Шевченко Тарас
О, гірка та сльота,
Уже не прийдуть, не згадають.
Вітер співає, як вчора,
Душу в смутку латають.
Франко Іван
Занимилась вже зоря,
Сонце в крові, як сльоза.
Там, де серце гасне,
Смерть вітає, і нема вже.
Стус Василь
У часі згасла мрія,
В крилах – тиша, страта.
Забуті гріють спогади,
Така важка душа, така спата.
Гончар Олесь
Коли ж прийде ця година,
Щоб зневіра закінчилась?
В тьмі не видно світла,
Лише темрява надії знищила.
Коцюбинський Михайло
Мов в тумані, шепіт смерті,
Надія зникла, як радість.
У лісі крик, там все закрите,
Життя відходить, як у тінь.
Симоненко Василь
Я знаю, що розлука –
Це біль, що не летить,
Навколо світ повний туги,
А вітер співає – не мовчи.
Кобилянська Ольга
У серці – темряви гра,
Як загублені світи.
Смерть накриває, чекає,
Світлано, де ж ти, де?
Багряний Антонич
Ти не прийдеш, бо вже втрачений,
Ти не воскреснеш з тіні.
Надія зникла безслідно,
Смерть нас змінила, мов час у ріні.
Лесі Українки
У серці шкоду я носила,
Втрата, як холод на вітрі.
Життя не зупиниться,
Та смерть зберігає завжди.
Гречаник Льоня
В полях цвіте жовта река,
А душа моя тужить.
Вже не підем, де весна,
Там де серце – не сховаєм.
Сосюра Володимир
У журбі, у втомі, в смутку,
Тінь загубленої мрії.
Смерть мовчки крокує далі,
Життя у сні перескочило.
Маланюк Євген
Чим страшна ця ніч безсмертна?
Тільки спогад, що руйнує.
Смерть прийшла, як вітрець,
Зруйнувала все, — жити в пеклі.
Ольжич Олег
Сірі тіні бродять спогадом,
Там, де серце в шматках.
Смерть – казка, що пише знову,
Та ніколи того не зняв.
Кравчук Григорій
Сонце вже не світить,
Ніч перекрила шлях.
Смерть приходить, як сніг,
У тіні загублених слів.
Самійленко Андрій
Взірвавшись у серці,
Залишився лише біль.
Смерть за плечима стискає,
Забираючи спокій, як тінь.
Бернацкий Іван
Смуток у глибині душі,
Тиша грізна, як рана.
Смерть безжальна у черзі,
Там нема більше пана.
Сосюра Юлія
Світло до нас не доходить,
Зникли тіні в траві.
Смерть, мов кістка, нас давить,
Скоривши ті, хто живі.
Драч Іван
У вогні рветься радість,
Серце поклало прошептати.
Смерть не вибирає,
Вона навічно залишить слід.
Малишко Андрій
Тиша, як міжряддя,
Втрата, як буревій.
Смерть закриває плач,
Вона з нами – йде під ший.
Бажан Микола
На схилі гір, де тінь тремтить,
Вітер рве його крила.
Смерть зазирає у спогади,
Там, де сонце похило.
Кундель Володимир
Сложний шлях веде до забуття,
Там, де душі знайдуть спокій.
Смерть не радіє, не сміється,
Вона іншого життя не хоче.
Плужник Микола
В страшному сні з’явилась,
Душа втрачена у трубах.
Смерть шепоче хворим звуком,
Там, де любов вже згасла.
Зеров Микола
Спогади, як сльози,
Тонуть в морі холоді.
Смерть годинник нас міряє,
Не зупинить чийсь поклик.
Тичина Павло
Слабший крок – й минув,
Тіні передали моління.
Смерть – не тінь, а цілий світ,
У ньому зникли всі надії.