Спочатку завершення війни – та був вибори. Саме такою є логіка українського законодавства та міжнародних стандартів, яких Україна дотримуватиметься навіть під тиском переговорів та політичних очікувань, зазначає заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик.
Водночас держава змушена готуватися до майбутніх виборів уже зараз, додає він: відновлювати інфраструктуру, оновлювати реєстр виборців, враховувати мільйони переселенців та громадян за кордоном. Адже колись військовий стан можуть не продовжити – і виборчі процеси доведеться запускати у стислий термін.
Коли реально провести вибори в Україні? І чи є для них законодавчі підстави? Радіо Свобода розпитало про це Сергія Дубовика.
Провести вибори та референдум одночасно неможливо
– Західні медіа пишуть про те, що українська влада збирається провести вибори та референдум одночасно. Цю інформацію, до речі, президент Володимир Зеленський не заперечував. Тож у мене питання до вас: чи можливо поєднати вибори та референдум?
– З погляду чинного сучасного законодавства – ні. Теоретично це можливо, але для цього необхідно змінювати Виборчий кодекс та закон про всеукраїнський референдум.
Цього тижня британське видання Financial Times написало, що Україна вже почала планувати вибори та референдум, а США нібито тиснуть, що голосування має відбутися до середини травня. Зеленський спростувавщо найближчим часом оголосить про це.
– Чи розглядається такий сценарій розвитку подій? Можливо, про це йдеться на робочій групі, яка розробляє законодавчу базу для виборів?
– Ні, робоча група опрацьовує питання проведення президентських виборів та виборів народних депутатів України. Щодо всеукраїнського референдуму – поки що нічого не розробляється.
– Ви сказали, що теоретично це можливо за зміни законодавства. Що саме потрібно змінити, які напрацювання потрібні для проведення референдуму та виборів одночасно?
Згідно із законом, усі вибори мають бути розведені у часі
– Логіка виборчого законодавства, ухвалена до повномасштабного вторгнення, базувалася на тому, що всі вибори мають бути розведені у часі. Тобто вибори президента України, народних депутатів України, місцеві вибори та референдумні процеси.
Після скасування військового стану можливим є внесення змін до чинного законодавства, зокрема, усунення в законі про всеукраїнський референдум вимоги про неможливість його поєднання з виборчими процесами. І лише тоді можна буде говорити про можливе поєднання цих процесів.
– Але ж за це ще не бралися? Тобто напрацювань немає?
– Ні.
– До речі, ще хотіла запитати: чи можливо провести референдум за умов воєнного стану як окреме голосування?
– На сьогоднішній день законодавство це виключає. Оскільки щодо референдумних дій прямих вказівок у Конституції немає, теоретично можливо все. Але чи це можливо з дотриманням міжнародних стандартів, зокрема стандартів Ради Європи, які є для нас базовими, – навряд чи.
– Андрій Магера (колишній заступник голови ЦВК України – ред.) говорив, що питання мирної угоди не може бути винесене на всеукраїнський референдум. Як ви це оцінюєте?
Мирна угода має бути ратифікована Верховною Радою
– Питання в тому, що мирна угода, якщо це буде міждержавна угода, має бути ратифіковано Верховною Радою України. Теоретично за народною ініціативою відповідний законопроект міг бути винесений на всеукраїнський референдум з урахуванням вимог закону про всеукраїнський референдум.
Але це тривала процедура, і навряд чи у нинішньому форматі референдумного законодавства це буде можливим.
Я не можу сказати, яким буде зміст цієї угоди. Чи передбачає вона зміну нашої території. Якщо йтиметься про територіальні поступки країні-агресору, тоді це зовсім інша процедура – вона ініціюється Верховною Радою України. Але я не думаю, що йтиметься саме про це.
На жаль, чинний закон про всеукраїнський референдум не передбачає формату консультативного референдуму, ініційованого вищими органами державної влади, якщо це прямо не передбачено Конституцією. Також не передбачено формату національного опитування.
Можливо, законодавець піде таким шляхом, але на сьогоднішній день жодних пропозицій – ні від народних депутатів України, ні від інших органів державної влади – щодо цього немає. Принаймні мені про це невідомо.
– Із референдумом розібралися. Інше питання – вибори у воєнний час. Українські медіа з посиланням на власні джерела, зокрема, «РБК-Україна» та «Дзеркало тижня», пишуть, що українська влада теоретично розглядає варіант проведення виборів у період воєнного стану.
Проведення виборів можливе через 6 місяців після скасування або завершення військового стану
Чи бачите ви сьогодні механізми, за яких це може статися? Чи існує дієвий механізм для проведення виборів у воєнний час? Чи може він з’явитись?
– Українська влада принаймні в особі Верховної Ради України як найвищого законодавчого органу розглянула та взяла за основу пропозиції Центральної виборчої комісії. Вони передбачають проведення виборів через шість місяців після скасування або завершення воєнного стану.
