Що означає не військовозобовʼязаний: визначення статусу та права громадян

Визначення поняття "не військовозобовʼязаний"

Статус "не військовозобовʼязаний" є юридичною категорією в правовій системі України, яка визначає осіб, які звільнені від обовʼязку проходження військової служби. Цей статус присвоюється громадянам на підставі законодавства України і регулюється низкою нормативних актів. Розуміння цього терміна важливе для всіх громадян, оскільки воно впливає на їхні права та обовʼязки перед державою. Невійськовозобовʼязані особи мають специфічний правовий статус, який розрізняється від статусу військовослужбовців та осіб, котрі підлягають військовій службі.

Головною нормативною базою, яка регулює питання військового обовʼязку в Україні, є Закон України "Про військовий обовʼязок і військову службу" від 25 березня 1992 року з подальшими змінами та доповненнями. Згідно з цим законом, військовозобовʼязаною особою є громадянин України віком від 18 років, який не має законних підстав для звільнення від військового обовʼязку. Відповідно, невійськовозобовʼязаною особою є громадянин, що не підлягає обовʼязковій військовій службі за законом.

Категорії осіб, які не є військовозобовʼязаними

Законодавство України визначає кілька категорій осіб, які не підлягають військовому обовʼязку. Ці категорії встановлені статтею 2 Закону "Про військовий обовʼязок і військову службу" і охоплюють осіб за віком, за станом здоров’я, за громадянством та з інших причин. Розуміння цих категорій допомагає громадянам усвідомити свої правові позиції щодо військової служби. Важливо зазначити, що звільнення від військового обовʼязку має як постійний, так і тимчасовий характер.

За віком не є військовозобовʼязаними:

громадяни України до 18 років включно;

громадяни України старше 60 років (чоловіки) та 55 років (жінки);

особи, які вже пройшли обовʼязкову військову службу у повному обсязі;

особи, які мають інші законні підстави для скорочення чи звільнення від військової служби;

громадяни, які у момент настання військовозобовʼязаності знаходилися на іноземній території;

особи, для яких військовий обовʼязок було призупинено рішенням суду.

За станом здоров’я до категорії невійськовозобовʼязаних осіб належать громадяни, які мають серйозні захворювання або фізичні недоліки. Медична комісія, скомплектована відповідно до вимог законодавства, проводить освідування осіб, які призиваються на військову службу. У разі виявлення медичних протипоказань громадяни звільняються від військового обовʼязку. Перелік захворювань, при яких людина звільняється від військової служби, затверджується Міністерством охорони здоров’я України.

Медичні показання	Характер звільнення	Тривалість
Серйозні захворювання (туберкульоз, рак)	Постійне	До зняття діагнозу
Психічні розлади	Постійне/тимчасове	Залежить від діагнозу
Вади слуху/зору	Постійне	Постійне
Хронічні хвороби	Тимчасове	6-12 місяців

Права невійськовозобовʼязаних осіб

Невійськовозобовʼязані громадяни мають широкий спектр прав, які гарантуються Конституцією України та законодавством. Ці права охоплюють політичні, соціальні та економічні аспекти їхнього життя. Важливо розуміти, що звільнення від військового обовʼязку не зменшує права громадян та не робить їх другорядними членами суспільства. Невійськовозобовʼязаний статус забезпечує більш стабільне й передбачуване життя для таких осіб.

Основні права невійськовозобовʼязаних осіб включають:

Право на праці та вільний вибір професії без обмежень, пов’язаних з військовою службою

Право на професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації

Право на соціальний захист та медичне обслуговування у межах загальнодержавної системи

Право брати участь у виборах та політичному житті держави

Право на освіту всіх рівнів, включаючи вищу освіту

Право на вільне пересування територією України та виїзд за кордон

Право на соціальні виплати та пенсійне забезпечення на загальних підставах

Право на судовий захист у разі порушення своїх прав

Право на об’єднання у громадські організації та профспілки

Обовʼязки невійськовозобовʼязаних осіб

Хоча невійськовозобовʼязані особи не виконують військовий обовʼязок, вони залишаються громадянами України і мають певні обовʼязки перед державою. Ці обовʼязки встановлені Конституцією України та іншим законодавством. Невиконання обовʼязків може привести до юридичної відповідальності. Розуміння своїх обовʼязків допомагає громадянам жити законослухняним життям у громадянському суспільстві.

