Костенко Ліна
Узорами серця тонуть слова,
Коли любов’ю нежданно сповнена,
Ти – мрія, що з’явилась з дива,
О, як же ти в душі непереможна!
Шевченко Тарас
На полонині з небес самим,
Я бачу твої очі, як зорі,
Твоя усмішка – божественний кім,
Звеселяє мене в миті моїх гори.
Чернявський Андрій
У вітрах пам’яті – твій голос ллється,
Тонка мелодія в серці тривожить.
У спогадах глибоких любов стелиться,
Вона, як річка, в безодні не згорить.
Жадан Сергій
Лише на папері, але в серці живе,
Тва́рда любов, як мрія з дитинства.
Ти – мій світ, ти – й важка моя зневага,
Проте знову ти – єдина надія.
Кривенко Олексій
Спалахи серця у листі поетичному,
Слова твої мерехтять, як зернятка.
У кожному рядку – тонка вірність,
Любов, що єднає два серця в казці.
Лисенко Марія
Очі твої – глибини Всесвіту,
Де я загубила всі свої мрії.
Твоя усмішка – моє святе слово,
Вона веде до щастя, непорочні дії.
Козак Володимир
У солодкому золоті спогадів,
Твоє ім’я зливається з моїми снами.
В любові нашій немає таємниць,
Ти, мов зірка, завжди поруч із нами.
Слободянюк Тетяна
Із завуальованої тиші ночі,
Плете любові недосяжні шляхи.
Де серця б’ються в гармонії точній,
Там разом ми – наче світанок у снах.
Гончаренко Oлена
Словам не вистачає квіткових барв,
Щоб описати тебе в повній красі.
Ти – моя радість, мій вірний нектар,
У запаху поля, в тіні ліси.
Демченко Роман
О, як ти зачарувала мою душу!
Слова твої – наче ніжні ноти.
В кожному погляді, у кожній пораді,
Кохання безмежне, як гомін природи.
Савченко Наталія
Твій дотик – як весняний радісний дощ,
Що змиває всі сумніві з мого обличчя.
Любов твоя – мед у короні пташок,
В ній натхнення літатиме в вічність.
Петрова Віра
В глибинах серця – сади твоїх слів,
Де кожен спогад квітне, як весняна.
Любов моя, ти – незмінний мотив,
У музиці життя, у давній дупі ясна.
Бублик Ігор
Ні з чим не зрівняються твої обійми,
Вони, як тінь, завжди зі мною.
Ти – світанок у кожній поемі,
В любові нашій немає безрадності.
Литвиненко Олег
Коли обіймаєш, час зупиняється,
Зворушують дотики твої.
У серці мріє і трепет загорається,
Любов – це вічність, вона не минає.
Головко Олена
Спогади ніжні, вони, як мелодія,
Грають у серці в безперервному ритмі.
Немає кінця цій любовній подорожі,
Ти завжди з нами, з нашими міфами.
Яремчук Леонід
Сонце заходить, а любов не гасне,
Вона, як зірка, освітлює шлях.
Ти в моїй поезії – вічно прекрасна,
Моя натхненна, моя справжня, моя страх.
Бабій Тетяна
В твоїх очах – космічна безодня,
Всю вічність шукаю в мерехтливих снах.
Любов зростає, як зірки забуття,
Ти – моя безмежна, у щасті враз.
Мельник Вячеслав
Десь на світанку, у тихому гомоні,
Твої слова глибокі, мов ріки.
Любов Всесвіту – це не лише мрії,
Вона терпка, як вечірній хміль.
Павленко Настя
Кожен твоїй дотик – це подарунок,
Ніжніше і тепліше – немає слів.
Твоє кохання – у серця ритмі,
Воно безмежне, як зимові сніги.
Федоренко Артем
У радісному диханні весни,
Твої обійми, мов радість, літають.
Мої слова – це простори безкраї,
Що святкують любов, як вітер високо.
Мироненко Анастасія
Твоїх слів сила – це холодна зірка,
Коли обіймаєш, я втрачаю страх.
Захоплені спогади безмежно близькі,
Любов твоя, як календар, що гомонить в снах.
Білоус Костянтин
Під зоряним небом, там, де все почалось,
Твоя любов – це подорож в безмежжя.
Ти завжди зі мною, ти в моїх дусі,
Кохання наше – це вічність, це щастя.
Коваль Людмила
На вухах твій шепіт, мов мед солодкий,
Кожен дотик – година надій.
Любов – це мрія у серці багряному,
Витканий світлом, що радісно гріє.
