Різниця між резидентом та нерезидентом: ключові відмінності та наслідки для оподаткування

Категорія податкового статусу фізичної особи — один із найважливіших факторів, що визначає обсяг податкових зобов’язань в Україні та міжнародному контексті. Визначення, чи є особа резидентом чи нерезидентом, впливає на оподаткування доходу, майна, отримання соціальних виплат та застосування податкових пільг. Розуміння цих відмінностей є критично важливим для фізичних осіб, які планують свою фінансову діяльність, та для компаній, які працюють з іноземними громадянами.

Визначення резидента та нерезидента

Резидент — це фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України або перебуває в Україні протягом визначеного законом періоду. Нерезидент — це особа, яка не відповідає критеріям резидента і не мотивована постійним перебуванням на території держави. Податковий статус залежить від кількох факторів, які розглядаються комплексно, а не окремо. Правильне визначення статусу є основою для коректного розрахунку податкових зобов’язань.

Критерії визначення податкового статусу в Україні включають:

1. Місце постійного проживання — основне місце, де особа проживає більше половини календарного року
2. Тривалість перебування — перебування на території України протягом 183 днів або більше в календарному році
3. Центр життєвих інтересів — місце, де розташовані основні активи, сім’я та економічні зв’язки особи
4. Наявність житла — власність або користування житловим приміщенням на території держави
5. Мета перебування — робоча діяльність, навчання, лікування або туризм
6. Громадянство та правовий статус — громадяни України мають відмінні правила визначення резидентства

Основні відмінності між резидентом та нерезидентом

Різниця між цими категоріями простягається через усі аспекти оподаткування та соціального обеспечення. Резиденти мають більше податкових обов’язків, але й більше можливостей отримання державних соціальних виплат. Нерезиденти мають обмежені податкові зобов’язання, але їхні доходи оподатковуються за іншими ставками та правилами.

Критерій	Резидент	Нерезидент
Оподаткування світового доходу	Так, повна база оподаткування	Ні, тільки дохід з України
Податкова ставка на доходи	18% базова ставка	30% або залежно від виду доходу
Сплата військового збору	Так, 1,5% від доходу	Ні, не сплачується
Податок на майно	Так, постійна база	Обмежено, тільки укр. майно
Соціальні виплати	Доступні більшість виплат	Істотно обмежені
ПДВ на імпорт	Стандартні правила	Можуть бути пільги для туристів
Пенсійні накопичення	Обов’язкові платежі	Не застосовуються

Податкові наслідки для резидентів

Резиденти України мають розширені податкові обов’язки та обкладаються податком на світовий дохід, незалежно від його джерела. Усі доходи, отримані як на території України, так і за кордоном, повинні бути включені до податкової декларації. Особи, які не подають декларацію вчасно, можуть отримати штрафи та пені від податкових органів.

Основні податкові обов’язки резидентів включають:

1. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — розмір 18% для основної ставки на заробітну плату
2. Військовий збір — розмір 1,5% від джерела виплати доходу
3. Податок на майно — для нерухомого майна, земельних ділянок та автомобілів
4. Податок на прибуток — якщо особа провадить підприємницьку діяльність
5. ПДВ — якщо особа зареєстрована як платник ПДВ
6. Податок на доходи від інвестицій — дивіденди, проценти, приріст капіталу
7. Міцевий збір — залежно від місцевого законодавства тієї чи іншої громади

Резиденти також обкладаються податком на доходи від іноземних джерел, що вимагає звітування перед українськими податковими органами. Если резидент отримує доходи від роботи за кордоном, від реалізації майна або від інвестицій, ці доходи повинні бути декларовані. Деякі країни мають угоди з Україною про уникнення подвійного оподаткування, що дозволяє зменшити податковий тиск.

Податкові наслідки для нерезидентів

Нерезиденти оподатковуються тільки на доходи, отримані з джерел на території України, що суттєво обмежує їхні податкові зобов’язання. Доходи нерезидентів від іноземних джерел не включаються до оподаткування в Україні. Однак, якщо нерезидент володіє майном в Україні, він повинен сплачувати податок на це майно.

Податкові зобов’язання нерезидентів охоплюють:

1. Податок на доходи від українських джерел — ставка 30% для найбільшості видів доходу
2. Податок на дивіденди — 5% або 0% залежно від часу володіння акціями
3. Податок на роялті — 5% від суми виплачених роялті
4. Податок на проценти — 5% від суми отриманих процентів
5. Податок на винагороди за авторське право — залежно від виду діяльності
6. Податок на майно в Україні — невідмінна податкова база
7. ПДВ — стандартні правила для комерційної діяльності на території держави

Особливість оподаткування нерезидентів полягає в тому, що податок нередко утримується джерелом виплати, тобто роботодавцем або платником доходу. Це спрощує процес сплати податків, оскільки нерезидент не повинен самостійно розраховувати та подавати декларацію. Однак, якщо нерезидент провадить самостійну діяльність в Україні, він повинен зареєструватися у податковому органі та дотримуватися всіх вимог податкового законодавства.

