Сумні вірші про біль: Зануртесь у світ емоцій та глибоких переживань

Шевченко Тарас

Сумно в душі, коли тінь лягає,
І стогін саду тиша обіймає.
Вітри шепочуть про втрачені дні,
Де радості більше, а горя не ї.

Франко Іван

Там, де горе, там, де сльози,
Відгук серця в пустці розкритий.
Скільки років минуло в тіні,
Не загасити стосунки, як вогні.

Симоненко Василь

Темні ночі безсилими сядуть,
Де зітхання сумні долі сплять.
Сни, немов вітрила, відкрити не можуть,
А з теплою пам’яттю гіркота йде.

Куліш Панас

Душу крутить, немов у танці,
Болить, як в серце розбиті кільця.
Чи знайти спокій у тісних мемуарах,
Коли сльози льються, а горе – в картах?

Андрухович Юрій

П’є сльози дощ, за вікном невідомо,
Сіре повітря безнадії про тепло.
А у серці, немов спорожнілі млини,
Летять думки у безодню, лиш біди.

Набока Василь

Німий крик загублених днів,
Де любов в піснях стукає в дим.
Втеча у безодню, на дотик скорботи,
Сонце не гріє, печаль нас підкреслить.

Білик Юрій

Тіні в нічній тиші, пориви туги,
Відгук нестримний в тьмі розлуки.
Забуті мрії немов вітри ведуть,
А серце пам’ятає, хочитися не муть.

Забашта Ліна

І сльози, і гріхи на любов покладені,
Та серце все ще тримає надії.
В білому світі без сильних обіймів,
Летять думки, лишаючи відбитки.

Остапенко Іван

В тумані болю я мандрую далі,
Де згасли зірки, а надія – в пошуках.
Сліди залишаю на холодному піску,
А серце стукає, мовби в темряві крику.

Марченко Марія

Кров просякнуте тугою, згадай,
Як пальці на струнах забуття грають.
Лише вечір колише спогади сп’яну,
Серце в тіні, та знову весняну.

Лисенко Олександр

Відголоски радості затуманені димом,
Словами любові довіку жити не зможем.
Скажи, де знайти той вогонь, що гріє,
Коли втрачаємо світло, а біль не минає?

Гнатюк Леся

Сонце, сховайся, я більше не хочу,
Твоїм промінням горе не позбутись.
Словами щастя не зможу заглушити,
Хоч у серці мрія б’ється – нема щастя.

Левченко Сергій

Серце рветься, клекотить невпинно,
Не знайти любові у зоряному небі.
Тільки тихий спомин, здавалося б,
А сльози минають як журавлі по шляху.

Кравчук Олена

Шумить вітер в загублених мріях,
Смуток тримає міцно за плечима.
Де ж та радість, де щастя моє?
Віддзеркаленням тіні я стверджую своє.

Козуренко Анатолій

Старі вулиці мовчать, мов тінь,
Там, де друзі колись були зі мною.
Тепер я сумую, у порожнечі всіх,
Йду шукати спокою в сльозах моїх.

Мельник Оксана

Темрява накриває безкрайній простір,
Слова беззвучні ллються немов ріки.
Сумні спомини серцем не покинуть,
А в очах лиш відблиск вітру й злисяклость.

Яремчук Світлана

Пісок часу спливає, прощай,
Солодка тиша важка, немов куштує.
Крізь сльози бачу, як минає вже доля,
Забуті мрії знову стукають, гудуть.

Сосюра Володимир

Забуті вулиці кличуть в тиші,
Досить годин, щоб забути тривоги.
Поглянь на себе у вікні думок,
Там, де біль живе, й надії птах.

Тичина Павло

Душа на ланцюгах, до болю зв’язана,
Сумне південь настає, разом з димом обгорілим.
Там, де любов сплела павутину думок,
Сум, немов тінь,блукає полями.

Вознюк Андрій

Кривавило небо, тиша, нищить,
Невага людська себе знищує.
Роздуми в зазеркаллі, де правда не зникла,
Мій біль, певне, в тобі відправить до безодні.

Григоренко Олексій

Любов в пальцях стискає, немов вогонь,
Печаль, що підноситься в небесах,
А серце стільки страждає, вже знемагаючи,
Не знайти слова, щоб біль заспокоїти.