Шевченко Тарас
В серці моєму біль невимовний,
Як тінь, що слідує завжди,
Слухаю вітри, що кличуть на волю,
А сльози падають, мов роса в траві.
Франко Іван
Меланхолія співає тихо,
Звук серця – крик у ніч.
Коли ж вже зникне тінь з вікон,
І радість знову світить нам, як ліхтє?
Кобилянська Ольга
Тінь твоя блукає в думках,
Біль у серці, його не втамувати.
Димо повертається в світ мрій,
А радість сходить, наче сонце в горах.
Руданський Василь
Біль у серці, як стара рана,
Що не затягується роками.
Полонить душу темна зграя –
Скажи мені, як зламати крила?
Лесинська Леся
Душа моя співає в жалі,
Гармонія тиші і смутku,
А в серці глухий відголосок,
Як знайти знову щербну усмішку?
Сосюра Володимир
Серце хворіє у глибині,
Слово, мов промінь, б’ється в ніч,
У такт з долею, з небуттям,
Болю стежки – немає вороття.
Костенко Ліна
Ти, біль, — це невидима рана,
Що б’ється у ритмі моїх віршів.
Завжди з криком, завжди з болем,
Сподіваюсь, що знову засяю.
Олесь Олександр
Біль розплутується, як волосся,
У всіх думках, у всіх мріях.
Серце стукає в темряві ночі,
А зірки десь шепочуть лихо.
Багряний Валеріан
Глибока рана, що не гоїться,
Кожен день — важке випробування.
Серце б’ється в ритмі смутку,
Але вірю в радість, хоч і рано.
Грінченко Бурлака
Вечір сплутує думки,
І біль у серці зашиває.
Тіні минулого в забутті,
Але надія завжди прокидає.
Тичина Павло
Біль — це важка ноша,
В серці моєму палає,
Вітер шепоче мені,
Що надія ніколи не зникає.
Гончар Олесь
Коли печаль лунким криком,
Нехай розкаже, що стало з надією.
Серце рветься, не витримує,—
Пам’ять, немов важкий тягар.
Хвильовий Микола
Біль за плечима, з ним живу,
Це моя дружба і ворог.
Поезія лікує хвороби,
Але серце все ще співає.
Драй Хмара Оксана
У тіні суму блукаю,
Душа, мов цвіт, що опало.
Серце радістю знову спалаю,
Хоч біль мене не полишає.
Олійник Петро
Спогади давлять, як камінь,
Тягар сердець, що вмирають.
Фотографії хочуть повернути,
Але біль завжди за плечима.
Плужник Павло
У вечірній тиші карбую,
Біль у серці, як свічка,
Горить вона, але не згорає,
Мої слова — у цьому вічності.
Сосюра Володимир
Серце стукає, всупереч болю,
Вірші виводять з тіні тиші.
Я вірю, що радість — це шлях,
А біль — непотрібний друг у годині.
Яловий Григорій
Тишина кличе до покою,
А серце болить, як нестерпний грім.
Слово, мов ріка, без берегів,
Шукаю себе у своїх римах.
Зеров Микола
Серце моє рветься на частини,
Там, де було щастя і мрії.
Записую кожен подих з болем,
Але тільки любов лікує рани.
Лятковський Віктор
По серпневій порі мені сняться,
Всі мрії, які загублені.
Біль у серці — як вогонь вдалій,
Благаю хоч раз не зникати.
Багряний Юрій
У серці б’є той біль ненависний,
Він не залишає і на хвилину.
Але з кожним римуванням,
Я віднайду ще сонце у дні.
Кулик Василь
Ось і знову біль у серці,
Ночі будуть без сну та розчарувань.
Та вірші знайдуть шлях до радісного,
Душа злетить в край синіх опахал.
Драч Іван
Біль, мов шепіт, утискає,
Він кличе мене до моменту.
Творчість — це світло в розпачі,
Вона лікує сльози в очах.
Коцюбинський Михайло
Немає слів, щоб описати,
Цей біль, що переслідує у снах.
Бліде світло, серце мого плаче,
Але новий день приносить заспокоєння.