«Ще ефективніше ніж західні санкції». Чого досягає Україна ударами по нафтовій галузі Росії?

Цього року – особливо останні три місяці – Україна систематично атакувала російські нафтопереробні заводи, а також інші підприємства нафтової промисловості. За даними СБУ, удари безпілотників вивели з ладу близько 37% російських нафтопереробних заводів. Це можна порівняти лише з успішною кампанією зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, потенціал якого також був зменшений більш ніж на третину завдяки корабельним безпілотникам і ракетним ударам. Але яка стратегічна мета ударів безпілотників по російському нафтопромисловцю, який понад три з половиною роки веде відкриту агресію проти України?

…У ніч на 4 листопада 2025 року в Кстово Нижегородської області Росії після атаки безпілотника сталася пожежа в промисловій зоні району. Нафтобази Лукойл і нафтохімічний завод. Водночас у російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) на тлі загрози атаки безпілотників пролунали вибухи та завалився цех нафтохімічного заводу.

Напередодні, в ніч на 3 листопада, ООС завдала удару. Саратовський нафтопереробний завод. Зафіксовано влучення в предмет і пожежу в районі нафтопереробного комплексу.

Перед цим завдавали ударів українські безпілотники нафтовий термінал у російському чорноморському порту Туапсе.пошкодження танкера та портової інфраструктури…

Це типові повідомлення за останні три місяці. Хоча Україна завдає ударів по російській нафтовій та нафтопереробній промисловості з кінця минулого року, ці атаки були спорадичними.

Подібні страйки систематично та цілеспрямовано проводяться протягом останніх трьох місяців – із серпня 2025 року.

За словами голови СБУ Василь МалюкУ 2025 році Україна здійснила близько 160 ударів по нафтовидобутку та нафтопереробним заводам Росії. Цілями також є нафтові термінали, нафтопроводи, порти з перекачування нафти, нафтосховища, нафтонасосні станції та танкери.

“Це законні військові цілі. Видобуток нафти для переробки становить близько 90 відсотків оборонного бюджету Росії. Це брудні нафтові донори, які фінансують війну проти нас”, – сказав Малюк на брифінгу 31 жовтня.

Яка мета? Який результат?

Мета атак на російську нафтову галузь – вивести з ладу галузь, яка живить і наповнює російський бюджет, а отже живить «воєнну машину» Росії.

Як хтось влучно сказав, українські страйки перетворили всю Росію на «заправку без бензину».

“Це все (страйки) обмежує експорт палива з Росії, тобто вони вже не можуть експортувати в таких обсягах. І це удар по російському бюджету. Крім того, якщо ви не можете переробляти нафту, ви експортуєте її більше – сирої нафти. Чим більше ви експортуєте сирої нафти, тим нижчою буде її ціна. Відповідно, доходи нафтогазової галузі впадуть. Що це все означає? Це проблеми не тільки для російського паливного ринку, не тільки для експорту”. обмежень, це означає суттєвий удар по бюджету Росії», – сказав парламентарій в інтерв’ю Радіо Свобода. Сергій Рахманінякий є членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Також мета українських страйків – щоб війна дійшла до простих росіян, тому що одна справа, коли війна десь далеко, десь в Україні, а інша – коли не вистачає палива і треба думати, як заправити машину.

У деяких регіонах Росії ціни на паливо підскочили на 10, а то й на 20 відсотків.

“Я думаю, що в Росії це відчувають, особливо в окупованому Криму, наприклад, або в Ставропольському краї, або навіть десь у Забайкаллі, там дійсно відчули. Що стосується Московської області, то в Санкт-Петербурзі практично не відчувають. А в деяких регіонах практичності теж не відчувають”, – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова в інтерв'ю Радіо Свобода. Володимир Омельченко.

“Дивіться, в деяких регіонах є обмеження, особливо на північному сході, до 10 літрів на машину. У центральних регіонах Росії видають до 20 літрів пального. Тобто це і бензин, і дизпаливо в одному баку”, – говорить він в інтерв'ю. Станіслав Ігнатьєвексперт з енергетики Українського інституту майбутнього.

