Certainly! Here are 25 poems by various Ukrainian writers reflecting on the topic of сучасні вірші про війну:
## Костенко Ліна
Війна метала терни на серця,
Вибухи в небі, де мрія сіяла.
Ми вчимося жити під тінню вогню,
Зберігаючи кроки до сонця.
## Андрухович Юрій
Холодні ночі, де плач немий,
Де шлях до світу в димі й крові.
Але у серці живе надія,
Вона — як зоря, що світло несе.
## Багряний Василь
Сонце, що встало, крізь дим йдуть дні,
Кожен безсмертний, хто за себе став.
В пам’яті — вогняний відголос,
Сміливо будуємо новий світ.
## Жадан Сергій
Вулиці порожні від страху, зраді,
Де брат за брата мстить у пітьмі.
Але в червоній калині живе
Наша воля, що не піддасться.
## Герасим’юк Іван
Де море плаче, там серце знову,
Там звуки мого народу, знову.
Ночі безцінні, ясні, безповоротні,
Сна вітрина: справжнє і нещасне.
## Гончар Олесь
Слідом за тінями йдуть ехо втрат,
Слова, як постріли, вбивають в серце.
Але ми, немов літературний ковчег,
Несемо свою надію в майбутнє.
## Тиженко Тарас
На полях битви летять надії,
Де мати шепоче: «Вертайся живим!»
В кожному дні, який відає гіркота,
Сумні пісні лунають у тиші.
## Сосюра Василь
Руїни минулого збереглися в нас,
Але в серцях наших нове місце для краси.
Коли ненависть підпалить душу,
Ми всіх простимо, миру стукнемо.
## Хрущ Олексій
Купи листя під ногами, мов серця,
Скільки втрат за нашими спинами.
Але як птахи повертаються до дому,
Так і ми, пробиваючись крізь печаль.
## Рябчук Оксана
Глиба в пуху від зрад та обману,
Та золота кров тече свою пісню.
Кожен з нас — воїн у своїй тіні,
Зберігаючи своє право на мрію.
## Мартинюк Степан
Коли дощ капає, сльози в нікуди,
Ми несемо пам’ять у небо, в вогні.
Спогади глибокі, мов ранка,
Ми, як море, — міць з глибин.
## Довженко Тетяна
Світанок тьмяний, але серце не гасне,
Ми разом, як обручка на пальці.
Вистоявши всі бурі, досягнемо знову,
По обрію світла нашого слова.
## Соло Станіслав
Війна ніколи не вдягає ніжно,
Хоч серце знову ніби під крилами.
Сльози поезії — наш збірний напис,
На віршах, що мстять тому, хто не любив.
## Крижанівський Ярослав
Мрії на вітрі, вічно сумнували,
У світі, де ніч перевертає дні.
Але знову війна зносить тіні,
І ми знову запалюємо вогні.
## Петренко Слава
Не стогніть, не просіть, простіть,
Маємо пам’ятати, доки живемо.
У тиші знаходимо наші зобов’язання,
Віра не зникає з трав.
## Лісова Марина
Час, мов река, тече крізь печалі,
Але з дерева наше дихання.
Кожна крапля на землі говорить,
Ми разом у світі, що чекає.
## Коваленко Сергій
Кожен удар — це новий оберт колеса,
Війна залишила слід на землі,
Але ми, немов дерева в грозі,
Витримуємо, проростаючи в тутешнє.
## Ніжний Володимир
Сорок днів, слово в нозі,
Слово, що вносить мир у хаос.
Зберігаючи віру в серцях,
Ми постаємо з руїн, як новий шанс.
## Довбиш Іван
Пам’ять — це щит, це наш оберіг,
Коли все навколо — громи й штурм.
Синочки, які стали мужністю,
Ми не згаснемо в історії вогня.
## Костишин Ніна
Вогонь, що горить, від світла до тіні,
Наші серця б’ються в ритмі надії.
Кожен крок — це пісня, що глибше,
Лише разом мріємо про краще.
## Ярова Тетяна
Серед руїн, де сподівань сліди,
Лише любов — наша справжня міць.
Не здамося — в наших оселях
Часом звучить непохитний сміх.
## Гната Роман
Війна, як вітер, штовхає в обличчя,
Але ми, як зорі, світимо в сні.
Кожен рядок — це спалена надія,
Ми записуємо радість на казкову сторінку.
## Черняхівський Олександр
Затьмарене небо та струни болю,
Ми не готові підкоритись тіням.
За кожним кроком, в кожній пісні
Ми пам’ятаємо, хто ми насправді.
## Пашковський Дмитро
Хоч безглуздість воює на краях,
Ніколи не забудемо про зраду.
Ми, немові Кобзар, повстанемо знову,
В серці — надія, у руках — слово.
## Синєгуб Ольга
У безмежжі думок летять,
Вітер свободи, що світлом вільний.
Кожна вірш — це крик душі,
Ми ніколи не полишимо свій шлях.
