Російська редакція Радіо Свобода встановила, що дрони, системи радіоелектронної боротьби та обладнання для підключення до супутникового інтернету від Starlink потрапляють до російської армії, зокрема, через найбільшу російську кіностудію, яку очолює довірена особа російського лідера Володимира Путіна та режисер Карен Шахназаров, а також через російські музеї. Зробити це їм дозволяє спеціальна постанова уряду Росії, ухвалена ще у 2022 році для забезпечення потреб мобілізованих. У липні цього року Шахназаров був внесений до списку санкцій ЄС.
Все для фронту
Рік тому, 13 листопада 2024 р. президент рос Володимир Путін зустрічається в Кремлі з генеральним директором кіноконцерну «Мосфільм». Карен Шахназаров – його довірена особа, палкий прихильник “СВО” (Це Росія називає війною проти України – ред.) і постійний учасник політичних ток-шоу на російському телебаченні.
“Цього року ми надали вісім мільйонів благодійної допомоги, з них шість мільйонів на потреби СВО. До речі, у 2023 році ми передали ЗСУ 28 танків Т-55, вісім танків ПТ-76, шість БМП і вісім тракторів, які ми зберігали на військово-технічній базі. Я дізнався, що є потреба, звернувся до Міноборони – вони забрали ці машини”, повідомили Путін – режисер.
Новини факт того, що кіностудія подарувала військовим танки, які використовувалися як реквізит для зйомок, фактично облетів російські ЗМІ, а повідомлення Про те, що “Мосфільм” збирає гуманітарну допомогу для військових – засоби гігієни, продукти харчування, ліки та медичне приладдя – легко дізнатися на офіційному сайті. Бракує інформації про те, що з 2023 року «Мосфільм» фактично став «майданчиком» для закупівлі російськими військовими під виглядом тієї ж «гуманітарної допомоги» китайських безпілотників і систем радіоелектронної боротьби.
Державні закупівлі, пов’язані з військовою промисловістю, фактично засекречувалися в Росії ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Восени 2022 року після успішного українського контрнаступу російська влада була змушена оголосити загальну мобілізацію. Це супроводжувалося багатьма проблемами: у «натовпу» не вистачало не тільки онуків, а й зброї. Тоді уряд РФ спеціальною постановою дозволив регіонам «як особливий економічний захід» закуповувати товари подвійного призначення: безпілотники, прилади нічного бачення, біноклі та приціли для місцевих бюджетів і мобілізованих коштів державних установ. Дозвіл його підписав прем'єр-міністр Михайло Мішустін. Згідно з документом, закупівлі мали здійснюватися «на підставі заявок уповноважених органів військового управління Міноборони РФ».
Відтоді проблеми з оснащенням мобілізованої російської армії хоч якось вирішувались, і активна фаза мобілізації закінчилася досить швидко. Проте навіть після його завершення, як з’ясувало Радіо Свобода, механізм закупівель через регіональні органи влади продовжував працювати – мимоволі відкриваючи інформацію, яку військові, можливо, воліли б не розголошувати.
За даними бази Контур.Фокус, з червня 2024 року по жовтень 2025 року кіноконцерн ФДУП «Мосфільм» закупив у різних постачальників дрони DJI Mavic T3 та різні системи радіоелектронної боротьби на суму майже 6 мільйонів рублів. Можна було б припустити, що студія купує дрони для зйомок – але цього немає в характеристиках дронів. Мова йде не про базову версію, а про найдорожчу версію Т3 – з тепловізором. Такі безпілотники коштують від 5000 до 7000 доларів США за штуку і активно використовуються російськими та українськими військовими на передовій, створюючи попит на «плащі-невидимки», які (іноді) дозволяють солдатам бути менш помітними для ворожих безпілотників вночі.
Сова збиває російський військовий дрон DJI Mavic T3, листопад 2025 року:
На зустрічі з Путіним, нагадаємо, Карен Шахназаров похвалився, що у 2024 році «Мосфільм» надав «благодійну допомогу на потреби Північного військового округу» у розмірі 6 мільйонів рублів. Однак, згідно з даними держзакупівель, на безпілотники та радіоелектронну боротьбу того року було витрачено лише близько 4 мільйонів, потім такі закупівлі тимчасово припинилися і відновилися лише восени 2025 року, коли «Мосфільм» придбав два «Мавіки» за 1 805 000 рублів. Крім безпілотників, кіностудія придбала детектори безпілотників «Булат» і «Асель», придушувачі БПЛА «Ромашка», а також станції радіоелектронної боротьби «Капушон» — іноді одночасно з дронами, в межах однієї закупівлі.
