Події перших робочих днів 2026 року демонструють різку зміну ставлення президента США Дональда Трампа до Росії та російського лідера Володимира Путіна. Здається, немає надії переконати господаря Кремля змінити свого стратегічного партнера з Сі Цзіньпіна на Трампа. Із потенційного партнера у грандіозних взаємовигідних проектах Росія, яка веде війну проти України, перетворилася на «ворога Америки», на якого можна не звертати уваги. проаналізовано Російська служба Радіо Свобода.
Головним героєм на початку 2026 року, який ухвалював рішення та віддавав накази, був американський президент. Дональд Трамп. І тут Володимир Путінякщо він чимось відрізнявся, то лише своєю відсутністю. Не те, щоб про нього не було новин з Нового року. Вже 3 січня в адміністрації повідомили, що Путін підписав 58 доручень уряду, Банку Росії і главам регіонів. Однак ці доручення були сформульовані 8 грудня на засіданні Ради національних проектів. Отже, новина минулорічна.
Або минулої п’ятниці, 9 січня – в день масованого комбінованого нападу Росії на Україну, наступного дня після захоплення танкера «Марінера», який йшов під російським прапором, і в день захоплення ще одного танкера «тіньового» російського флоту «Оліна» – Путін подав до Держдуми на ратифікацію угоду з Республікою Джибуті про видачу злочинців і угоду з Республікою Білорусь про заходи взаємного захисту громадян від невиправдане переслідування з боку іноземних держав. Я також отримав листа від лідера Північної Кореї. Кім Чен Инв якому він запевняє Путіна у своїй підтримці.
Чомусь до стратегічних партнерів Росії, крім Кім Чен Ина, увійшов президент Венесуели Ніколас Мадурояку, на думку російських військових експертів і депутатів Держдуми з комітету з оборони, захищали «найкращі в світі» російські системи ППО і не тільки вони. Можна було б якось відреагувати на захоплення президента дружньої країни, якого разом з дружиною з мішками на голові відправили в США і навіть почали судити. Перед іншим, ще більш «стратегічним» партнером Путіна, духовним лідером Ірану аятола Хаменеїє перспектива втрати влади, і не без участі США. Ще на початку іранських протестів Трамп попереджав, що якщо режим почне вбивати людей, то втрутяться американські війська, які перебувають у повній бойовій готовності. Відтоді кількість жертв в Ірані сягнула понад 500 осіб, і, за за даними CNNАдміністрація США вже планує операцію.
Але Путін мовчить. Розмови Непереконливо виглядає той факт, що Кремль «проміняв Венесуелу на Україну», який якось почався. Не помітити зміни ставлення американської адміністрації до Росії та Путіна вже неможливо. 11 грудня 2025 р. ср обговорено Ідеї Трампа замінити виснажену G7 на «ключову п’ятірку», яка вирішуватиме долю світу і в якій буде місце й Путіна. Тоді були запропоновані інші можливі «пряники»: багатомільярдні спільні проекти в Арктиці, відновлення Nord Stream і повернення Росії на європейський газовий ринок. Просто припиніть вбивати людей в Україні і задовольняйтеся тим, що ви вже окупували. В ідеалі, звісно, довелося б усе-таки переходити з клубу китайських васалів у клуб друзів Америки, хоча з цим ніхто особливо не поспішав.
Але Путін не виявив достатньої гнучкості, і тепер путінську Росію ставлять на одну хвилю з Іраном, який перебуває під санкціями і з яким не варто церемонитися. І замість тунелю під Беринговою протокою – полювання на танкери “тіньового флоту”, похвала Індії, яка різко скоротила закупівлі російської нафти, і “зелене світло” законопроекту Грема-Блюменталя про “пекельні санкції” для покупців російської нафти.
Нарешті крапки над i розставило захоплення танкера Mariner, який намагався втекти під російським прапором. Через кілька годин після цієї операції президент США Дональд Трамп підтвердив в інтерв’ю Fox News, що танкер супроводжували російський підводний човен і есмінець, які “дуже швидко віддалилися, коли ми прибули”. З партнерами по переговорах про розподіл світу на «сфери впливу» цього не роблять. Очевидно, що наказ відкривати вогонь у разі потреби повинен був віддати особисто Путін – навіть міністр оборони не міг взяти на себе таку відповідальність. Але порядку не було – це теж очевидно. Натомість МЗС Росії особисто Марія Захарова дякує американській владі, яка погодилася звільнити російських членів екіпажу без притягнення до кримінальної відповідальності.
13 січня президент України Володимир Зеленський заявив про «дуже продуктивну роботу» зі Сполученими Штатами Америки. Глава держави також зазначив, що триває підготовка США документів щодо гарантій безпеки та відновлення.
6 січня в Парижі завершилися переговори «Коаліції охочих» щодо плану припинення російсько-української війни та гарантій для України. До зустрічі приєдналися спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
Результатом зустрічі стало оприлюднення Паризької декларації про «надійні гарантії безпеки для міцного та тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розгортання багатонаціональних сил в Україні після припинення бойових дій «за передбачуваної підтримки Сполучених Штатів».
Москва поки не висловила готовності піти на поступки і погодитися на мирну угоду з гарантіями безпеки з боку союзників України.
