Короткі вірші про українську мову: Краса рідної мови в поетичних рядках

Вірші

Шевченко Тарас

Мова наша — вкрай красива,
Словами душу лікує,
В серці гомін, наче хвиля,
Україна в ній живе.

Котик Оксана

Як пташка в небі летить,
Рідна мова — щастя мить.
Слово сильне, слово ніжне,
В ньому серце рідне, вільне.

Руданський Степан

Мовним хороводом йдем,
У словах — ідеї, мрії.
Кожна буква, немов пісня,
Віддає з радістю вірії.

Багряний Іван

Говори, щоб світ чув!
В мові сила — щирий круг.
Кожен звук — як надія,
В ній зростає Україна.

Самчук Улас

Слово — ключ до багатьох,
Відчиняє мрії, страхи.
Рідна мова — рідний дім,
В серці гріє, як кадило.

Маланюк Євген

В лузі квачає і серце,
Мова рідна — мого перця.
Як весна, що розцвіта,
Вона з нами — завжди, завжди.

Лесів Олег

В експериментах живе,
Мова українська — яскраве.
Кожен рядок, як тычечка,
Долоні рідні — незабутні.

Підсуха Ольга

Там, де стежка до зірок,
Мова наша — в ній кольор.
Словесний струм — мрії в цвіті,
Від серця до серця — у глибині.

Герасименко Ігор

В кожнім слові — клич і гук,
Знайомить нас з рідним слугом.
У вітрах мови пошук,
Порадує знову тут — в ріднім лузі.

Чупринка Ярослав

З криниці мови — живить,
Водами думок нас учить.
Ласкавий вітер в полі ріже,
В мовних ланах — знання міцне.

Йовенко Василь

Мова — мати мовна сила,
В піснях рідних — дух спочила.
В її глибинах — щастя світло,
Слово в серці — безліч літо.

Федорченко Степан

Слово рідне — колос мати,
Мовні ланці — рідкі мати.
У кожнім звуці — доля,
В Україні — віра в волю.

Головко Таня

Ворон криває, спів солов’я,
Мова мила, в ній — радість, щастя.
В словах жива історія,
Відблиск сонця — нашій владі.

Крючков Микола

Звучить мова — радості крик,
В ній чарівний повен дих.
До зірок звернемося всім,
Слово в серці — нам верховин.

Яворницький Петро

Мова гучна, рідна, відважна,
Кожне слово — річка, безкрайня.
З нею мрії летять в далечінь,
В українській душі — мова, як вогонь.

Стельмах Михайло

У словах рідня, натхнення,
В усьому — дотик звірень.
Мова наша, мов вогонь,
Зігріває в темряві день.

Драч Іван

Мова, як радісне птаство,
Летючий стан — з нею зразу.
Слово дзвенить у вусі —
Груша рідна, з’їв та й встиг!

Гнатюк Марія

Забути мову — зрадити радість,
В ній живе надія, щирість.
Рідна мова — мій захист,
Живе в серці, в душі — світло.

Яремчук Андрій

Слово від серця виринає,
Мова рідна — все обіймає.
У ній життя, в ній весна,
Там, де мова — доля стійка.

Ломаченко Валентина

Мова майстерня — незрима,
Кожне слово в космосі — безкрай.
В українському річищі,
Пишеться любов безкрайня.

Мілевська Галина

Звуки мови — сердець барабан,
Виміряють час, навіть товариства кван.
Кожен вірш — це пісні злет,
Пригортає до себе, наче щастя світ.

Соловей Григорій

Мова грацька, пісенна казка,
В ріднім нашому є розвага!
Слово веде, веде до меча,
В мові — воля, міць, без меда.

Соколовська Олена

Кожен звук — як перлина,
В серці мови — хвилина.
Мова нашої нації —
Частина німих переживань.

Коваленко Дмитро

Слово рідне, понад все,
В серці мови — тепло й кресе.
Усмішка з парку, де росте,
Кожен мову знає на простір!

Дубровський Артем

В диханні гір — мікрокосмос,
В рідних словах — простір вічний.
Мова — треба живити,
Щоб вона в нас згуртувалася завжди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *