В Україні зростає критика заяви президента Володимира Зеленського, який нібито запропонував американським переговорникам у Берліні відмовитися від членства в НАТО в обмін на гарантії безпеки Заходу для України. Це правда? Що робити з тим, що в Конституції України як стратегічний курс зазначено членство в НАТО та ЄС? Чи справді можливо, що серед «побажань» Росії є гарантія Сполучених Штатів, що НАТО не розширюватиметься далі? А чому в Україні падає довіра до НАТО, як показують опитування?
Під час переговорів з американською делегацією у Берліні президент укр Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України вступити до НАТО в обмін на гарантії безпеки з боку Заходу, повідомляють західні ЗМІ.
Бажанням України було вступ до НАТО; це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок.
“З самого початку бажання України було вступити до НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином, сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною та США, гарантії для нас з боку США, подібні до статті 5, і гарантії безпеки з боку європейських колег, а також інших країн – Канади, Японії – це можливість запобігти черговому російському вторгненню. І це компроміс з нашого боку”, сказав Зеленський у відповідь на запитання журналістів 14 грудня.
Цей крок знаменує серйозну зміну для України, яка бореться за вступ до НАТО як захист від атак Росії.
Росія неодноразово вимагала від України офіційно відмовитися від НАТОвських амбіцій і вивести війська з підконтрольної Києву території Донбасу. У Москві також заявили, що Україна має бути нейтральною країною і в Україні не можуть бути розміщені війська НАТО.
НАТО є в Конституції
У 2019 році – за кілька місяців до президентських виборів – Україна внесла зміни до Конституції, встановивши курс на членство в ЄС і НАТО, що стало визначеною стратегічною метою. в законіприйнятий Верховною Радою 7 лютого 2019 року, який наголошує на прагненні інтеграції до євроатлантичних структур як незворотного процесу.
І зараз сама можливість того, що президент Зеленський бере на себе право відмовитися від курсу на членство в НАТО, вже викликала багато критики.
Це перевищення конституційних повноважень Зеленського, на які український народ не давав йому жодного мандату.
“Якщо це правда, то це перевищення конституційних повноважень Зеленського, на яке український народ не давав йому жодного мандату. Перемога України – це збереження нашого суверенітету. “Суверенітет – це суверенне право країни визначати свою внутрішню політику та зовнішні альянси”, – написав опозиційний депутат у Facebook. Ірина Геращенко.
Колега Геращенка, нардеп від опозиції, більш різкий у своїх висловлюваннях Володимир Ар’єв: «Якщо президент, як гарант Конституції, відмовиться від НАТО, що прописано в Конституції як мета України, то Україна має негайно відмовитися від такого президента».
Власне, положення про стратегічний курс на НАТО в Конституції було прийнято конституційною більшістю в 300 голосів – так само зміна Конституції повинна мати згоду конституційної більшості у Верховній Раді.
Активіст Тарас Шамайда вважає, що якщо президент справді обіцяв «відмовитися від НАТО», то це є зловживанням владою та порушенням Конституції, оскільки в Конституції (стаття 102) зазначено, що президент є «гарантом курсу» на вступ до НАТО.
“Якщо він заявляє, що Україна не вступатиме до НАТО, то він зараз порушує Конституцію, бо яка гарантія цього курсу? Це поворот на 180 градусів, у стилі заяви (Миколи) Азарова в листопаді 2013 року про відмову від курсу на вступ до ЄС. Якби, звісно, така пропозиція президента дійсно була”, – зазначає Шамайда.
«Немає консенсусу»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що наразі немає консенсусу щодо вступу України до альянсу, але наголосив на чинності принципів Вашингтонського договору, який говорить, що будь-яка суверенна демократична держава може подати заявку на членство в альянсі.
“Практична ситуація така, що, як ви знаєте, для вступу України в НАТО потрібен консенсус усіх союзників. А зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає”, – нещодавно заявив Рютте на прес-конференції, відповідаючи на питання про майбутнє членство України в альянсі.
Наразі немає консенсусу щодо вступу України до НАТО.
Із заяв представників різних держав стає зрозуміло, що принаймні кілька країн наразі не бачать можливості запросити Україну до НАТО.
Головне, звісно, те, що керівництво найпотужнішого учасника альянсу – США та адміністрація – не бачать Україну в НАТО. Дональд Трамп. Були також заяви про небажаність або передчасність переговорів щодо України в НАТО з боку Німеччини та Туреччини. А Угорщина та Словаччина не бачать Україну в НАТО через бажання «не дратувати» Москву.
