Андрюс Кубілюс – прем'єр-міністр Литви в 1999-2000 і 2008-2012 роках – зараз є комісаром Європейського Союзу з питань оборони та космосу.
- Наскільки реальна загроза нападу Росії на ЄС і НАТО?
- Що потрібно для посилення захисту?
- Як ЄС має відповісти на напад Росії на Україну?
Ці запитання єврокомісару з питань оборони задали телевізійна та онлайн-мережа, створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії. «Теперішній час».
– Нещодавно польські ЗМІ цитували вашу заяву про наявну у вас інформацію про те, що Росія обговорює напад на одну з країн НАТО. Чи могли б ви розповісти нам про це більше?
– Я сам цитував ЗМІ. Перед цим, у травні-червні 2025 року, повідомлялося, що німецька розвідка, а точніше керівник цієї розвідки, публічно заявляв про наявність доказів того, що Кремль обговорює можливість військової агресії або так званої «перевірки» статті 5 НАТО десь у сусідніх з Росією регіонах.
Росія може бути готова «випробувати» нас до 2030 року
Я довіряю розвідці, особливо німецькій. Але чи вирішить Росія щось робити чи ні, ми поки що сказати не можемо.
У будь-якому випадку, ми повинні серйозно поставитися до цих повідомлень і підготуватися до захисту.
Це наш порядок денний, програма обороноздатності до 2030 року. Тому що, за даними розвідки, Росія може бути готова нас «випробувати» до 2030 року.
– Але ви досі не знаєте, на які країни, в якій формі тощо може напасти Росія?
– Без подробиць. Мені було важливо побачити, чи будуть розбіжності у звітах німецьких спецслужб.
це не просто прогноз, це доказ
Минулого року німецька розвідка першою публічно заявила, що Росія може бути готова «випробувати» нас протягом наступних трьох-п’яти років.
А в травні-червні цього року та ж німецька розвідка надала додаткові аргументи, що підтверджують наявність таких доказів.
Тобто це не просто прогноз, а свідчення того, що Кремль щось планує робити чи обговорює такі плани. Тому це серйозна заява.
– Ми часто чуємо, що країни Заходу та НАТО мають відповісти на провокаційні дії Росії. Тому що єдина мова, яку розуміє Кремль, це мова сили. Як ви вважаєте, реакція Європи на ситуацію з безпілотниками в Польщі та події в Балтійському морі була пропорційною?
– Перш за все, ми маємо бути готові захищатися від таких провокацій. І деякі з цих провокацій показали, що ми не маємо достатньо можливостей для захисту від безпілотників. У нас немає належних систем виявлення.
У цьому плані Латвія є лідером у створенні нових можливостей.
У нас недостатньо можливостей для захисту від безпілотників і їх знищення
Ми також не маємо можливості знищити дрони, навіть якщо ми їх виявимо. Це перше.
По-друге, нам, безумовно, потрібно уважніше подивитися, як ми можемо політично відповісти на ці провокації.
Недостатньо просто висловити свою стурбованість або глибоку стурбованість, як ми іноді робимо.
Я бачу, що дискусії просуваються вперед, щоб продемонструвати сильнішу відповідь на будь-які російські провокації.
Минулого тижня Європейський парламент ухвалив дуже важливу резолюцію з дуже жорсткими формулюваннями щодо цього питання.
Я готовий працювати з Європарламентом у пошуках нових ідей і нових можливостей.
Однією з відповідей на будь-яку провокацію, і я повторюю, має бути ще більша підтримка України – військова підтримка, в тому числі надання Києву можливостей для глибоких ударів по Росії.
– З огляду на те, що ви добре знайомі з ситуацією в країнах Балтії, можливо, ви можете сказати конкретніше: які кроки, з вашої точки зору, необхідно здійснити в Балтійському регіоні, наприклад, протягом наступного року? Критичні кроки.
– Країни Балтійського регіону разом із Польщею є лідерами у вирішенні цього питання і вже почали створювати так звану Балтійську лінію оборони. Зараз вона називається «Східна гвардія» (мережа укріплень на кордоні з Росією – ред.).
Почалося створення так званої Балтійської лінії оборони.
Це реальні дії зі створення, перш за все, так званого «сухопутного муру» – всілякі антимобільні чи контрмобільні заходи. Протитанкові рови, «зуби дракона» тощо.
Ці ж країни першими висунули концепцію так званої «стіни безпілотників». Лідерами в цьому також є країни Балтії та Польща.
Зважаючи на останні провокації, можливо, вони можуть стати для нас стимулом прискорити підготовку. Перш за все, в прикордонному регіоні, але також і в усьому Європейському Союзі – як ми можемо покращити наші можливості боротьби з безпілотниками.
Виходячи з досвіду України, можна сказати, що ці можливості можна значно розвинути приблизно за рік. І це те, що нам потрібно зробити.
– Українські ЗМІ повідомляли, що під час однієї з останніх російських атак у небі над Україною, ймовірно, були використані китайські супутники. У вас є якась інформація про це?
– У мене стільки нема.
Китай зацікавлений у тому, щоб ця війна тривала якомога довше.
Ми можемо здогадуватися, яку позицію займає Китай у цій війні. Вони, схоже, зацікавлені в тому, щоб ця війна тривала якомога довше.
Вони мають намір винести уроки з цієї війни, підтримуючи російську сторону. Це те, що ми повинні пам'ятати.
Наскільки я розумію, керівництво Євросоюзу постійно піднімає це питання на зустрічах з китайськими колегами. Як би там не було, ми маємо це враховувати.
І нам потрібно думати про те, як ми можемо ще посилити нашу підтримку України.

