БРЮССЕЛЬ – 5 грудня канцлер Німеччини прямує до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати «репараційний кредит» Україні з використанням заморожених російських активів. Москва, за словами бельгійського прем’єра, попередила Бельгію, що країна відчуватиме наслідки такого рішення “вічно”. Радіо Свобода дізнавалося, на що тепер чекають європейські дипломати.
У середу, 3 грудня, Європейська комісія представила законодавчу пропозицію, яку європейські столиці з нетерпінням чекали останніми тижнями, щодо репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
Кількома годинами раніше міністр закордонних справ Бельгії зробив заяву журналістам у штаб-квартирі НАТО (де мала розпочатися міністерська зустріч), суть якої полягала в тому, що Бельгія незадоволена пропозицією Єврокомісії, яка ось-ось буде представлена.
«Текст, який сьогодні представить Єврокомісія, не дає задовільну відповідь на наші занепокоєння», — сказав Максим Прево, повторивши низку аргументів про загрози використання російських активів, згорнув газету та пішов, не відповівши на уточнюючі запитання журналістів.
Цій заяві передували тижні консультацій Єврокомісії з юристами, послами країн ЄС і Бельгії, але позиція прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера залишилася незмінною – Бельгія виступає за інші варіанти допомоги Україні, які б залишили в спокої російські активи.
Після цього випуск від 4 груд – написав політикщо «Бельгія стала найціннішим активом Росії».
Що запропонувала Єврокомісія?
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наполягає на тому, що в документі враховано “основні застереження” Бельгії.
Зокрема, активи пропонують використовувати не тільки в Бельгії, де їх найбільше (за різними оцінками, близько 180 млрд євро), а й в інших країнах Європи, а також країнах G7.
Мова також йде про розподіл ризиків – частина суми кредиту в 90 млрд євро на 2026-2027 роки повинна бути гарантована країнами-членами ЄС, частина – під гарантії бюджету ЄС.
Європейській комісії було доручено розробити законодавчу пропозицію на саміті в жовтні, перед яким Брюссель був більш впевнений, ніж зараз, що така позика буде схвалена.
На чому ґрунтувався оптимізм?
На численних зустрічах із журналістами незадовго до саміту 23 жовтня європейські дипломати висловлювали досить оптимізм щодо досягнення рішення. Це відчувалося навіть по темі обговорення – хоча репараційний кредит ще не затверджено, але вже йшли дискусії про те, як саме ці кошти будуть використані – чи то на американську допомогу за програмою PURL, чи то на закупівлю зброї на внутрішньому ринку ЄС для підтримки європейської ОПК.
Бельгійські дипломати вже сформулювали список застережень Бельгії, як-от розподіл тягаря для «всіх без винятку» між країнами-членами ЄС. Водночас вони натякнули, що розуміють, що, наприклад, Угорщина не братиме участь у майбутній схемі, однак якщо інші приєднаються, то рішення має бути.
Зайвий оптимізм серед послів ЄС, як пояснили джерела газети політиквиник через брак спілкування між бельгійським прем’єр-міністром де Вевером і послом ЄС Пітером Моорсом, який був близьким до попереднього бельгійського прем’єр-міністра Александра де Кроо. Джерела Politico повідомили, що дипломат практично не усвідомлював міцність свого прем’єр-міністра.
Тиск на Бельгію
Серед багатьох дипломатів, з якими Радіо Свобода спілкувалося останніми тижнями, була підтримка Бельгії. Кажуть, прохання розділити ризики цілком законне.
Однак вони погодилися не з усіма аргументами прем’єр-міністра Бельгії.
Наприклад, на думку багатьох, не варто хвилюватися про удар по євро, якщо Німеччина, країна, від економіки якої найбільше залежить міцність євро, готова надати гарантії.
Один із останніх коментарів де Вевера про те, що використання активів для репараційних позик може зашкодити мирному процесу, також не викликав резонансу у багатьох.
Прем’єр-міністр Бельгії, зокрема, минулого тижня в листі до президента Єврокомісії попередив, що не повинно статися так, щоб ЄС “фактично перешкоджав досягненню остаточної мирної угоди”. Адже в проекті мирного плану з 28 пунктів було зазначено, що 100 мільярдів активів має піти на відновлення, а США отримають 50% прибутку.
Цей пункт було видалено з останніх версій угоди. За словами одного з дипломатів, з яким спілкувалося Радіо Свобода, не факт, що вимога закладати прибутки для США належить американській стороні – її могла додати до плану сама Росія, враховуючи інтереси Сполучених Штатів.
