Прем’єр-міністр Угорщини називає Україну «ворогом», українська тенісистка відмовляється потиснути руку суперниці з Угорщини, а глава МЗС Угорщини оголосив «полювання» в Україні. Це всі події, які відбулися за останній тиждень.
Відносини між Україною та Угорщиною переживають один із найгірших періодів в історії, вважають аналітики. Чому так сталося і чи є глибші причини нинішньої кризи?
Прем’єр-міністр Угорщини – «ворог» України Віктор Орбан закликав, коментуючи ситуацію з відмовою ЄС від російського газу та нафти. Під час «антивоєнного мітингу» в місті Сомбатхей 7 лютого Орбан стверджував, що саме Україна постійно вимагає від Брюсселя «відключити Угорщину від дешевої російської енергії».
«Той, хто говорить про це, є ворогом Угорщини, тому Україна є нашим ворогом», – сказав Орбан. Індексне видання.
Півроку тому, коли ЄС нарешті дозволив Угорщині користуватися перевагами санкцій і продовжувати купувати російську нафту, Україна атакувала нафтопровід «Дружба», по якому ця нафта транспортується з Росії до Угорщини.
Київ назвав це своєрідними «санкціями» проти Росії, Будапешт – посяганням на суверенітет Угорщини.
Весь цей час між країнами тривали суперечки з інших питань. Віктор Орбан звинуватив Україну в порушенні прав національних меншин і блокуванні просування України в ЄС, через що Україна не змогла відкрити єдиний переговорний кластер у 2025 році, хоча він був технічно готовий.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово критикував Орбана у своїх зверненнях до лідерів під час самітів або на міжнародних майданчиках.
Нещодавній інцидент стався під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, коли Зеленський заявив, що «кожний Віктор, який живе на гроші Європи і при цьому намагається продати європейські інтереси, заслуговує ляпаса».
Замість Орбана заявив про “щоденні погрози з боку України – від президента Володимира Зеленського, очільника МЗС Андрій Сибігий та їхні спецслужби».
Шпигуни, військові та спортсмени
Окремим джерелом напруги стали взаємні звинувачення у шпигунстві у травні 2025 року. Спочатку Служба безпеки України заявила, що вперше в історії викрила мережу угорської військової розвідки на Закарпатті.
Будапешт назвав ці заяви антиугорською пропагандою і вислав двох українських дипломатів, звинувативши їх у «шпигунстві», а пізніше заявив, що викрив ще двох «українських шпигунів».
Влітку розгорівся скандал навколо мобілізації угорців в Україні, коли з’явилася інформація про загибель закарпатця Йозеф Шебестен через два тижні після мобілізації.
У ЗСУ наполягали, що Шебештень був мобілізований законно, оскільки є громадянином України, і помер після добровільного одужання від тромбоемболії легеневої артерії, без будь-яких тілесних ушкоджень, які б свідчили про насильство.
Угорська сторона наполягала на тому, що мобілізований помер внаслідок побиття представниками ТКС під час його примусової мобілізації, і заявляла, що вимагатиме санкцій проти українських посадовців, причетних до смерті чоловіка.
Пізніше, 4 лютого, Орбан оголосивщо уряд Угорщини вирішив, що причетних до «примусового призову» українців буде негайно депортовано з території Угорщини.
І глава МЗС Угорщини Пітер Сідхарто 7 лютого він оголосив загальне «полювання на українців» на вулицях і став на захист затриманого прикордонною службою України угорця, який за гроші допомагав українцям нелегально перетинати кордон, рятуючи Україну від мобілізації.
Українська сторона назвала такі заяви маніпулятивними та політизованими, заявивши, що в них не йдеться про російську агресію в Україні.
Також між спортсменами виник конфлікт. Під час тенісного турніру WTA 250 у румунському Клуж-Напоці українська тенісистка Олександр Олейников відмовився від спільного фото та рукостискання з угоркою Анною Бондар через участь останньої у змаганнях у Росії під час повномасштабного вторгнення.
«Поїхати на турнір у Росію в грудні 2022 року та прийняти оплату з коштів «Газпрому» — це, з моральної точки зору, те саме, що поїхати на турнір у нацистській Німеччині в 1941 році та отримати в нагороду коштовності євреїв, знищених у таборах смерті Аушвіц і Треблінка». Те саме зло – лише через 80 років», пояснив Українська спортсменка займає свою позицію.
Пізніше угорський міністр Сіярто виражений висловив обурення та наполягав на тому, що спорт не можна змішувати з політикою.
«Поворот на 180 градусів»
Погіршення відносин між Україною та Угорщиною почалося ще у 2014 році, коли на тлі російської анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі українська влада почала змінювати закони, зокрема щодо статусу української мови як державної, що передбачає її обов’язкове вивчення та поширення в публічному просторі.
Тоді Віктор Орбан конкретно заявив про необхідність автономії для угорців у сусідніх країнах, а не лише в Україні.
