Шевченко Тарас
О, гори мій краю, величні святилища,
Вкрай обвіяні вітрами, шептанням пташиним.
Там, де коріння вплелося в каміння,
Насправді, безмежність — у спогадах моїх.
Франко Іван
Гірські вершин, як загадки,
В небо зливаються прекрасно,
Там зорі світять у безодні,
Де мрії танцюють безстрашно.
Коцюбинський Михайло
Покриті снігами, безмовні гірські кручі,
Слухають тихе дихання свободи в повітрі.
Там, де зірки зібралися до купи,
Серце знайде спокій, а душа — вітри.
Олесь Олександр
В горах, де смереки до неба колишуться,
Там сльози горя з неба у дощі стукають.
Але в цих висотах мрією горять душі,
Там мир і любов завжди прощають.
Рудченко Григорій
На схилах гірських лунають пісні,
Кожна краплина дощу — це вірші далеких часів.
Там, де гірські скелі — це стіни надії,
Проходить через століття присмак батьківських слів.
Сосюра Володимир
Гірські вершини, охоплені синім,
Завжди нагадують про мрії незгасимі.
Там, де навколо шепоче вітер,
Збираю сили, знову лину у світ.
Квітка-Основ’яненко Григорій
Вершини гори — оселі туману,
Де хмари колишуться у вічному сні.
Там знайду я свою, найщирішу пісню,
Де трон покора, а серце — вогні.
Липа В’ячеслав
Ще з ранку в горах йде грає оркестр,
Світло сонця злилося з тінню хвої,
Там, де відгуки сердець лунати,
Засвітять мрії, мов зорі у дня.
Тичина Павло
Гірські багряні заходи розливів,
Там небо та земля співали,
Що вікна душі відкрити можуть,
До мрії, що в горах, завжди кликали.
Маланюк Євген
На вершинах, де вітер співає,
Кам’яні пики, у думках стрибають.
Там в зебрах тіней часу немає,
Де голоси предків у мглі знаються.
Бажан Микола
Гори стоять, як старці мудрі,
Хоч вітри їх будуть кидати.
Але у серці в них криється сила,
Що нас до життя від часу веде.
Драч Іван
Висоти, що в небі, як мрії,
Там усе вічне, нічого не гине.
Гори, мій спів, моя вірна мета,
В кожному кроці — родючість літа.
Вінграновський Андрій
На гірських стежках, де лідлість тане,
Сонце світанку, радісно грає.
Гори в обіймах зовсім безпечні,
Спогади кличуть, тримають заповітно.
Костенко Ліна
Гори — це пам’ять, роки, століття,
Там розпрямляються вітри-листи.
Там обережно плетуться мрії,
Віднаходять спокій у тиші самотності.
Будний Ярослав
Вечірні тіні на гірській поверхні,
Там, де ведуться розмови з безмежністю.
Гори, що дихають історією,
У кожному кроці мрія за мрією.
Чубинський Павло
Гори, наче мудрі батьки,
Зберігають в собі мільйони таємниць.
В їхній глибині — тепло життя,
В пошуках щастя, як надійні точки.
Малишко Андрій
В горах думки, як птахи,
Літають високо, не бояться.
Там, де я скаржусь на світі гіркоту,
Поетичності скарб — в серці моїм.
Куліш Григорій
Високі гори — мов усмішки небес,
Життя в них — вічне, магічне і чисте.
Там не пропадає жодна сльоза,
Збирається сонця тепло у всіх.
Грінченко Борис
Серед гірських обривів — таємниці,
Де тінь вікна розтирає дні.
Вони співають невидимі пісні,
І в хмарах танцюють мрії кодекси.
Костенко Ірина
Гори, немов рідня, завжди поруч,
Там, де розквітають мрії непокірні.
Зі скелі паде зірка, мрія за мрій,
Словами в серці збережу секрети.
Бендер Олег
Горіти в горах, як свічка,
На тлі посмішок зірок.
До невідомого — стежками синіми,
Де нагадуватимуть мрії рок.
Драгович Тарас
Коли зранку встають гори,
Сонце грає, освітлює світ.
Там, де навколо хвилі шумлять,
Вся природа живе в мелодії безсмертне.
Мізій Сергій
У обіймах гірських просторів,
Де кожен камінь дихає вітром.
Вони, немов охоронці, охороняють,
Там жити серцем — в мрії безсмертній.
Стефаник Василь
Гірський пейзаж — це втілення мрій,
Кожен куточок — прощання без сліз.
Де природа говорить душею з нами,
Там, де живуть вічні наші бажання.
