Короткі вірші про місто: Живі образи та емоції у кожній строфі

Вірші

Шевченко Тарас

У місті вогнів,
Де мрії літають,
Серце б’ється в такт,
Надії не зникають.

Кобилянська Ольга

Старі квартали
Шепочуть сказання,
Про дні минулі,
Лише тихе зітхання.

Франко Іван

Джуже́нком блукаю,
Між стінами вічних,
У місті, де мрії
Збираються в річки.

Бажан Микола

Калейдоскоп днів,
Ліхтарі сяють ясно,
Місто мрії сплело
Любов і безмежність.

Грінченко Борис

Тіні ночі,
Сквери та мости,
Духи історії
В’ються в кожнім чутті.

Сосюра Володимир

Місто моє —
Зблиски у вікнах,
Спогадів стежки
В вечірніх розквітах.

Неженця Анатолій

Вулички вузькі,
З них сміх лунає,
У серці столиці
Любов розцвітає.

Стус Василь

Вибір на світанку,
Мімолетність громад,
Кожен крок у місті
Надає нових прав.

Коцюбинський Михайло

Річка і казка,
Образи метеликів,
Місто миле,
У спогадах жертв.

Куликівська Галина

Чисте небо,
Вздовж бульварів дні,
Зарис у місті
Від краси мрії.

Гюгель Володимир

Звуки театру,
Легкий гомін лункий,
Місто, мов пісня,
Лине над водою.

Драч Іван

Сонце схиляється,
Вулиці п’янкі,
Проходять перехожі
З надіями в руках.

Братко Олексій

Пам’ятники зберігають
Секрети минулого,
У місті простору
Розвиваються мрії.

Олійник Олег

Майдан у тиші,
Розмови м’які,
У серці столиці
Ніколи не буде самотніми.

Ярмиш Лілія

Вулички старі,
Сказання дзвінкі,
Можна загубитися
В обіймах тепла.

Мовчан Тетяна

Сумніви тануть,
Мости єднають нас,
У місті любові
Покликав щасливий час.

Григоренко Андрій

Куполи світять,
Ночі певні виру,
Це місто натхнення,
Відкриття країни.

Ільченко Олександр

Листя під ногами,
Старі плакати,
Місто моє дороге,
Кохає в усіх хатах.

Степаненко Лариса

Бульвари раді,
Де сонце буяє,
Вечорами місто
Завжди оживає.

Ткаченко Євген

Лагідний вітер,
Історії речі,
Місто туга й радість,
Життя у відбиттях.

Федорук Валерій

Ліхтарі блимнуть,
Серце заб’ється,
У місті загадок
Спогади знадяться.

Пронкін Юрій

Заснули дороги,
Сховані мрії,
У місті великім
Грає життя надії.

Мельник Анастасія

Спогади в тумані,
Вулиці прості,
Місто, як пісня,
Співа в душі.

Грищенко Максим

Метал і камінь,
Тіні старих лиш,
Кожен кут, наче
Душа в лабіринті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *