Що таке проба Шиллера: основні аспекти
Проба Шиллера є однією з найпоширеніших методик скринінгу передракових та ракових змін шийки матки. Цей діагностичний метод базується на фізико-хімічних властивостях нормальної та патологічно змінної тканини. Розроблена австрійським патологом Вальтером Шиллером у 1929 році, проба залишається актуальною та ефективною в сучасній гінекологічній практиці вже понад дев’яносто років.
Принцип роботи цієї методики полягає в нанесенні розчину Люголя на поверхню шийки матки. Нормальна тканина, багата глікогеном, забарвлюється в коричневий колір, тоді як патологічні ділянки залишаються незабарвленими або набувають світліше забарвлення. Саме незабарвлені ділянки свідчать про потенційні передракові зміни і потребують подальшого обстеження.
Відповідно до даних Всесвітної організації охорони здоров’я, проба Шиллера має чутливість 85-95% при виявленні цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІН) другого та третього ступенів. Метод дозволяє виявити передракові зміни на ранніх етапах, коли лікування найефективніше.
Позитивна проба Шиллера: причини та інтерпретація результатів
Позитивна проба Шиллера означає появу незабарвлених ділянок на шийці матки після нанесення розчину Люголю. Це явище називається йодонегативною зоною й не обов’язково вказує на рак. Позитивна проба свідчить про необхідність подальшого детального обстеження та можливих біопсій.
Причини позитивної проби Шиллера можуть бути різноманітними. Діагностовані передракові стани включають цервікальні інтраепітеліальні неоплазії першого, другого та третього ступенів. Однак важливо розуміти, що не всі позитивні проби означають наявність раку. Запальні процеси, інфекції, атрофічні зміни та інші доброякісні стани також можуть привести до позитивного результату.
Інтерпретація результатів залежить від клінічного контексту та супутніх факторів. Медичні фахівці враховують анамнез пацієнтки, результати цитологічного дослідження, наявність вірусу папіломи людини та інші клінічні дані при оцінці позитивної проби.
Передракові зміни шийки матки: класифікація та ступені
Передракові зміни шийки матки класифікуються за міжнародною системою за ступенями тяжкості. Розуміння цієї класифікації критично важливо для правильного вибору тактики лікування та прогнозування розвитку захворювання.
Основні ступені передракових змін представлені такими категоріями:
- ЦІН 1 ступеня – легка дисплазія, яка характеризується збереженням значної частини диференціації клітин з атипією, обмеженою нижньою третиною епітелію
- ЦІН 2 ступеня – помірна дисплазія, при якій атипічні зміни займають середину епітелію та розповсюджуються на половину його товщини
- ЦІН 3 ступеня – важка дисплазія та карцинома in situ, коли атипія охоплює більш ніж дві третини товщини епітелію
- Аденокарцинома in situ – передракова стан залозистого епітелію, яка вимагає особливої уваги та агресивнішого лікування
Роль вірусу папіломи людини у розвитку передракових змін
Вірус папіломи людини грає центральну роль у етіопатогенезі передракових та ракових змін шийки матки. Науковці визначили, що понад 99% випадків раку шийки матки асоціюються з інфекцією онкогенними штамами ВПЛ.
Серед численних типів ВПЛ особливу небезпеку становлять високоризикові штами:
- ВПЛ 16 типу – найбільш онкогенний штам, виявляється у 50-55% випадків раку шийки матки
- ВПЛ 18 типу – другий за частотою, виявляється у 15-20% випадків
- ВПЛ 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 66, 68 типи – також мають онкогенний потенціал
- Низькоризикові типи (6, 11) – переважно асоціюються з гіперпластичними змінами
Тривалість інфекції та вірусне навантаження значно впливають на ризик розвитку передракових змін. За даними досліджень, 70% жінок із ВПЛ інфекцією спонтанно очищуються від вірусу протягом одного-двох років. Однак у 30% випадків інфекція персистує, створюючи умови для накопичення генетичних мутацій та розвитку дисплазії.
Клінічна діагностика передракових змін
Діагностика передракових змін шийки матки включає комплекс методів дослідження, кожен з яких вносить важливий внесок у виявлення патології на ранніх етапах.