Цікаво, що в першому варіанті «мирного плану» на нинішніх переговорах, який складався з 28 пунктів, було положення про те, що «Україна ніколи не буде в НАТО». Це російська вимога, і американська сторона включила її в перший проект, але потім текст був перероблений і скорочений до 20 пунктів.
І тепер, за деякими даними, пункт про «ніколи не бути в НАТО» для України ніби виключено.
Але сама можливість виходу з НАТО викликає в Росії позитивні відгуки. так Кирило ДмитрієвСпеціальний представник президента Росії, який також присутній на переговорах росіян і американців, «привітав» такий поворот.
«Зеленський лише на чотири роки запізнився з простою заявою: «Ні НАТО Україні». Якби це тоді було сказано, війни в Україні не було б…» – написав Дмитрієва в мережі X
Що каже соціологія, які настрої панують серед українців? Так, згідно опитування Згідно з опитуванням Центру Разумкова у вересні 2025 року, 83% громадян підтримують вступ України до НАТО, але лише 53% вірять у здатність альянсу захистити країну в разі нападу Росії.
Оскільки розпочався активний мирний процес і відбувався раунд за раундом переговорів із США та європейцями, останнє опитування громадської думки, опубліковане KMIS у грудні 2025 року, показує значне зниження довіри до НАТО.
На кінець 2025 року НАТО довіряють 34% українців (проти 43% у грудні 2024 року), а не довіряють – 41% українців (проти 25%). Решта 25% не змогли визначитися, каже він. голосувати КМІС.
США та гарантії безпеки
Під час мирних переговорів також обговорюється тема гарантій безпеки для України. Її навіть розглядають як одну з трьох угод – угоди про гарантії безпеки поруч із мирною угодою та документом про післявоєнну відбудову України.
Щодо гарантій безпеки, то США повинні надавати гарантії окремо, а інші країни, зокрема країни Європи, окремо.
Цікаво, що першим ідею гарантій безпеки на рівні статті 5 Договору НАТО («напад на одного є нападом на всіх») запропонував прем’єр-міністр Італії. Джорджія Мелоніякий підтримує дружні стосунки з президентом Трампом.
Зараз багато хто вже говорить про такий рівень гарантій безпеки – що в разі нового нападу на Україну з боку Росії гаранти мають допомогти не лише дипломатично чи санкціями, а й військово – а не лише поставками зброї.
Сполучені Штати не збираються захищати Україну, тим більше воювати за неї з росіянами
«Хочу з повною відповідальністю зауважити, що п’ята стаття Вашингтонського договору (точніше Північноатлантичного договору), як і будь-яка інша стаття цього міжнародного договору, важлива лише для реалізації всього договору, тобто забезпечення членства України в НАТО», – пише екс-посол України в США у соцмережах. Валерій Чалий.
“Відповідна стаття у двосторонніх угодах може діяти лише в тому випадку, якщо Конгрес США підпише та ратифікує Союзний договір між Україною та США, тобто договір, який би передбачав участь США у війні проти агресора в разі загрози територіальній цілісності та суверенітету України. Україна теж має бути готова до взаємних зобов’язань. Це так. Все інше – “Будапешт-2” або просто імітація безпеки. «Наступати» на одні й ті самі не можна», – зазначає Чалий.
«Будапешт» посилається на Будапештський меморандум 1994 року, який давав Україні гарантії безпеки в обмін на відмову від третьої за потужністю ядерної держави світу. Експерти наголошують: анексувавши Крим і розпалюючи конфлікт на Донбасі у 2014 році, а у 2022 році здійснивши відкриту та неспровоковану агресію проти України, Росія грубо порушила букву Будапештського меморандуму, одним із підписантів якого вона була.
Політичний активіст Тарас Шамайда також скептично ставиться до можливих гарантій безпеки: “США не збираються захищати Україну, а тим більше воювати з росіянами за неї. Я готовий до будь-якої адміністрації, включно з Трампом. Це очевидні речі, тому ці “гарантії” коштують так само, як папірець із Будапешта”.
Як зазначила народний депутат Ірина Геращенко: “Війна почалася в 2014 році, коли Україна мала нейтральний статус. Тому війна почалася… Шкода, якщо хтось у Києві, Вашингтоні чи Берліні досі цього не усвідомив”.
Про те, що Вашингтон «втратив апетит» до розширення НАТО за нинішньої адміністрації, свідчить новий Стратегія національної безпеки СШАщойно випущений. Там йдеться про те, що НАТО не має виглядати альянсом, який постійно розширюється.
Наразі НАТО налічує 32 члени. І останніми приєдналися Фінляндія та Швеція, вже на тлі великої війни Росії проти України.