Основні обовʼязки невійськовозобовʼязаних осіб:

додержуватися Конституції та законів України;

поважати права, свободи та гідність інших людей;

сплачувати податки і збори у встановленому законом порядку;

защищати навколишнє природне середовище та раціонально використовувати природні ресурси;

піклуватися про збереження історико-культурної спадщини України;

виконувати батьківські обовʼязки щодо виховання і утримання дітей;

слідити за своїм станом здоров’я та своєчасно звертатися до медичних закладів;

інформувати відповідні органи про зміну місця проживання;

виконувати функції присяжного у разі залучення до судового процесу;

брати участь у заходах цивільного захисту та оборони у разі надзвичайних ситуацій.

Різниця між не військовозобовʼязаним і звільненим від військового обовʼязку

У правовій практиці України часто виникає плутанина щодо розрізнення понять "не військовозобовʼязаний" та "звільнений від військового обовʼязку". Хоча ці поняття близькі за змістом, вони мають певні нюанси. "Не військовозобовʼязаний" – це поняття, яке описує особу, яка ніколи не була військовозобовʼязаною з моменту народження. "Звільнений від військового обовʼязку" – це особа, яка була військовозобовʼязаною, але згодом отримала звільнення.

Практичні відмінності між цими категоріями виявляються у таких аспектах:

• Невійськовозобовʼязаний статус присвоюється особі від народження або набувається автоматично за досягненням певного віку, якщо особа не стала військовозобовʼязаною раніше;

• Звільнення від військового обовʼязку вимагає формального рішення органу влади або військово-медичної комісії;

• Для невійськовозобовʼязаних осіб відсутній документ про звільнення від військового обовʼязку;

• Звільнені від військового обовʼязку особи мають відповідний документ, що підтверджує їхній правовий статус;

• При призначенні на певні посади вимагається документ про звільнення від військового обовʼязку, тоді як невійськовозобовʼязаний статус достатньо довести іншими документами.

Процедура визначення статусу невійськовозобовʼязаної особи

Процес визначення статусу невійськовозобовʼязаної особи здійснюється спеціальними органами державної влади. Основним органом, що відповідає за реєстрацію осіб військовозобовʼязаних, є військовий комісаріат. У випадку, коли особа не відповідає критеріям військовозобовʼязаності, вона отримує статус невійськовозобовʼязаної. Процедура є чітко регламентованою законодавством.

Етапи визначення статусу включають:

Реєстрація особи у військовому комісаріаті за місцем реєстрації

Проведення медичного освідування військово-медичною комісією

Збір необхідної документації про стан здоров’я та інші обставини

Аналіз відповідності особи критеріям військовозобовʼязаності

Видання рішення про визначення статусу

Видача відповідного документа, якщо це необхідно

Реєстрація рішення у відповідних реєстрах

Документи, які потребуються для доказу невійськовозобовʼязаного статусу

Для доказу невійськовозобовʼязаного статусу громадянин повинен мати певні документи. Найважливішим документом є довідка про невійськовозобовʼязаність або документ про звільнення від військового обовʼязку. Ці документи видаються військовими комісаріатами і є офіційним підтвердженням статусу особи. У деяких випадках також можуть потребуватися додаткові документи.

Перелік необхідних документів:

паспорт України (основний документ, що посвідчує особу);

довідка про невійськовозобовʼязаність, видана військовим комісаріатом;

документи про освітлення, якщо особа звільнена за медичними показаннями;

довідка про реєстрацію у військовому комісаріаті;

документ про закінчення військової служби (для звільнених військовослужбовців);

судові рішення щодо звільнення від військового обовʼязку;

свідоцтво про народження (у деяких офіційних процедурах).

Практичне застосування статусу в сучасній Україні

У сучасних умовах розвитку України статус невійськовозобовʼязаної особи має суттєве практичне значення. З введенням в Україні воєнного стану у 2022 році та розгортанням повномасштабної війни із Російською Федерацією правила щодо військового обовʼязку були змінені і частково ускладнені. Тим не менш, законодавство про невійськовозобовʼязаних осіб залишає чинним, хоча з певними коригуваннями.

Практичне застосування включає:

можливість вільного виїзду за кордон для невійськовозобовʼязаних осіб віку, не охопленого військовим обовʼязком;

звільнення від призову на військову службу, навіть у случаї воєнного стану;

право на роботу у будь-якій сфері економіки без обмежень, пов’язаних з військовим обовʼязком;

можливість займати державні посади, включаючи ті, що входять до силових структур, за виключенням посад військовослужбовців;

особливе ставлення до медичних показань у разі їхньої наявності.

Висновки та рекомендації для громадян

Статус невійськовозобовʼязаної особи – це важливий аспект правового статусу громадянина України. Розуміння змісту цього статусу, прав та обовʼязків, пов’язаних з ним, необхідно для практичної реалізації своїх можливостей і законослухняного життя в суспільстві. Громадяни повинні бути обізнаними щодо своїх правових позицій та мати необхідну документацію для підтвердження свого статусу.

Рекомендації для громадян: