Вінник Олена
Осінь прийшла, шепочучи вітром,
Листя кружляє, мов жовтий пил.
Сонце малює картини зі світлом,
Хоча б не казала, але ж все ж — тлін.
Ткаченко Андрій
В саду, де яблука спіють,
Де вітер нежно обійма,
Осінь, як та мрія, мліє,
Вкриваючи вогкі луга.
Литвиненко Катерина
Жовтий килим вкриває стежки,
На гілках висить радість, печаль.
В осінній симфонії сльози та сміхи,
Природа в тиші веде свій баль.
Мельник Сергій
Виткані хмари з рідкого золота,
Небо, наче плаття, — до країв було.
Осінь для серця — тепла мелодія,
В зітханні листя — кохання-забло.
Коваленко Марія
Перші дощі, смуток у небі,
Але в серці цвіте весна.
Осіння казка вчить нас, умій
Знайти в тьмі радість і світло сниться.
Поліщук Юрій
Кожен крок — це пісня осіння,
Шурхіт-листя, що радять чудес.
В повітрі витає ніжна печаль,
Але страх — це лише фальшивий хрес.
Бондаренко Ірина
Листопад — це царство кольорів,
На деревах сонце чеканить слова.
День коротший, та з дома кличе,
Осіння пора — срібляста справа.
Хоменко Віктор
Золото, біль, радість у тіні,
Осінь прикасує до днів.
Листя впало, як спогади з небес,
В серці лунає тихий лункий грім.
Шевченко Анастасія
Туман стелиться, як м’який шовк,
Промені кінця дня запалюють.
Осінь в розумі, в душі — тяжкий шок,
Але в її казці мрії літають.
Савченко Вячеслав
Днина кривава осінь кличе,
Вкриваючи землю сивим враженням.
Але среди майбутня надія щипає,
В серці вселяє нове зображення.
Федоренко Ольга
Сонце млука — жарко, але мело,
Ніжно огортає її діброва.
Осіннє серце співає на повні гло,
В емоціях тихо шепоче епоха.
Костенко Лариса
Листя, як сніг, кружляє в танець,
Злотисті фарби вмивають ліси.
В осені криється душевний палець,
Немов застигає хвилина коси.
Заріцький Олексій
Останній сплеск барв — небо блакитне,
Сонце обіймає. Природа диха.
Осінь, мов казка, що стала безсмертною,
І в серці мріє радість — вітриха.
Кулинич Ірина
Вечірня золота південної мрії,
Діти грають, радіють у парку.
Осінь у кожному кутку надії,
Вкриває вкладени мрії на фарку.
Буряк Станіслав
Кружляють мрії, як листя сиве,
Вечір сполохує шепотом тіней.
Ось і знову, на краю рідного світу,
В осінню казку плететься, як рифи.
Пахаренко Віта
Листя котять спогади у безмежність,
Незабаром зимою все вкриє знов.
Але в осені є місце для ніжності,
Кожен її день — безсмертний духовний хоровод.
Чорненький Олег
Обереги мого роду в осені,
Вкриті листям, що шепоче, росте.
Кожен спогад поетами коником,
І в вітрах серце навчається співати.
Гуральчук Світлана
Стежка веде, мряка оповила,
Сонце з-за хмар виглядає, гріє.
Осінь — то пісня в українських обіймах,
Слова про щастя, про те, що не мріє.
Шевчук Петро
Мирна осінь, в полі — пшениця,
Теплі дні викликають спомини.
Листя летить, мов думки-дитинці,
Природа веде в свій неймовірний зір.
Трохименко Ганна
Золото осені на гілках,
На пагорбах палає багатство.
В серці тріпоче повітря в м ліфах,
Залишаючи тільки ніжності спогад.
Савицький Іван
Тіні дерев майорять у тоні,
Сонячний промінь грає слізьми.
Осінь — час, коли серце врозь,
Мелодії часу — зітханням роси.
Синютка Любов
Листя з дерева падає рябо,
З вами ми знову відзначаємо мить.
Осінь, мов живопис, у стане щодоби,
Кожен штрих — як новий рух душі.
Станіславенко Оксана
Восени ніжно гучить моря,
Крилаті мрії захоплюють світ.
Теплий подих від струмка до моря,
Слухаючи, як літає ностальгія в мить.
Грищенко Роман
Паюрисне поле, сонце забило,
В охороні стадії листя і золот.
Осінь на брами несе днину,
Нове розчарування у старих мітлах.
Коваленко Володимир
Теплі відчуття в кожному кроці,
Восени обережно веде в мрії.
Золотий лист — як сльоза у доки,
Пора, коли все насправді гріє.