«Козир» або «Лихо»
Але головний аргумент, який лунає з європейських столиць, полягає в тому, що російські активи – це козир в руках ЄС і України, який потрібно використовувати.
Репараційний кредит на їх основі має посилити переговорну позицію Києва.
«Це історичний момент, який може змінити хід цієї війни і, можливо, навіть хід мирних переговорів», — сказав глава МЗС Естонії в інтерв’ю Радіо Свобода. Маргус Цахкна.
І його польський колега Радослав Сікорськийназвав репараційну позику «критичною проблемою». “Тому що він має можливість переконати Путіна, що протягом двох-трьох років Україна буде фінансово забезпечена, тому йому доведеться продовжувати війну ще два-три роки. А якщо цього не станеться, це дасть Путіну надію, що європейська підтримка України може зменшитися, а це буде катастрофа”, – підсумував глава польського МЗС.
Здається, немає інших варіантів, окрім підтримки України репараційною позикою на основі російських активів.
Єдиний варіант
Хоча Єврокомісія запропонувала два варіанти фінансової підтримки Києва: запозичення ЄС на основі бюджету ЄС і репараційний кредит, реалістичним є лише останній варіант. Адже для запозичень потрібна одностайна згода всіх країн ЄС, а для використання активів достатньо кваліфікованої більшості.
Досягти одностайності в питанні запозичень буде нереально не тільки через Угорщину, яка неодноразово заявляла про небажання фінансово підтримувати Україну, а й через Словаччину – глава МЗС Словаччини дав зрозуміти, що не підтримає жодного з варіантів.
А деякі інші країни через проблеми з бюджетом не погодяться на варіант використання коштів своїх платників податків. Таким чином, репараційна позика на основі російських активів за рішенням кваліфікованої більшості є єдиним варіантом, кажуть дипломати.
«З цим рішенням, яке може бути прийняте кваліфікованою більшістю, я думаю, ми можемо рухатися вперед. Інші варіанти, запропоновані Європейською комісією, зокрема спільне запозичення, ми знаємо, що проти них буде більше заперечень, ніж проти репараційної позики», — сказав Радіо Свобода на умовах анонімності високопоставлений дипломат ЄС, який не має права публічно коментувати це питання.
Чи означає кваліфікована більшість голосів, що репараційну позику можна схвалити без згоди Бельгії? Представники Єврокомісії кажуть, що формально «так», але на практиці вони на це не погодяться.
“Ніхто не хоче обходити Бельгію в цьому питанні”, – заявив представник ЄС в інтерв’ю Радіо Свобода.
Правило переможців
У той час як президент Єврокомісії наголошує, що використання активів чинить тиск на Росію і що Росія сама повинна заплатити за розпочату війну, бельгійський прем’єр наполягає на тому, що для того, щоб змусити Росію заплатити за збитки, Москва повинна спочатку зазнати поразки.
“Але хто насправді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Вона навіть не хоче програвати, а в країні з ядерною зброєю запанувала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?” – заявив де Вевер в інтерв’ю La Libre, опублікованому 3 грудня.
І зізнався, що отримував погрози. «Москва дала нам зрозуміти, що в разі конфіскації Бельгія і я особисто відчуватимемо це «назавжди», — сказав де Вевер.
Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який у вересні закликав до конфіскації російських активів, настороживши Бельгію, опублікував колонку в Frankfurter Allgemeine Zeitung.
У ньому він висловив розуміння стурбованості Бельгії та закликав країни ЄС не боятися розділяти ризики використання заморожених російських активів пропорційно своїм економікам.
“У наших руках не тільки зміцнити Україну, але й надіслати Москві чіткий сигнал про те, що продовження цієї агресивної війни не має сенсу. Це сигнал не про продовження війни, а про її завершення. Ми посилаємо сигнал європейської незалежності, сигнал про те, що ми, європейці, вирішуємо і формуємо те, що відбувається на нашому континенті”, – сказала канцлер Німеччини.
Щоб подолати опір бельгійців, Мерц відклав поїздку до Осло, заплановану на 5 грудня, і прямує до Брюсселя для переговорів із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером і президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, з якими у канцлера Німеччини запланована приватна вечеря, повідомили Радіо Свобода у місії Німеччини при ЄС.
18 грудня це питання буде обговорюватися на засіданні Європейської ради в Брюсселі.