На офіційному сайті держзакупівель таких записів немає, як і більшості з них немає на сайтах-агрегаторах – «Закупівлі 360», «Ростендер» тощо. У «Мосфільмі» не відповіли на запитання Радіо Свобода про цілі регулярних закупівель безпілотників і систем радіоелектронної боротьби. Водночас нам вдалося з’ясувати, що у кіноакторів є послідовники і в музейній сфері: у Ленінградській області кілька державних музеїв регулярно закуповують обладнання для «потреб Північного військового округу», зокрема, формально заборонені до використання в РФ супутникові інтернет-термінали Starlink.
Музейний кабінет
Радіо Свобода виявило три музеї в Ленінградській області, які, як і «Мосфільм», у 2024-2025 роках закуповували військову техніку, а в тендерній документації відкрито вказали, що вона призначена для «потреб Північного військового округу». Це ті ж дрони, засоби радіоелектронної боротьби, а також комплекти для підключення до супутникового інтернету Starlink.
Найбільше на допомогу російській армії витратив Виборзький об'єднаний музей-заповідник, до складу якого входять Виборзький замок і ряд інших історичних пам'яток Виборга, Етнографічний музей в селі Іллічево і фортеця Корела в Приозерську. Для військових закупівель Виборзького музею в березні 2025 року. обернувся До уваги петербурзького міського видання «Бумага», з тих пір музей ще п'ять разів закуповував обладнання «для потреб Північного військового округу» – останній конкурс на закупівлю дронів DJI Mavic 3T з тепловізором, як і в закупівлях «Мосфільму», був оголошений наприкінці жовтня 2025 року.
Крім безпілотників цієї моделі з жовтня 2024 року виборзькі музейники закупили для армії системи Starlink V3.0, станції радіоелектронної боротьби, радіостанції ТЮТ МД-390, дрони-індикатори і навіть мотоцикли. В цілому на військові потреби музей витратив приблизно стільки ж, скільки «Мосфільм»: понад 5 мільйонів рублів, а загальний обсяг конкурсів, проведених Виборзьким музеєм, за той же період склав понад 160 мільйонів рублів.
Хоча Виборзький музей, як і інші російські культурні організації, надає пільги «учасникам СВО», пряма технічна допомога армії не афішувалась ні на сайті музею, ні в соцмережах, ні в ЗМІ.
Постачальники цього обладнання для музеїв в основному засекречені, переможець відомий лише в разі закупівлі одного дрона – це нічим не примітний ІП (ІП) з Білгородської області. Хто саме постачав комплекти Starlink військовим за кошти музею, невідомо, але, незважаючи на формальну заборону на продаж цієї системи супутникового зв'язку, купити її в Росії можна без проблем. Десятки російських посередників пропонують Starlink як для військових потреб (техніка працює в прифронтовій зоні), так і для цивільних, наприклад, для катерів і яхт. У 2024 році Радіо Свобода детально описувало один із каналів таких поставок через Об’єднані Арабські Емірати. Акаунти користувачів зазвичай зареєстровані на підставних осіб у країнах ЄС. Спроби обмежити використання Starlinks російською армією через компанію Ілона Маска не дуже вдалися – практично будь-які обмеження в цьому напрямку неминуче позначаться на українській армії, яка також активно використовує Starlinks.
З власного бюджету фронту допомагали ще дві культурні організації Ленінградської області, одна з них також знаходиться у Виборзі – парк Мон Репо. У вересні 2025 року парк уклав контракт на «поставку товарів для потреб Північного військового округу» на суму 510 тисяч рублів (зміст поставки невідомий), а півроку тому був оголошений тендер на аналогічну поставку на суму 1,5 мільйона — але закупівлю визнали такою, що не відбулася.
Нарешті, у вересні 2025 року «поставку технічних засобів для надання гуманітарної допомоги військовослужбовцям у зоні Північного військового округу» на суму 875 тисяч рублів оплатила організація «Музейне агентство», яка керує трьома десятками невеликих музеїв Ленінградської області (Ладозька фортеця, Івангородська фортеця, Нянька Пушкіна та інші). Як і у випадку з Виборзьким музеєм, ці поставки ніде публічно не згадувалися.
Радіо Свобода вивчало закупівлі інших великих російських музеїв, які є державними установами, зокрема Музею Сталінградської битви, Кіжів, музейних комплексів у Костромі, Ростові та Ярославлі, Петергофі, Царському Селі та деяких інших. Ми не знайшли тендерів на поставку обладнання «для потреб Північного військового округу», безпілотників, систем радіоелектронної боротьби чи Starlinks. Варто відзначити, що учасники подібних схем часто не нехтують можливістю отримати вигоду на закупівлях для армії: в кінці серпня Ставропольський суд відправив за грати шістьох осіб, визнаних винними в махінаціях при закупівлі «гуманітарної допомоги» для військових через держоргани регіону.
Щодо «Мосфільму» та його директора Карена Шахназарова, то в липні 2025 року він було введено До санкційного списку ЄС увійшли «дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України». Самому «Мосфільму» поки вдалося уникнути західних санкцій.
У підготовці матеріалу брав участь OSINT-аналітик проекту Раян Ікс Nordsint.
