, підтверджений висновками лікарів, вже не дозволяв повноцінно служити і перебувати на фронті.

«Намагався перевестись до ППО, але мені відмовили за станом здоров’я після перенесеного туберкульозу, потім до територіального центру призову та соціальної підтримки. (Функції військових комісаріатів в Україні виконують ТВК – ред.). А коли домовилися про переведення в іншу військову частину, виявилося, що мене звинувачують у самовільному звільненні з військової частини. У результаті трансфер був скасований», – розповів Дмитро.

Зараз він перебуває в Краматорську, на місці командування військової частини. Від вказівника «Краматорськ» на в’їзді в місто до лінії фронту менше 16 кілометрів. У сучасних реаліях війни FPV дрон долає цю відстань за 10 хвилин.

12 днів “втечі”

У наказі командира військової частини, де служить Дмитро Палойко, від 31 жовтня 2025 року дійсно зазначено, що сержант, навідник танкового взводу Дмитро Палойко визнаний «за власним бажанням звільнився з військової частини», на цій підставі йому призупинено виплату грошового забезпечення та знято з «інших видів забезпечення з дня звільнення за власним бажанням з військової частини». 31 жовтня».

Коли на початку листопада Дмитро повернувся до Краматорська і знову подав відповідний звіт, йому повідомили, що на 7 листопада призначено службове розслідування, а 11 листопада визнали, що він повернувся на роботу після «втечі» і всі виплати мають бути відновлені. Але цього не сталося.

Протягом останніх двох місяців йому недоплачували і не отримували пайок, який відновили лише після того, як на початку грудня його перевели до резервної роти.

Дмитро Палойко додав, що спочатку необхідно провести службове розслідування, щоб підтвердити звинувачення у самовільному звільненні з військової частини.

“Це було сфальсифіковано, і я хочу, щоб правоохоронні органи перевірили, як це було виконано”, – сказав він.

Ольга Решетілова, Повноважний представник Президента України з питань захисту прав військовослужбовців
Ольга Решетілова, Повноважний представник Президента України з питань захисту прав військовослужбовців

Радіо Свобода звернулося за коментарем щодо цієї ситуації до Уповноваженого Президента України з питань захисту прав військовослужбовців. Ольга Решетілова. «Не можу коментувати без попередньої перевірки», — написала вона у соцмережах у відповідь на запитання Радіо Свобода. Ольга Решетілова порадила журналісту звернутися з офіційним запитом, а Дмитру – зі скаргою до уповноваженого представника президента України з питань захисту прав військовослужбовців.

Після того, як Дмитро через соцмережі публічно звернувся до правоохоронних органів і майже місяць провів у Краматорську без підтримки, його нарешті відправили на лікування.

Для цього він планує найближчим часом залишити прифронтовий Краматорськ. Тепер він також звернувся на гарячу лінію Міноборони, щоб з’ясувати всі обставини його справи.

Як українське законодавство трактує дезертирство

Дезертирство в Україні є кримінальним злочином. Згідно зі статтею 407 Кримінального кодексу України воно починається у разі неявки військовослужбовця на службу без поважних причин понад три доби та відсутності понад місяць. Покарання залежить як від тривалості відсутності військовослужбовця, так і від місця і часу, коли він це вчинив. Воєнний стан – найсуворіше покарання.

За неявку до місця служби військовослужбовець залежно від обставин може бути покараний службою в дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або штрафом. (зараз від 17 до 68 тисяч гривень, що дорівнює 40 і 16 120 доларів відповідно – ред.) або позбавлення волі на строк до 10 років.

Якщо військовослужбовець через певний час повертається до своєї частини, то його відсутність не вважається злочином. Те ж саме відбувається і в разі поважних причин, серед яких юристи називають об’єктивні чинники, що заважають йому з’явитися вчасно, наприклад, стихійне лихо, затримання владою, перебої в русі тощо.

У разі погіршення стану здоров’я військовослужбовець, обвинувачений у «дезертирстві», повинен документально поставити діагноз, внаслідок чого він не може далі проходити військову службу. Ці документи він зобов’язаний надати під час службового розслідування.

  • Білорус Дмитро Палойко отримав українське громадянство у 2020 році. До війни він вступив на заочне навчання в Донецький національний університет на юридичний факультет. Одружений, має доньку, якій ще немає півроку.
  • Брав участь у боях на найскладніших напрямках у Донецькій, Харківській та Луганській областях.
  • Білоруський КДБ досі вважає його громадянином Білорусі. Дмитро Палойко фігурував у справі Миколи Автуховича. За даними КДБ, Автохович нібито обговорював з ним закупівлю зброї на території України «для проведення теракту в Білорусі».
  • Дмитро Палойко був включений до списку розшукуваних МВС Росії за даними КДБ Білорусі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *