Лідери ЄС зберуться на саміт у Брюсселі 23 жовтня і за підсумками зустрічі дадуть доручення Єврокомісії підготувати Законодавча пропозиція використати 176 мільярдів євро заморожених російських державних активів для позики Україні – крок, який міг би покрити більшість фінансових потреб Києва протягом наступних трьох років.
Європейські дипломати, опитані Радіо Свобода, вважають, що є шанс узгодити всю схему до кінця року. Це допоможе заповнити фінансову прогалину, якщо США більше не зможуть фінансувати Україну на тому ж рівні, що й раніше.
Ідея полягає в тому, щоб уникнути конфіскації російських активів, якими в основному володіє бельгійська фінансова компанія. Єврокліра також у випуску Європейською комісією облігацій під гарантії держав-членів ЄС, а також потенційно країн Група семи (G7) та інші партнери.
Отримані кошти надійдуть до Києва у 2026-2028 роках у вигляді так званого «репараційного кредиту», який Україна повинна буде повернути лише після виплати Росією репарацій.
Загалом необхідно узгодити три питання, які будуть обговорюватися найближчими тижнями.
По-перше, є правові аспекти, які найчастіше порушує країна перебування. Бельгія.
По-друге, дискусія про те, на що саме Україна може витратити ці кошти, в основному ініціюється Францією.
І, нарешті, ширше питання полягає в тому, хто братиме участь, у якій формі та які ризики це несе.
Занепокоєння Бельгії
Бельгія побоюється, що деякі неєвропейські країни, наприклад Китай, можуть почати виводити свої державні кошти Євроклірпобоюючись, що вони можуть бути заморожені з політичних причин. Європейський центральний банк (ЄЦБ) висловив аналогічну стурбованість.
Однак Європейська комісія у своєму програмному документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, чітко заявила, що ці кроки не є конфіскацією, оскільки основна сума залишається недоторканою. Це одноразовий і тимчасовий захід.
Бельгія також стурбована тим, що їй, можливо, доведеться самостійно виплачувати гроші, якщо Росія подасть позов і виграє. Навіть якщо це станеться через 20-40 років, обсяг заморожених російських активів у Бельгії сягає третини ВВП країни і буде непідтримковим у разі судового розгляду.
При цьому в Єврокомісії наголошують, що рішення російських судів не мають юридичної сили в ЄС. Крім того, для Бельгії пропонується система двосторонніх гарантій від держав-членів: кожна країна-член ЄС повинна взяти на себе зобов'язання гарантувати погашення відсотків за кредитом залежно від свого ВВП.
Згідно з пропозицією Єврокомісії, система двосторонніх гарантій має бути замінена гарантією ЄС у 2028 році, коли набуде чинності новий довгостроковий бюджет ЄС.
Як витрачати гроші?
Також виникає питання, як саме Україна зможе використовувати приблизно 45 мільярдів євро (52 мільярди доларів) щороку.
«Деякі держави наполягають на переважно «європейському» підході або надають перевагу європейській оборонній промисловості», — сказав Радіо Свобода один європейський дипломат.
Франція – серед країн, які наполягають на тому, що гроші мають витрачатися в першу чергу на оборонні закупівлі в Європі, щоб у перспективі, навіть після закінчення війни, Європа могла підтримувати українську армію.
“Інакше ми ризикуємо потрапити в замкнуте коло: ми закуповуємо зброю там, де є запаси – у незачеплених країнах, таких як США чи Південна Корея, – а потім запитуємо, чому наша промисловість не може її постачати. Звичайно, якщо ми купуємо в інших, вони не отримують контрактів, вони не відкривають нові виробничі лінії для України”, – пояснив позицію Франції дипломат, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Дипломат з іншої країни сказав, що «абсолютно важливо», щоб країни ЄС не накладали занадто багато обмежень на те, як Україна може використовувати кредит.
“Справжньою проблемою для України буде надмірна кількість суто “європейських” умов. Якщо подивитися на кількість техніки, яка сьогодні використовується на полі бою, то вона не європейського виробництва. Ми, як ЄС, не зможемо це легко компенсувати”, – підкреслив він.
Єврокомісія запропонувала компроміс у вигляді «двох напрямків» – одна частина коштів має піти на «технічну та промислову оборонну базу України та її інтеграцію в європейську оборонну промисловість, зокрема через закупівлю оборонної техніки», а інша – на класичну бюджетну підтримку, яку Україна може використовувати на оборонні потреби на свій розсуд.
Без одностайності?
Питання в тому, чи всі 27 країн ЄС підтримають цей план.
Для схвалення «репараційної позики» не потрібна одностайність, але чим більше країн приєднається, тим більше розподілятимуться ризики.
Брюссель хоче залучити деякі країни G7, щоб ініціатива стала не просто європейською. Це також дозволить уникнути ситуації, коли іноземні інвестори чи держави почнуть виводити свої кошти з єврозони, якщо до неї приєднаються, наприклад, Велика Британія та Японія.
Один чиновник ЄС сказав Радіо Свобода, що якщо, скажімо, Угорщина та Словаччина не захочуть приєднатися, це можна компенсувати участю кількох багатих країн поза ЄС.
“Щодо Угорщини, звичайно, буде краще, якщо буде одностайна підтримка з боку всіх 27 країн. Але в разі необхідності ми не дозволимо блокувати рішення через вимогу одностайності”, – підтвердив європейський дипломат.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не братиме участі в обговоренні України на майбутньому саміті ЄС 23 жовтня, оскільки прибуде лише в середині дня, а обговорення України буде першим пунктом порядку денного.
