Олександр Жилін
Новий спікер парламенту Томіо Окамура заявив, що у 2026 році Чехія готує зміни до міграційного законодавства, які торкнуться й українських біженців. За його словами, необхідно «суттєво переглянути пільги», оскільки чехи мають бути на першому місці. А продовження тимчасового захисту для мігрантів з України до березня 2027 року назвав «диктатом Брюсселя».
Проект Радіо Свободаяк справи» проаналізував заяви Окамури представникам громадських організацій, які працюють з українськими біженцями. Наголошують: мігранти з України не є привілейованою групою, а певний правовий статус зменшує простір для тіньової економіки, експлуатації та злочинності в країні – що також вигідно чеському суспільству.
Зміни в міграційній політиці
Нова парламентська коаліція в Чехії планує підготувати зміни до міграційного законодавства країни, заявив в інтерв’ю iDNES, спікер парламенту та лідер руху СДПН Томіо Окамура. Зокрема, слід внести виправлення до сьомого видання. Це спеціальний чеський закон, ухвалений після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, який регулює правовий статус українців, які тікають від війни. Закон втілює політику загальноєвропейської директиви. Його продовження щороку затверджується окремим рішенням парламенту.
Закон дає українцям право легально проживати в Чехії, працювати, отримувати базове медичне обслуговування, доступ до освіти та соціальну підтримку. Водночас цей статус відрізняється від візи – він не гарантує довготермінове проживання, не дає автоматично права на возз’єднання сім’ї та не дозволяє легкого переходу на інший вид перебування..
За словами Окамури, “необхідно істотно переглянути деякі пільги”, але він не уточнив, про що саме йдеться – про соціальні пільги, правила перебування чи інші стандарти.
«Неможливо, щоб безпека громадян Чеської Республіки залишалася на задньому плані, поки ми продовжуємо захищати людей, які неодноразово порушують закон і роблять вигляд, що закон не поширюється на певну привілейовану групу людей. Закон має застосовуватися однаково до всіх».
Крім того, спікер парламенту розкритикував рішення Євросоюзу автоматично продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року. Він назвав це «диктатом з Брюсселя» і зазначив, що СДПН не погоджується з таким підходом.
Проблемні українці?
Начальник юридичного відділу Інтеграційний центр в Празі (MCP Прага) Павла Розумовська каже: попри відсутність конкретики у заявах політиків щодо змін для українців, мігранти вже починають хвилюватися за своє майбутнє та перебувають у «підвішеному стані».
“Це пов’язано як з невизначеністю тимчасового захисту, так і з політичними заявами, які відкрито критикують цей закон. Біженці відчувають, що настрої в суспільстві змінюються, і є ризик того, що все ще позитивне ставлення держави до них може суттєво змінитися.
Відчуття «непроханого гостя» серед українських біженців та загалом іноземців останнім часом посилюється. Це створює додатковий тиск не лише на самих людей, а й на організації, які з ними працюють».
Станіслава Сладекова с Організації допомоги біженцям (ОПУ) додає: часто питання мігрантів стає політичним інструментом.
«Я вважаю великою проблемою те, що деякі політики свідомо розпалюють ненависть до української громади, представляючи її причиною певних проблем у чеському суспільстві – вони нібито українці винні в недоступності житла чи системи охорони здоров’я, що вони відбирають у чехів роботу, підвищують рівень злочинності тощо. Водночас усе це неправда, що підтверджують відкриті публічні дані».
Українці як «загроза безпеці»?
Директор організації InBaze Олександр Зпевак каже: Пов’язування міграції з «ризиками безпеки» є тактикою політиків, щоб змусити людей боятися або ненавидіти іноземців.
Захист чеських громадян і захист біженців не суперечать один одному
«Рівень злочинності серед іноземців загалом – і серед українських біженців зокрема – не вищий, ніж серед громадян Чехії. Ми стикалися з порушеннями платежів, але ми не вважаємо це поширеним явищем. Коли ми виявляємо такі випадки, ми завжди попереджаємо людей, що така поведінка є неприйнятною та виставляє в поганому світлі всю українську громаду. І це не можна узагальнювати як звичайну практику.
Захист чеських громадян і захист біженців не суперечать один одному. Навпаки: прогнозований правовий статус, можливість легально працювати, доступ до медицини та чіткі правила суттєво звужують простір для тіньової економіки, експлуатації та злочинності. Це сприяє безпеці всього суспільства, включно з громадянами Чехії».
Павла Разумовська погоджується з твердженням, що тимчасовий захист дає державі інструменти контролю та чіткі правила.
Ми зобов’язані захистити жертв агресії
“Як демократична держава ми маємо юридичне та моральне зобов’язання не порушувати ці правила та забезпечити захист людей, які тікають від війни. Збереження тимчасового захисту принаймні до 2027 року відповідає реаліям російської агресії, що триває. Для людей, які знаходять тут притулок, важливо мати принаймні середньострокову впевненість і здатність планувати своє майбутнє.
Перш за все, українцям потрібна чітка та послідовна інформація про те, чого очікувати, а не сигнали про те, що їх присутність є проблемою. Ми зобов’язані захищати жертв агресії, а мова ворожнечі чи популістська мова шкодить не лише українській громаді, а й нашому суспільству в цілому. Вони підривають солідарність, захист прав людини – основні принципи демократії – і це поганий сигнал для всіх нас».
Українці «привілейовані»?
Станіслава Сладєкова каже, що багато українських біженців намагаються якомога швидше інтегруватися та знайти роботу. Водночас є ті, хто не зміг би вижити в новій країні без державної допомоги та соціальних виплат – це, зокрема, пенсіонери, люди з інвалідністю, матері, які доглядають за дітьми.
Нам доведеться боротися з наслідками бідності
“Крім того, поступові законодавчі зміни звужують доступ до деяких пільг. Наприклад, остання зміна правил призвела до значного скорочення заробітної плати для вразливих груп, що поставило їх у невигідне фінансове становище. Чесно кажучи, я не можу уявити, які обмеження триватимуть. Кажуть, наприклад, що ті, хто не працює, можуть втратити тимчасовий захист.
Але цього робити не можна: умови, за яких особа має право на тимчасовий захист, у Чехії не встановлені – вони випливають з рішення ЄС, і воно не дозволяє прив’язувати тимчасовий захист до того, чи працює біженець. І якщо обмежити розмір гуманітарної виплати, доступ до ринку праці чи медичного страхування, то це ускладнить життя не лише біженцям, а й громадським організаціям і, звісно, державній адміністрації, тому що потрібно буде боротися з наслідками бідності та соціальної ізоляції».
Олександр Зпевак додає, що не варто забувати, що Чехія також отримує значні переваги від присутності українських мігрантів.
“Перша мета переважної більшості – знайти роботу – вони хочуть нормально жити в Чехії і не залежати від допомоги держави. Статистика показує, що переважна більшість біженців працездатного віку працюють, вони приносять до державного бюджету вдвічі більше податків, ніж держава витрачає на гуманітарну допомогу.
Ми не вважаємо, що це привілейоване становище. Статус тимчасового захисту має свої переваги – наприклад, швидший вихід на ринок праці – але водночас він має й недоліки: насамперед, тимчасовий характер перебування та необхідність щорічного відновлення статусу, що несе з собою невизначеність. З нашої точки зору, це прагматичний вихід із надзвичайної ситуації, а не надання пільг».
Відповідно до даних Міністерство праці та соціальних питань Чеської РеспублікиПочинаючи з третього кварталу 2023 року надходження до чеського бюджету від українських біженців стабільно перевищують витрати на їх утримання. Так, у ІІІ кварталі 2025 р. переселенці з України сплатив податки на суму 8,2 мільярда чеських крона витрати на їх підтримку склали 3,9 млрд крон.
У міністерстві також наголошують на зростанні економічної незалежності біженців. А кількість людей, які потребують допомоги, зменшилася з 234 тисяч у квітні 2022 року до 83 тисяч у першому кварталі 2025 року.
ДО даних UNECСтаном на кінець 2025 року в країні тимчасовий захист отримали понад 396 тисяч українців.