Ставка на вибори в один тур і без скасування військового стану, про такий сценарій влади пише видання.Дзеркало тижня». За даними журналістівРБК-Україна», йдеться про виборчий процес саме у період воєнного стану, а не після його скасування.
У резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи також наголошується, що під час військового чи надзвичайного стану проведення виборів ставить під сумнів дотримання міжнародних стандартів.
Тобто спочатку має бути підписано мирну угоду або припинено вогонь, змінено режим військового стану – і лише після цього можна говорити про організацію та проведення виборів. Або коли ми будемо чітко розуміти, коли ми можемо вийти з режиму військового стану.
Якщо керуватися буквою чинного законодавства, ми не можемо проводити вибори під час воєнного стану.
– Чи можна розпочати підготовку до виборів під час війни? Наприклад, проводити передвиборчу кампанію, оновлювати списки виборців за кордоном?
Підготовка до виборів – ця робота ведеться та не зупинялася
– Готувати виборчу інфраструктуру треба постійно. Як у мирний час існує мобілізаційна підготовка до війни, так під час війни має бути підготовка до миру.
Саме тому працює робоча група у Верховній Раді, щоб напрацювати не лише пропозиції щодо виборчого законодавства, а також пропозиції до законодавства про Державний реєстр виборців – для ефективного поновлення списків громадян, у тому числі за кордоном, обліку внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, які проходитимуть базову військову службу.
Це також елементи підготовки виборчої інфраструктури: створення нових виборчих дільниць або перенесення постраждалих від обстрілу.
Ця робота ведеться і не зупинялася, але це підготовчі заходи, які не пов’язані з конкретним виборчим процесом. Це обов’язок держави – тримати інфраструктуру у робочому стані.
– Як ця робота просунулась, якщо оцінювати у відсотках?
Приблизно 7-10% виборчих дільниць пошкоджено
– Важко сказати. Станом на сьогоднішній день приблизно 7-10% виборчих дільниць є пошкодженими. Водночас, місцеві органи влади від початку збройної агресії відновлюють будівлі там, де це можливо.
Коли ми чуємо про відновлення школи, ліцею чи лікарні, це свідчить про те, що відновлено і будівлю Центральної виборчої комісії та місце для голосування. Але, на жаль, ушкодження трапляються знову. Для нас це перманентний процес.
Тому важко сказати, у якому стані перебуває виборча інфраструктура у конкретний момент. Але більша її частина – у задовільному стані.
– Скільки часу щонайменше потрібно для організації виборів з моменту надходження відповідних документів? І хто має ініціювати їхнє проведення?
– Є чіткі конституційні процедури. Проведення виборів президента України ініціює парламент – ухвалюється відповідний акт, після чого Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу.
В інтерв’ю The Atlantic президент Володимир Зеленський заявив, що не проти референдуму заради миру та можливості провести його разом із президентськими виборами, якщо буде досягнуто припинення вогню та надані гарантії безпеки. Водночас зазначив, що ідею виборів просуває Росія, тому що прагне його усунути. Попри це Україна не уникає демократичних механізмів і діє в рамках Конституції, додав президент.
Щодо виборів народних депутатів України після завершення воєнного стану порядок чітко визначено Конституцією. Центральна виборча комісія має 30 днів для оголошення початку виборчого процесу та 60 днів – для організації та проведення виборів з урахуванням дня голосування.
ЦВК вважає, що для повноцінної організації виборів потрібно не менше півроку
Це мінімальний термін, визначений Конституцією. Якщо законодавець не внесе змін, ми діятимемо в рамках цього мінімального сценарію.
Втім, Центральна виборча комісія вважає, що для повноцінної організації виборів потрібно щонайменше півроку. Тим більше, всі представники фракцій і груп Верховної Ради України свого часу з цими термінами погодилися. Тому ми розраховуємо, що все…
– Але до травня не встигнете?
– Ні, я ще раз говорю, є Конституційний регламент щодо народних депутатів України. Якщо все відбувається відповідно до чинного законодавства, вибори будуть проводитись у строки, передбачені Конституцією. У нас просто не буде іншого виходу.
Ми готуємо виборчу інфраструктуру, тому що у певний момент військовий стан може не продовжити
Тому ми й готуємо виборчу інфраструктуру, адже кожне продовження воєнного стану означає, що у певний момент його можуть не продовжити, і тоді треба буде розпочинати виборчі процедури.
Але ми сподіваємось, що законодавець внесе необхідні корективи. У тому числі й ми працюємо над цим разом із народними депутатами, експертним середовищем та представниками громадськості, щоб усе було чітко прописано, врегульовано та зрозуміло.
Окрім державної інфраструктури, потрібна готовність політичних партій, команд кандидатів на пост президента України та інших суб’єктів виборчого процесу, які формують окружні та дільничні виборчі комісії. Необхідна участь громадських організацій та міжнародних місій.
Повноцінна довгострокова місія спостереження ОБСЄ у мирний час розпочинає роботу за дев’ять місяців до виборів. Можливо, ці терміни будуть скориговані, але елементи довгострокового спостереження мають бути забезпечені.
