«Це частина гри з Трампом». Погляд з боку на переговори про мир

БРЮССЕЛЬ – Після останнього переговори Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський у Флориді, засновник Брюссельського центру свободи Роланд Фроденштайн каже: оптимістичніше, ніж наприкінці листопада. Що він має на увазі? Про що ми говоримо, коли прогнозуємо, що Трамп може посилити погрози Росії? А що, на думку експерта, буде вирішальним у питанні гарантій безпеки для України?

Як йдуть переговори?

– Атмосфера дійсно покращилася, але я думаю, що це частина гри. Зокрема, це частина гри Зеленського. І якщо послухати європейських лідерів за останні кілька тижнів після численних зустрічей із Зеленським, зустрічей між собою, то всі ці зустрічі мають одну спільну рису: і європейці, і українці звучать дуже оптимістично. Але це частина гри, яку вони грають із Трампом.

І, до речі, Путін робить те саме. Також Путін постійно говорить про мир, що він хоче, щоб війна закінчилася. Але, звісно, ​​його політичні вимоги ще дуже і дуже далекі від усього, чого хочуть європейці та українці. І Сполучені Штати опинилися посередині. Вони позиціонують себе як великого посередника. Але, відверто кажучи, я не бачу великого прогресу після скандальної публікації цих 28 пунктів, які, по суті, частково написані росіянами.

Зараз я більш оптимістично налаштований, ніж наприкінці листопада, коли здавалося, що США збираються «здати» Україну і залишити її напризволяще. Здається, цього не відбувається, частково завдяки деяким дуже сміливим республіканцям у Конгресі, які показали Трампу, що він може багато чого, але він не може продати Україну. І я думаю, що він це розуміє. Отже, за останні шість тижнів тут відбулися зміни. І це найбільший прогрес.

Офіс президента 20 листопада Президент України Володимир Зеленський офіційно отримав від представників США «проект плану, який, на думку американської сторони, може активізувати дипломатію». План президента США Трампа з 28 пунктів мирного врегулювання війни передбачав визнання Криму, Донецької та Луганської областей де-факто російськими, а Херсонську область і Запоріжжя «заморозили» на лінії зіткнення. План також передбачав, що Україна закріпить у Конституції позаблоковість і відмову від НАТО, а також обмеження чисельності Збройних Сил України. Вибори в Україні мають відбутися через 100 днів після підписання угоди. Що стосується Росії, то про репарації не йшлося.

23 грудня президент України представив план із 20 пунктів, який був створений під час переговорів між Києвом і Вашингтоном, і назвав його «головним документом для припинення війни». За його словами, план передбачає, що Україна отримає потужні гарантії безпеки, а чисельність Збройних сил у мирний час становитиме 800 тисяч осіб. Угоду з 20 пунктів мають підписати чотири сторони – Україна, Росія, Європа та США, заявив журналістам у понеділок президент Володимир Зеленський.

Я не вірю, що всі ці цифри – 90%, 95% або деякі інші – мають будь-яке реальне значення. Але той факт, що США не примушують Україну до згубної угоди, принаймні на даний момент, є гарною новиною. Однак це все ще може статися. Також може статися так, що Путін остаточно скаже «ні» або скаже щось, що звучить як «ні» навіть Трампу, і тоді Трамп може вдатися до ескалації – посилення погроз Росії, санкцій, інших заходів, постачання зброї Україні тощо. Можливий і такий сценарій. Отже, знову ж таки, ми фактично перебуваємо приблизно в тій самій точці протягом дев’яти-десяти місяців. Це реальна ситуація. І не варто звертати увагу на ці відсотки, які хтось називає.

28 грудня президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели переговори у Флориді (США). За підсумками зустрічі обидва президенти оцінили переговори на «відмінно». Дональд Трамп заявив, що обговорювалися «всі аспекти», а Володимир Зеленський подякував Сполученим Штатам і підкреслив, що всі аспекти мирного плану – рамкового документа для припинення війни – були успішно обговорені в Мар-а-Лаго. Перед зустріччю з президентом США Зеленським повідомили у власній соцмережі Truth Social повідомив, що протягом години розмовляв по телефону з главою Росії Володимиром Путіним. Дональд Трамп назвав розмову “хорошою і дуже продуктивною”.

Про гарантії безпеки

– Отже, про ці відсотки. Слухай, це все для показухи. Це Зеленський каже: ми майже домовилися. Це 95, 96 або 97% – абсолютно не має значення. Тут він намагається продемонструвати, що він оптимістично налаштований щодо угоди, оскільки це означає, що якщо Путін скаже «ні» зараз, це більше не буде провиною європейців і українців. Путін робить те саме. Він також намагається звучати широко оптимістично, кажучи, що, за його словами, ще потрібно узгодити кілька важливих питань – наприклад, те, що він називає «основними причинами війни». Що ж, це справжні питання, про які ми тут говоримо. А саме: які саме гарантії безпеки для України? Зокрема, питання північного Донбасу. Все це ще не вирішено. І чи варто називати нинішній стан 80%, 90% або 99% – абсолютно не має значення. Життєво важливі питання продовжують залишатися предметом суперечок між європейцями та українцями, з одного боку, та росіянами – з іншого.

Після переговорів президент України Володимир Зеленський заявив, що пункт про гарантії безпеки між США та Україною «узгоджено на 100%». Натомість Трамп сказав «95%». Крім того, Зеленський підтвердив, що гарантії безпеки з боку США не будуть безстроковими.

