Тичина Павло
Осінь прийшла, як ніжна мати,
Вкрила поля золотими листами,
Вітри співають, гілки лякають,
Сонце сховали хмари темними тучами.
Багряний Іван
У парках осінню фарби гірчать,
Під ногами шурхіт, ніжний звук,
Листя кружляє у танці, вальс,
Ця пора — магія і сум, і спокій.
Грінченко Борис
Вересень йде, осінь чорна,
Вечори всі довгі, як відрізки,
На небі зірки голосно шепчуть,
Час зібрати все, що стало рідним.
Гончар Олександр
Сніг ще не ложить на землю,
Але осінь вже в жолобах тріщить,
Дерева стоять немов у задумі,
І думають: "Коли ж прийде зима?"
Сосюра Василь
Ось і осінь, осінь гірка,
Збирає клени — як душі листя,
Смуток вітрів, умиває спогади,
Аж до зими звенять пісні.
Слободянюк Олег
Випала з неба перша зірка,
А осінь чаклує, панує нині,
Золото на гілках, багряні ворота,
Сміється листя, знову пише рими.
Стельмах Анатолій
Небо темніє, сонце сховане,
Хоча серце ще тримає жар,
Все навколо — осінній поклик,
Відгукується в кожному дні.
Симоненко Василь
Коли дерева в кольорах стогнуть,
І вітер дощем поєднає,
Я згадую, як осінь кличе,
Далеко мандрує й спочиває.
Коцюбинський Михайло
В потемках йде прощання літа,
Осінь радісна, але з сумом,
Листя грає в танець при світлі,
Закликає з собою в храм природи.
Олійник Сергій
Сонце в погляді, сум в душі,
Осінь звела під небом мости,
Листя кружляє, мов у казці,
У цю пору — мрії та кутки.
Лисенко Леся
Скоро зима, а поки що —
Пурпур та золото на деревах,
Вітри співають в обіймах лісу,
Осінь керує в глибину думок.
Кравчук Ярослав
Крізь листя щастя та сум,
Падає вітер, крик душі,
Сон обіймає, затихає,
Осінь пише новий вірш в глибині.
Чумак Віктор
Листопад, такий стрімкий,
Насипає все в серце горе,
Але в іскрах золотих дум,
Осінь ще дарує життя.
Бандурка Тетяна
Ось і знову в серці вогонь,
Осінь пустила свої корені,
Кожний день — як новий роман,
Кожна зірка — письмова струна.
Мартинюк Олена
Капає дощ, а я гуляю,
Вперед йти, задивившись,
Листя гутне, розповідає,
Про добрі дні, про щастя в серці.
Коваленко Леонід
Сонечко ніжне, з-за гір,
Закриває день, дарує колір,
І все навколо в осінній феєрії,
Нехай життя буде як у мрії.
Мончак Ярослава
Знову листя на землю лягає,
Промінчик світу у шепоті,
Кожен поклик — як нота в музиці,
Осінь — це мій зітхання звук.
Осадчий Григорій
Смуток в осені, та й радощі,
Заболіло серце, чую вітри,
Листя, як спогад, вітер літучий,
Крок за кроком листя танцює.
Тарасенко Ірина
Облога осені поволі в душу,
Приносить кольори, весняний клич,
Теплі сльози, холодні сніги,
Осінь читає мені вірші з серця.
Андрусяк Роман
Скрипка вітру, грає осінь,
У неї листя — акорди з горя,
Кожен звук — то радість, то сум,
Ця пора в серці залишить сліди.
Дерев’янко Яків
Золоте сонце ллється на трави,
Губиться в морі злотистих забав,
Осінь квилюча вниз по стежині,
В ритмі природи — мелодія справ.
Костюченко Галина
Листопадом окутана найдальша путь,
Вечір теплий, а вітри гудуть,
Серце співає, озвучуючи мрії,
Осінь дарує свою красу зі спогадів.
Гуменюк Станіслав
Коли світлі ночі приходять,
І зорі зранку у снах спочивають,
Поки осінь свою мелодію дзвінко грає,
Світ стає теплішим у цьому мовчанні.
Ярошенко Петро
Скоро зима, але з природою,
Вічно літає у ритмі вміло,
Осінній хоровод в листі летючому,
Залишає свій слід, мов у пісні шепоту.
Черняк Світлана
Заслухаюсь в шепіт дерев,
У парках, де осінь стелиться м’яко,
Кожен лист — це нова історія,
Кажучи про тепло, про сльози, про радість.
Савченко Ілля
Золота осінь, жовтневий рай,
Листя, мов спогади, падають вниз,
У тиші вітрів чую, як ти мрій,
Серце тріпоче — витає у вись.