Практичні приклади та сценарії

Розглянемо конкретні приклади, щоб краще зрозуміти відмінності в оподаткуванні. Іван Петренко — громадянин України, який проживає в Україні більше 183 днів на рік. Його статус — резидент. Іван отримує зарплату 50 000 гривень на місяць з української компанії і додатково отримує дивіденди від іноземної компанії в розмірі 10 000 гривень на місяць. На його зарплату накладається податок 18% (9 000 грн) та військовий збір 1,5% (750 грн). На дивіденди також накладається податок як на дохід резидента. Загальне податкове навантаження складатиме близько 21% від доходу.

Марія Козак — іноземна громадянка, яка працює в Україні протягом 6 місяців на рік. Її статус — нерезидент. Марія отримує зарплату 40 000 гривень на місяць. На цю зарплату податок сплачується за ставкою 30% (12 000 грн) для нерезидентів. Водночас, податок утримується роботодавцем, тому Марія не повинна подавати окрему декларацію. Її дохід від роботи за кордоном взагалі не оподатковується в Україні.

Максим Сидоренко — резидент України, який займається фрілансом та отримує доходи від іноземних клієнтів. Його дохід включається до світового доходу як резидента. Він повинен подати декларацію та сплатити ПДФО 18% та військовий збір 1,5%. Однак, якщо існує угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною джерела доходу, він може отримати зменшення податкового навантаження.

Соціальні виплати та пільги

Резиденти мають доступ до більшості державних соціальних програм та виплат, включаючи пенсії, допомогу по безробіттю, дитячі дотації та медичне страхування. Нерезиденти мають істотно обмежений доступ до цих послуг, за винятком надзвичайних випадків та гуманітарної допомоги. Різниця у соціальних гарантіях є значною та впливає на загальне благополуччя особи.

Основні соціальні виплати для резидентів:

1. Пенсійне забезпечення — державна пенсія та накопичувальні пенсійні схеми
2. Допомога по безробіттю — тимчасова підтримка при втраті роботи
3. Допомога при народженні дитини — одноразова допомога та щомісячні виплати
4. Медичне страхування — повне медичне обслуговування через НМСУ
5. Допомога малозабезпеченим сім’ям — адресна матеріальна допомога
6. Компенсація від ФССУ — для постраждалих від нещасних випадків
7. Податкові пільги для певних категорій — ветеранів, інвалідів, многодітних сімей

Нерезиденти можуть розраховувати на:

1. Екстрену медичну допомогу — без обмеження статусу
2. Мінімальну допомогу — у виключних гуманітарних ситуаціях
3. Освітні послуги — в окремих випадках для студентів
4. Охорону з боку поліції — загальна безпека, як для всіх осіб на території

Механізми переходу статусу та змінення податкового статусу

Період, протягом якого особа перевіряється на статус резидента чи нерезидента, складає один календарний рік. Якщо особа перейде межу 183 днів у одному календарному році, вона автоматично отримує статус резидента з першого дня такого року. Важливо розуміти, що для визначення статусу враховуються календарні дні, незалежно від часу доби перебування на території.

Правила переходу статусу:

1. Накопичення днів протягом календарного року — максимум 183 дні для визначення нерезидентства
2. Миттєвої трансформації статусу не існує — статус діє протягом цілого календарного року
3. Звіт про дні перебування — ведеться відповідно до записів у паспорті та інших документів
4. Обов’язок сповіщення — про зміну статусу можна повідомити податковому органу письмово

Таблиця змін податкового статусу протягом років:

Період	Дні перебування	Статус на період	Податкові зобов’язання
2023 рік	200 днів	Резидент з 01.01.2023	Світовий дохід
2024 рік	100 днів	Нерезидент на 2024	Тільки укр. доходи
2025 рік	250 днів	Резидент з 01.01.2025	Світовий дохід

Документування та доказування статусу

Податкові органи за запитом вимагають документи, які підтверджують тривалість перебування на території України. Основними документами є штампи в паспорті, квитанції про оплату комунальних послуг, договори оренди житла та довідки від роботодавців. Відсутність належної документації може привести до податкових перевірок та накладення санкцій.

Документи для підтвердження статусу резидента:

1. Паспорт з відмітками про в’їзд та виїзд — основний документ
2. Реєстрація місця проживання — витяг з реєстру місцевого органу влади
3. Договір оренди або власність на житло — документи про проживання
4. Довідка від роботодавця — про період роботи в Україні
5. Квитанції про оплату комунальних послуг — за місцем реєстрації
6. Біліти на авіаперельоти та інші способи транспорту — для підтвердження днів перебування

Міжнародні угоди та подвійне оподаткування

Україна має укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 70 країнами світу. Ці угоди визначають право оподаткування доходу та дозволяють зменшити податкове навантаження для резидентів. При наявності такої угоди, резидент України може претендувати на податкові кредити або звільнення від оподаткування в обраній країні та в Україні одночасно.

Умови угод про уникнення подвійного оподаткування:

1. Право оподаткування залежно від виду доходу — у разі конфлікту встановлюється пріоритет країни
2. Податкові кредити — можливість зараховування податку, сплаченого за кордоном
3. Персональні пільги — можуть застосовуватися залежно від умов угоди
4. Обмін інформацією — податкові органи обмінюються даними про платників
5. Вирішення спорів — арбітражна процедура для врегулювання конфліктів

Резиденти, які отримують дохід з-за кордону, можуть подати заяву на застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Для цього необхідно подати сертифікат резидента податковому органу країни джерела доходу. Це дозволяє отримати пільгові ставки або взагалі звільнитися від оподаткування у країні джерела.