Поезія рідної землі
На ланах зелених, де трава стелется,
Серце полум’ям палає — Україна кличе.
Вітри мандрують, шепочучи про минуле,
Крізь віки свобода, як зірка, горить.
Вода Дніпра
О, Дніпро, радість моя,
Твоя сила, твоя глибина!
З тобою мрії мої пливуть,
На берегах твоїх сади цвітуть.
Козачий шлях
Козак йде, вогонь у очах,
Заслуги предків — гідність в піснях.
Мов сокіл в небі, прощай, вітчизно,
Твоя слава в Козаччині — вічна!
Слово про Україну
Звук твоїх пісень — це мова сердець,
У рідних полях, живимо ми зараз.
Ти, Україно, в кожному вірші,
Наша історія пахне весною.
Перший сніг
Коли сніг впаде на розпутті,
Серце стукає, мов молоде вино.
Земля у білому змінить обличчя,
Наша любов — в кожному крижаному видно.
Спадок
Вогні містечок, під небом зоряним,
Звук традицій — у серці несемо.
Ти, рідна земле, та енергія нова,
Пісня зве нас, закликає до бою.
Листопад
Опале листя в танці вітру,
Мелодії осені, як спогади.
Кругом — рідна Україна,
В перспективі — мрії без меж.
Країна щасливих
Де криниці лікують рани,
Там, де пісня ллється, як струм.
У серці моєму — Україна,
Зелена мрія в ясному дні.
Ти в мене в серці
Сонце сходить, світлина сивина,
Зелені луги, як надія в житті.
Ти, Україно, в любові, в щасті,
У світлі зірок, у полоні святі.
Рідний край
Клімат твоїх полів, як пісня в шинку,
А в мові твоїй — вся суть живого.
Ветер гуде, приносячи надію,
З Україною серце моє в ногу.
Взимку
Зимовий спокій, світло ліхтарів,
Тут, під небом, грають на дудках.
Ти — Україно, наш щит, наш компас,
В твоїй красі потопаєм знову.
Спогади
У тихій долині, де струмки плинуть,
Скорбота і радість — історії в ряд.
Ти, рідна земле, нащадків клич,
У самооргом трон в серці — вічний ряд.
Полотно
На полях квітів розцвітає,
Ручка щастя знайшла мастило,
Кожна квітка — це моя душа,
Це Україна — моя велична мрія.
Дорога
Під небом безмежним, що дахом моїм,
Ми, як зорі, мерехтимо у сні.
Ці стежки провели нас до мети,
Наша рідна земля — точка на карті.
Весняний подих
З квітневими днями вертається тепло,
Ріка мчиться, спокій і радість несе.
Ти, Україно, знову розцвітаєш,
У повітрі щастя, сердечний голос.
Ночі
Ніч поєднує всі наші мрії,
Співай, Україно, нехай чують всі!
Ти — як вічність, ти у праці,
В кожній душі залишиш свій слід.
Коли прийде мир
Мир у полях, знову буде пісня,
Життя продовжиться, не згасне свято.
Ти, Україно, ми стаємо єдиними,
На крилатих мріях злітаємо в ностальгію.
Пам’ять
Країна у серці навіки зоставалась,
З нею ми піднімемось, танцюючи від щастя.
Ти — велика, мов степи в зеніті,
Героїв пам’ять в серцях завжди буде.
На світанні
Світанок розцвітає навколо,
Земель твоїх знову в серці луна.
Наша рідна Україна —
Поезія, що вічно живе в нас.
Зовсім поруч
Затишний вечір — в кутку світу,
Тут історія пульсує в ритмі потиску.
Ти, Україно, ллєшся в струни,
Моя пісня, мій дім, моя віра.
Продовження
Спадщина предків — в кожному слові,
Зветься Україною любов у нас.
Ми йдемо далі, з натхненням і вірой,
Ти — наше минуле, тобі присвячу вірші.
Земле моя
У цім збройнім шляху — рідна сила,
Хоче спокою, хоче волі.
В Україні, влетівши в мрії,
Ти — наша міць, наша доля.
Луна в полях
Луна в полях, любов на устах,
Ти, Україно, наш мир на зламах.
В очах у тебе — сонце й місяць,
У серцях твоїх — безмежна любов.
Спадок поколінь
Спадок безмежний, в нас — активне зусилля,
Ти, Україно, у нас, мов вітрила.
На горизонті — свобода пахне,
Ми разом стверджуємо жити в короні.
Ці поезії передають любов та глибокі почуття до України, намагаючись вловити її красу і силу через творчість різних авторів.
