На думку незалежних ізраїльських військових аналітиків, Росія може розпочати повномасштабну війну проти країн Балтії, щоб покращити свої переговорні позиції зі Сполученими Штатами. На їхню думку, під загрозою Сувалкський коридор – вузька смужка землі між Калінінградською областю РФ і Білоруссю. Водночас є й інші оцінки, згідно з якими Москві не під силу другий фронт – і тут Україна відіграє і відіграватиме ключову роль. Наскільки реальна загроза нападу Росії на країни Балтії – у матеріалі мережі онлайн «Теперішній час»створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
“Обмежена операція з якимись швидкими результатами, щоб поставити НАТО в таке, вибачте, незручне становище, а потім вести з ними переговори про мир в Україні, маючи таку перевагу. Шматок захопленої території НАТО, наприклад. Ті ж Сувалки. Заодно можна вирішити проблему забезпечення Калінінграда наземним шляхом”, – описує можливий сценарій і вимоги Кремля військовий аналітик. Сергій Ауслендер.
Це територія, що з’єднує Польщу та Литву. Ширина цього коридору становить 65 кілометрів; між Польщею та Литвою є залізниці та дороги. У багатьох сценаріях саме так зображується варіант «перерізання» Росією сухопутного мосту між Білоруссю та російським анклавом на Балтії – Калінінградською областю. Кордон між Литвою та Польщею часто називають «ахіллесовою п’ятою» західних альянсів, а американське видання політик кілька років тому було написано, що це «найнебезпечніше місце на планеті». Водночас країни НАТО приділяють підвищену увагу безпеці цієї території; тут регулярно проводяться навчання, але військовий аналітик Григорій Тамар вважає, що цього недостатньо.
“Сьогодні в країнах Балтії перебуває близько 10 тисяч сил НАТО. Це не означає, що це взагалі ніщо, але протидіяти широкомасштабному вторгненню воно точно не зможе. З точки зору, якщо ми говоримо про “спецоперацію”, ці бази будуть заблоковані. І при такому розвитку подій мені дуже важко уявити, що війська [країн] НАТО зробить якийсь героїчний прорив, щоб когось там захистити. У кращому випадку вони будуть захищатися», – сказав військовий оглядач.
Аналітики припускають, що перед атакою Кремль може розіграти карту «захисту російськомовного населення». Сьогодні в Литві, Латвії та Естонії проживає понад 850 тисяч росіян. Левова частка припадає саме на ті регіони, які межують з Росією та Білорусією.
“Спочатку ми швидко організовуємо кампанію про те, що в Естонії росіян переслідують. Після цього ми організовуємо лист від якоїсь асоціації росіян в Естонії – я, наприклад, кажу, – що “нас треба захистити”, після чого з'являється привід для вторгнення. Вони зараз не знаходять причину для вторгнення, вони створюють привід для вторгнення”, – говорить військовий аналітик Сергій Ауслендер.
Зараз вони не знаходять привід для вторгнення, вони зараз створюють привід для вторгнення
Литовський військовий знавець, майор запасу Дарій Антанайтіс вважає, що в нинішніх умовах розпочати ще одну війну з Росією буде дуже складно, оскільки Балтійське море – після приєднання до Альянсу Швеції та Фінляндії – фактично стало «озером НАТО»:
“Щоб підійти до литовських берегів, вони не будуть використовувати військово-морські сили в Калінінграді, вони будуть використовувати Балтійський флот. Їм потрібно вийти з Санкт-Петербурга. А щоб вибратися звідти, їм потрібно гарантувати собі безпечний прохід через Фінську затоку, де Фінляндія з одного боку, а Естонія з іншого. Це означає, що війна повинна початися звідти. Щоб заблокувати нас на Балтиці, потрібно буде захопити острів Готланд”.
Колишній заступник командувача збройними силами НАТО в Європі, генерал Річард Ширефф вважає, що Росія здатна почати повномасштабну війну в країнах Балтії вже в 2027 році. Про це також йдеться в звіті данської розвідки.
Однак екс-глава Міноборони Литви не погоджується з такою оцінкою.
«Я б не поспішав до 2027 року», — каже колишній міністр оборони Литви Лауринас Кастюнас. – У тому сенсі, що від цього залежатиме, чим закінчиться війна в Україні, як все складеться, скільки українців ще буде воювати, чи буде перемир’я, чи передбачає це зняття санкцій чи ні. Багато факторів, які неможливо передбачити. Поки що припущення такі: росіяни не зможуть вести дві війни одночасно. Факт. Вони не можуть відкрити другий фронт».
Росіяни не зможуть вести дві війни одночасно. Факт
Російський аналітик і блогер Дмитро Чернишов вважає, що такий сценарій не можна виключати:
“Путін не так боїться війни – військова економіка вже працює на повну потужність – як миру, коли впаде вся побудована піраміда, сотні тисяч солдатів повернуться з фронту зі зброєю, і репресії нічим не буде виправдовувати. У Радбезі [РФ] Ми впевнені, що естонці, литовці та латвійці не встоятимуть так само, як українці. Путін завжди діє так: у складній ситуації він подвоюється, щоб було з чим торгуватися».
Командувач збройними силами Литви вважає, що все залежатиме від результату війни Росії проти України.
«Малоймовірно, що росіяни атакуватимуть, тому що вони глибоко засіли в Україні і, ймовірно, кинуть туди всі сили, які зможуть зібрати, щоб залатати власні діри», — додає він. Раймундас ВайкснорасКомандувач збройними силами Литви.
Союзники по НАТО послідовно переконують країни Балтії, що вони обов'язково прийдуть на допомогу Литві, Латвії та Естонії в разі нападу. Згідно з новими планами, сили Альянсу готові не лише відвоювати території, а й захищати країни Балтії з перших хвилин можливого нападу.
Путін боїться не стільки війни, скільки миру
Політолог Іван Преображенський вважає, що поки не зовсім зрозуміло, як діятиме принцип колективної оборони.
«Я не думаю, що Росія зараз сприймає це серйозно. Мова йде про статтю 5 Північноатлантичного договору. в якому сторони погоджуютьсящо збройний напад на одну або більше з них у Європі чи Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони погоджуються, що у випадку такого нападу кожна з них, здійснюючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, як підтверджено в статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, надасть допомогу Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і негайно, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, вживе таких заходів, які вважатиметься за необхідні, включаючи: використання збройної сили для відновлення та підтримки безпеки в регіоні Північної Атлантики.. Навпаки, вона бачить, що має все більше шансів спробувати перевірити НАТО на міцність саме за допомогою гібридних загроз, не вводячи війська, не нападаючи ні на кого, не вбиваючи, а створюючи ситуацію дуже жорсткого тиску, який ставить під сумнів суверенітет, але теоретично його прямо не порушує», – сказав аналітик.
З іншого боку, колишній генсек НАТО у розмові з Радіо Свобода зазначив, що Альянс на ділі, а не на словах демонструє, що для нього дуже важлива безпека балтійських союзників:
“Одним із найважливіших рішень, які ми прийняли у 2016 році після незаконної анексії Криму, було розгортання боєздатних багатонаціональних сил союзників у Польщі та країнах Балтії вперше в історії НАТО. Це надсилає дуже чіткий сигнал, що весь альянс уже там. Ми також покращили готовність наших сил, їх здатність швидко розгортати війська для підкріплення та розробили повний набір нових Отже, все це надсилає дуже чіткий сигнал Росії: напад на одного союзника призведе до відповіді з боку всього Альянсу».