За офіційними українськими оцінками, зараз дефіцит палива тією чи іншою мірою скорочується в 57 регіонах Росії – всього в Росії 83 регіони (республіки, області, області).

За словами голови СБУ Василя Малюка, дефіцит палива в Росії досяг 20 відсотків. На думку експертів, Росія зараз максимізує імпорт палива з Білорусі, Казахстану та Грузії, щоб хоч якось покрити внутрішній дефіцит, спричинений українськими атаками на нафтопереробні заводи.

Такі атаки мають і геополітичну складову. Наприклад, на відгалуженнях і нафтоперекачувальних підстанціях нафтопроводу «Дружба», який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини, було декілька страйків.

Ці країни займають проросійську позицію всередині ЄС, а Київ, тимчасово вимкнувши Дружбу, тим самим завдає удару по політичних позиціях Будапешта і Братислави.

А оскільки адміністрація Дональд Трамп і він особисто закликає європейців відмовитися від російської нафти, то українські атаки на нафтопровід «Дружба» сприяють позитивній репутації Києва в очах Вашингтона, який нещодавно – вперше за другий термін Трампа – навіть запровадив санкції проти російських компаній «Роснефть» і «Лукойл» та їхніх дочірніх компаній.

Як це робиться?

Удари з безпілотників, а також – зрідка – ракет, здійснюють СБУ, Головне управління розвідки Міністерства оборони або Безпілотні сили Збройних Сил України.

Діапазон цих атак різний. Подекуди такі об’єкти знаходяться навіть на відстані двох тисяч кілометрів від України, а то й далі.

Деякі об'єкти, наприклад нафтопереробні заводи в Татарстані та Башкортостані на Волзі, зазнавали нападів неодноразово. А також Куйбишевський НПЗ в Самарській області, що входить до групи нафтопереробних заводів «Роснефти» в Самарі, куди також входять Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ. Ці заводи цього року також неодноразово піддавалися атакам українських безпілотників.

Такі удари наносять переважно вночі – тоді дрони складніше виявити. Також нічні страйки знижують ймовірність втрат серед цивільних працівників на цих підприємствах. Хоча багато нафтопереробні заводи в Росії вже покриті сітками проти дронів, це не завжди допомагає, оскільки в ударах по такому об'єкту часто беруть участь 20-30 безпілотників.

Так само дає збій і протидроновий захист – адже в зграї дронів багато дронів-приманок, які відвертають увагу на себе, а головні, ударні дрони досягають цілі.

Україна б'є по російській нафтовій промисловості дронами власного виробництва. Зокрема, йдеться про безпілотники дальньої дії. Ан-196 “Лютий” І ФП-1.

Їхня бойова частина містить 50-75 кілограмів вибухівки і вони мають відносно невеликі двигуни, які забезпечують швидкість 300 кілометрів на годину. Тобто досягають своїх цілей у Росії протягом кількох годин.

Якої шкоди було завдано Росії?

За оцінками Reuters, станом на серпень 2025 року Україна через страйки вивела з ладу 17 відсотків нафтового сектору Росії. Але відтоді страйків стало ще більше – чи не щодня чи щодня-два, і це триває вже кілька місяців.

За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, на даний момент 32 відсотки нафтопереробного сектору Росії не працюють.

“Вони багато чого змогли там відновити. Розумієте? Тому, щоб це зрозуміти і дати оцінку, потрібно, перш за все, мати розвідку і серйозну інформацію. Тобто без розвідки, мені здається, давати оцінку мало”, – каже Володимир Омельченко, пояснюючи, що Росія активно намагається відновити пошкоджені НПЗ та інші нафтові підприємства.

А якщо говорити про розвідку, то голова СБУ Василь Малюк нещодавно заявив, що в результаті українських ударів виведено з ладу 37 відсотків російських нафтопереробних заводів.

“Я думаю, що наша контррозвідка і Служба безпеки вирішують, як правильно діяти в цій ситуації. З експертної точки зору можу сказати, що вони діють правильно і системно”, – говорить Ігнатьєв. «Скажімо так: українські санкції у вигляді ударів виглядають набагато ефективніше, ніж санкції з боку США та європейських країн».