Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та інші європейські лідери неодноразово попереджали у 2025 році про можливий напад Росії на країни НАТО в найближчі роки. Деякі експерти сумніваються в здатності або намірі Росії здійснити атаку найближчим часом, але вони вважають, що російський президент Володимир Путін може зрештою вдатися до конфлікту, щоб зберегти владу.
Ввічливі оплески вщухли і у генсека НАТО Марк Рютте Акуратно розмістіть папери на подіумі. Йому знадобилося 62 секунди, щоб дійти до точки. «Темні сили гноблення знову в наступі», – сказав він. «Ми наступна ціль Росії».
Промова Рютте в Берліні 11 грудня була лише останньою в безпрецедентній серії попереджень європейських вищих чиновників і спецслужб щодо можливого прямого конфлікту з Росією у 2025 році.
У лютому данська розвідка заявила, що «Росія вважає себе в конфлікті із Заходом і готується до війни проти НАТО»; у червні командувач Бундесверу заявив, що напад може статися протягом чотирьох років; у листопаді його слова повторив його польський колега – через два дні після міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що «деякі військові історики навіть вважають, що ми вже пережили останнє мирне літо».
Цей список попереджень аж ніяк не є вичерпним. Найчастіше такі заяви робив саме Рютте.
У січні він закликав країни НАТО збільшити витрати на оборону або почати вивчати російську, а в червні він сказав, що атака може бути узгоджена з атакою Китаю на Тайвань.
Найгучнішою тривогою став його виступ: він говорив про «масштаби війни, яку пережили наші діди і прадіди», про «масову мобілізацію і мільйони переселенців».
Що стоїть за цими попередженнями?
Ці часті заяви привернули увагу ЗМІ та викликали запитання, особливо враховуючи, що Сполучені Штати демонструють зниження зацікавленості у збереженні рівня підтримки безпеки, який вони раніше надавали Європі.
«Я думаю про це, тим більше, що немає жодних доказів того, що Росія може або хоче напасти на НАТО», — сказав він Радіо Свобода. Джон Форманколишній британський військовий аташе в Москві та Києві. “Я думаю, що ряд політиків і військових використовують образ російської загрози з більш приземлених причин: Рютте – щоб спонукати країни НАТО виконувати свої фінансові зобов’язання. Поляки – щоб отримати більше сил НАТО на своїй території”, – додав він.
Інші скептики зазначають, що після майже чотирьох років повної війни Росія не змогла підпорядкувати Україну, навіть якщо вона вступила в цей рік із колосальними втратами в живій силі та техніці.
Теему Таммікко Представники Фінського інституту міжнародних відносин також заявили, що на даний момент Росія не виглядає «готовою і здатною напасти на НАТО».
Водночас у коментарі Радіо Свобода він зазначив, що влада президента Володимира Путіна «залежить від наявності зовнішньої загрози», а тому «в довгостроковій перспективі ймовірна певна форма прямої військової провокації – особливо якщо війна в Україні буде заморожена».
Дехто вважає, що це вже відбувається, зокрема у формі російських безпілотників і літаків, які проникають у повітряний простір НАТО. 25 грудня командування Збройних сил Польщі заявило, зокрема, про перехоплення російського літака-розвідника. Але попередження, опубліковані цього року, натякають на набагато похмуріші сценарії.
Напад на Естонію?
Аналітична записка Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), опублікованому 18 грудня, зосереджено на занепокоєннях щодо прямого нападу на Естонію, щоб перевірити готовність США та інших союзників по НАТО до боротьби.
«У Європі це занепокоєння накладається на більш глибокий страх: що американський уряд, відволікаючись на внутрішню політику та спокушаючись ідеєю згортання зобов’язань, може незабаром скоротити свою присутність або накласти умови на свою роль у захисті Європи», — йдеться в документі.
Описуючи Естонію як «маленьку, рівнинну та вразливу», автори звіту зазначають, що військові навчання 2016 року показали, що російські війська можуть захопити столицю країни протягом 60 годин після вторгнення.
Наголошується, що Росії знадобиться від 5 до 10 років після закінчення війни в Україні, щоб «відновитися і переозброїтися для такої атаки», набагато довше, ніж кажуть Рютте, Пісторіус та інші.
Примітно, що американські чиновники не повторюють європейських попереджень.
У нещодавно опублікованій Стратегії національної безпеки США зазначено, що «європейські союзники мають значну перевагу над Росією у звичайних військових можливостях майже в усіх вимірах, крім ядерної зброї».
Водночас він визнає необхідність дипломатичного втручання США «для зменшення ризику конфлікту між Росією та європейськими державами».
“розпалювачі війни”
У Кремлі назвали європейських лідерів “розпалювачами війни” і заперечили будь-які наміри атакувати. Подібні заяви вони робили напередодні повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року – хоча саме по собі це не означає, що є плани подальшої агресії.
“Росія не переслідує ті військові цілі, які нам приписують”, – заявив заступник міністра закордонних справ 22 грудня. Сергій Рябков. «Як уже сказав президент Росії, ми навіть готові юридично це гарантувати в рамках врегулювання війни в Україні».
Однак навряд чи багато хто на Заході сприйме такі зобов’язання серйозно. Росія вже підписала, а потім порушила обіцянки поважати кордони України – зокрема, в рамках Будапештського меморандуму 1994 року.
Зрештою, все може залежати від однієї людини.
“Як ми знаємо, Росія не є демократичною державою. Таке рішення насправді було б просто наслідком того, що Володимир Путін вирішив напасти на європейську країну-члена НАТО чи іншу європейську державу, тому ми просто не можемо цього передбачити”, – йдеться в повідомленні Радіо Свобода. Елізабет Бро від британського аналітичного центру RUSI.
“Ось чому ви бачите військових лідерів по всій Європі, які говорять, що ми повинні бути готові до того, що щось станеться завтра. Це може статися через п’ять років, десять років або ніколи, але ви не можете на це розраховувати”.