Основні методи діагностики передракових змін:
- Цитологічне дослідження (тест Папаніколау) – залишається золотим стандартом первинного скринінгу за своєю доступністю та економічністю
- Тестування на ВПЛ – визначення ДНК або РНК онкогенних штамів з метою оцінки ризику розвитку патології
- Кольпоскопія – це мікроскопічне дослідження шийки матки з збільшенням у 6-40 разів, яке дозволяє виявити найменші патологічні зміни
- Біопсія – отримання гістологічного матеріалу для точної верифікації діагнозу та визначення ступеня дисплазії
- Проба Шиллера – попередня оцінка стану епітелію перед кольпоскопією та біопсією
Техніка виконання проби Шиллера
Правильне виконання проби Шиллера критично важливо для отримання достовірних результатів. Порушення техніки може привести до хибнопозитивних або хибнонегативних результатів.
Послідовність виконання проби Шиллера включає такі етапи:
- Розміщення пацієнтки в гінекологічному крісі з правильною експозицією шийки матки
- Видалення слизу та виділень за допомогою марлевого тампона, змоченого фізіологічним розчином
- Обережне нанесення розчину Люголю (або Шиллера) на поверхню шийки матки та область переходу
- Спостереження та документація результатів протягом 15-30 секунд після нанесення розчину
- Реєстрація локалізації, форми та розповсюджування йодонегативних зон
- Фотодокументування патологічних змін для подальшого порівняння та контролю
| Результат проби | Забарвлення | Клінічне значення | Подальші дії |
|---|---|---|---|
| Негативна | Коричневе | Норма | Рутинне спостереження |
| Позитивна слабка | Світло-коричневе | Запалення або атрофія | Повторення через 3 місяці |
| Позитивна виразна | Незабарвлене | Передракова зміна | Кольпоскопія та біопсія |
| Позитивна множинна | Багато незабарвлених зон | Важка дисплазія або рак | Терміне кольпоскопія та біопсія |
Лікування передракових змін: консервативні та хірургічні методи
Вибір методу лікування передракових змін залежить від ступеня дисплазії, вірусного навантаження, віку пацієнтки та інших чинників. Сучасна гінекологія пропонує диференційований підхід до управління цією патологією.
Методи консервативного лікування застосовуються при ЦІН 1 ступеня та персистуючій ВПЛ інфекції без явних морфологічних змін:
- Динамічне спостереження з повторенням тестування на ВПЛ та цитології кожні 6-12 місяців
- Місцева імунотерапія з використанням інтерферонів та інших імуномодуляторів
- Призначення вітамінних комплексів, особливо з вмістом антиоксидантів
- Допоміжна терапія при наявності супутніх інфекцій генітального тракту
- Вакцинація проти ВПЛ у разі її відсутності в анамнезі
Хірургічні методи лікування показані при ЦІН 2-3 ступенів та включають:
- Петльова електрохірургічна екзцизія (LEEP) – найчастіше застосовуваний метод, що дозволяє видалити патологічну тканину з контролем глибини
- Лазерна конізація – використання CO2 або Nd:YAG лазера для видалення ураженої тканини з мінімальним пошкодженням здорової структури
- Радіохвильова конізація – сучасний метод з найменшим ризиком стенозу каналу шийки матки
- Холоднонож конізація – забезпечує найкращу гістопатологічну оцінку меж видалення
- Гістеректомія – зарезервована для окремих випадків з важкою патологією при завершенні дітородної функції
Прогноз та профілактика рецидивів
Прогноз при передракових змінах шийки матки, виявлених та залічених своєчасно, є в цілому сприятливим. Однак необхідне довгострокове спостереження для раннього виявлення можливих рецидивів.
Показники регресії передракових змін залежать від ступеня дисплазії:
- При ЦІН 1 ступеня спонтанна регресія спостерігається у 40-60% випадків протягом 2-3 років
- При ЦІН 2 ступеня регресія відбувається рідше, в 30-40% пацієнток
- При ЦІН 3 ступеня без лікування прогресія в рак спостерігається у 25-30% випадків
Профілактика рецидивів передбачає:
- Регулярне гінекологічне обстеження кожні 3-6 місяців протягом 2 років після лікування
- Повторне цитологічне дослідження не раніше ніж через 6-8 тижнів після конізації
- Тестування на ВПЛ через 12 місяців після лікування
- Вакцинація проти ВПЛ, якщо вона не була проведена раніше
- Запобігання факторам ризику, включаючи відмову від паління та контрацепцію
Висновки та сучасні рекомендації
Проба Шиллера залишається цінним скринінговим методом у комплексній діагностиці передракових змін шийки матки. Позитивна проба вимагає подальшого детального обстеження з використанням кольпоскопії та біопсії для верифікації діагнозу. Рання діагностика та своєчасне лікування передракових змін мають критичне значення для профілактики раку шийки матки, захворюваність на який можна значно знизити за допомогою комплексного підходу до скринінгу та лікування.