Тому Будапешт назвав українські освітні реформи утиском прав нацменшин і у відповідь почав блокувати зустрічі НАТО за участю України.
Після повномасштабного вторгнення НАТО в Росію Угорщина відступила, але почала блокувати просування України в ЄС, виділення Україні коштів з Європейського фонду миру та опір санкціям.
Орбан сприймає Україну майже як ворога
“Саме через позицію Орбана основні переговорні кластери не відкриваються. І це дуже шкода, тому що на початку повномасштабного вторгнення Угорщина не займала такої позиції – тоді вона набагато більше підтримувала Україну, зокрема, її майбутнє членство. Але зараз ми фактично бачимо поворот на 180 градусів. Орбан сприймає Україну майже як ворога”, – сказав експерт Центру європейської політики в Брюсселі. у коментарі Радіо Свобода. Аманда Пол.
Чи є шанс на покращення?
Як зазначив сам Віктор Орбан, говорячи про переслідування з боку високопосадовців в Україні, «це триватиме до виборів».
За словами прем’єр-міністра Угорщини, з Україною як із сусідом необхідно співпрацювати, але наразі українська влада намагається вплинути на парламентські вибори в Угорщині, які відбудуться 12 квітня 2026 року.
“Вони хочуть проукраїнського уряду в Угорщині, тому вони атакують членів мого уряду, включаючи Петера Сійярто і мене”, – сказав Орбан.
За словами Аманди Пол, ескалація риторики Будапешта щодо України пов’язана з виборами.
Питання України стало елементом внутрішньої політики Угорщини напередодні виборів
«Українське питання стало елементом внутрішньої політики Угорщини напередодні виборів», – вважає аналітик.
У заявах прем’єр-міністра Угорщини йдеться про те, що вступ України до ЄС вдарить по бюджету Угорщини та наблизить війну в Європі, а через відмову від російського газу та нафти угорцям доведеться платити більші комунальні рахунки.
“Орбан перебуває в досить складній ситуації. Він кидає всю свою енергію на виборчу кампанію, щоб хоч якось протриматися”, – сказала Аманда Пол.
Чи зміниться ситуація після виборів? Дипломати ЄС Радіо Свобода висловлювали надію на зниження напруженості між країнами, яким би не був результат голосування.
Водночас аналітик Аманда Пол підкреслює, що відносини погіршуються вже давно і поступово, тому навряд чи вони різко покращаться, навіть якщо опозиція отримає більшість на виборах.
Ми обов’язково побачимо певні покращення, тому що гірше, ніж зараз, майже неможливо.
“Я думаю, ми точно побачимо певні покращення, тому що гірше, ніж зараз, бути майже неможливо. Але опозиція не може бути “в захваті” від України. Вона не буде готова до такого ж рівня співпраці, як деякі інші сусідні країни… Ми не побачимо, як Угорщина раптово почне надавати великі обсяги військової допомоги Україні. Вона також не розірве повністю відносини з Кремлем, тому певні труднощі залишаться”, – вважає Пол.
Подібну думку висловив у коментарі Радіо Свобода аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії. (ICES) Віталій Дячук.
«У разі перемоги партії Віктора Орбана градус напруги навколо України в його післявиборчій риториці може дещо знизитися, але питання євроінтеграції України та війни в Україні залишаться аргументами в переговорах Орбана з Брюсселем», – вважає Дячук.
Україні доведеться будувати діалог з владою Угорщини незалежно від результатів виборів
Водночас опонент Орбана Петро Мадярне виявив себе палким прихильником України та її якнайшвидшого вступу до ЄС, вважає аналітик.
“Він обережний у своїх заявах, намагаючись зберегти авторитет серед аудиторії, яка живиться українським питанням, але яка вже трохи втомлена правлінням Віктора Орбана. По-друге, політична команда Віктора Орбана вклала величезні кошти в антиукраїнські та антибрюссельські інформаційні кампанії, які будуть циркулювати та працювати ще довго. Це особливо помітно у витратах провладної партії Фідес, яка витратила більше грошей на онлайн на політичну рекламу в травні 2014 року більше, ніж вся Іспанія витратила на всю інтернет-рекламу», – зазначає Дячук.
Водночас, на думку аналітика, Віктору Орбану рано чи пізно доведеться повернутися до питання угорців за кордоном, ініціативу якого перехопив Петер Мадьяр. Тому тут знову може стати актуальним питання угорців Закарпаття та забезпечення їх прав Україною.
Цей та інші питання, пов’язані з Україною, мають перспективу знову стати важелем впливу на Віктора Орбана, якщо він виграє у питанні виділення коштів ЄС, заморожених через проблеми Угорщини з верховенством права та дотриманням міграційної політики, наголошує аналітик.
«Україні доведеться будувати діалог з угорською владою незалежно від результатів виборів», – резюмує Дячук.