Велике питання зараз полягає в тому, хто зможе завоювати США більш стійко та ефективно. Тому і Путін, і європейці, і українці мають звучати оптимістично – щоб не виглядати тими, хто «псує гру». Але справжня історія продовжує розгортатися навколо діаметрально протилежних уявлень про майбутнє України – протилежних уявлень Москви та Києва. Це критично. Простіше кажучи, Росія хоче контролювати Україну, а українці хочуть контролювати себе. Це різниця.

Тепер щодо іншого вашого запитання – гарантії безпеки. Понад півроку ми проводили переговори, зустрічі, конференції, зустрічі експертів, зустрічі лідерів, зустрічі воєначальників у рамках «Коаліції охочих». За наявною інформацією, десь у січні «Коаліція охочих» має представити конкретний план – яка країна може надати які ресурси, включно з військами, в який термін і в якій кількості тощо. Звичайно, це має статися набагато раніше, але якщо це станеться у січні, то це буде реальний крок вперед. Наскільки я розумію, мова йде про певну форму реальної присутності країн НАТО в Україні. Це якраз те, що Путін вже повністю виключив, і я не бачу тут руху.

Тож вирішальним моментом буде фактично реакція Путіна на такі гарантії безпеки. Не просто щось на зразок Будапештського меморандуму, де було абсолютно розпливчасте зобов’язання гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України. Ні, цього разу все повинно бути набагато конкретніше.

Отже, якою буде на це реакція Путіна і якою буде його реакція на пропозицію, яку зараз виробили європейці та українці: добре, Україна може демілітаризувати північний Донбас, але тоді Росія повинна демілітаризувати ту ж територію зі свого боку лінії зіткнення. І знову ж таки, немає жодних ознак того, що Росія готова це прийняти. Навпаки, всі ознаки вказують на те, що Путін відхиляє цю пропозицію.

Представники російського уряду офіційно не коментували цей план. Російська влада вимагатиме «ключових змін» до мирного плану з 20 пунктів, розробленого за підсумками переговорів між Україною та США, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерело, близьке до Кремля.

Про бажання Макрона поговорити з Путіним і зустріч “Коаліції охочих”

– Очевидно, що після останнього європейського саміту, на якому (Канцлеру Німеччини Фрідріху – ред.) Мерцу фактично не вдалося реалізувати свою концепцію використання заморожених активів для кредитування України. (Президент Франції Еммануель – ред.) У Макрона викид адреналіну, тому що він зіграв ключову роль у провалі плану Мерца та перемозі бельгійців, угорців та італійців. Я вважаю, що це найважливіший фактор.

Другий фактор полягає в тому, що протягом останніх кількох місяців у Європі була внутрішня критика щодо того, чому Європа відіграє тут таку другорядну роль. Американці радяться з росіянами, щось пропонують, а європейці не висувають своєї пропозиції про міцний і стабільний мир в Україні, натомість беруть американо-російський план, суттєво його змінюють – це треба визнати – і представляють це як те, з чим Україна і європейці могли б жити. І я сподіваюся, що американці теж змиряться з цим. Власне, саме про це й йшлося на цих переговорах.

Водночас у багатьох європейських колах відчувається невдоволення тією роллю, яку відіграють європейці. Чому б нам не поговорити з Путіним так само, як Трамп розмовляє з Путіним? Але, відверто кажучи, це означатиме, що європейцям доведеться значною мірою відмовитися від своєї ролі – ролі підтримки України – і фактично почати, як Трамп, посередництво між Україною та Росією. А тут або – або. Звичайно, ви можете поговорити з Путіним і сказати йому: «Дивіться, українці з європейцями домовилися про те і про те». Але, зрештою, для цього достатньо ЗМІ. Вам потрібна лише телекамера, і ви можете все уявити.

Тож поява другого посередника, окрім США, окрім Трампа, насправді несе певні ризики – що росіяни зіграють на протистоянні між європейцями та США. Я вважаю, що загалом для будь-кого в Європі – чи то для мене, чи для будь-кого іншого – більше недоліків, ніж переваг, щоб вести переговори чи навіть говорити з Путіним про ці стратегічні питання для майбутнього України паралельно з тим, що відбувається з Трампом.

Тож, на мій погляд, усе зводиться до відчуття тріумфу Макрона після останнього європейського саміту та його досить відчайдушних спроб повернути лідерську роль, яку він об’єктивно втратив останніми місяцями на користь Фрідріха Мерца. І дозвольте мені сказати вам: франко-німецькі відносини сприймають це погано. Німці були неабияк розлючені після останнього європейського саміту, і коли Макрон говорив про відкриття європейцями нового каналу прямого спілкування з Путіним, з Берліна сказали лише: «Ми взяли до відома». І це, мабуть, найгірше, що сьогодні один європейський лідер може сказати про іншого європейського лідера.

Тому я не думаю, що це була гарна ідея. І що особливо погано в тому, що зробив Макрон, це те, що він ні з ким не домовився. Він не радився ні з Мерцем, ні з кимось іншим у Європі. Він зробив це з власної ініціативи, як я вже сказав, на сплеску адреналіну.

Еммануель Макрон заявив про готовність відновити політичний діалог із президентом Росії Путіним після багатьох років політичної ізоляції Кремля в Європі. Макрон пропонує залучити до переговорів ЄС і Україну, якщо мирна ініціатива США не принесе результатів.

У Кремлі відповіли, що російський лідер Володимир Путін готовий розмовляти з Макроном за наявності обопільної політичної волі.