Шевченко Тарас
Хліб, що на столі,
Світло й тінь свята,
В празники з нами,
Спогад – не жарт.
Вголос підзвук,
Долоні обняли,
Рядки мовчать,
Ніхто не забув.
Довженко Олександр
Поле без краю,
Де жито росло,
Там спогади мчать,
Не бідне, а голе.
Сльози полили,
Сонце палило,
Вітри охолодили,
А хліба не було.
Коцюбинський Михайло
В ріднім селі,
Де мати співала,
Хліб на столі —
Счастя й сумі.
Пам’ять жива,
Крізь горе і втрати,
Серце болить,
Коли згадую.
Багряний Іван
Вітри голодні,
Злидні окутали,
Хліб не прийшов,
Сонце не світило.
Душа стогне,
Пекло на землі,
Крик невидимий,
Летючий в пітьмі.
Хвильовий Микола
Забудь, не забудь,
Голодомор у серці,
Хліб на вустах —
Сумний символ вежі.
Кожна зернина,
Тінь забутого,
Трагічна правда,
Досі безсмертна.
Симоненко Василь
О, хліб святий,
Він як молитва,
В часи лихі,
Не давав загинути.
Серце ранить,
Спогад в душі,
Голод не забути,
Бо то – наш біль.
Тичина Павло
Коли урожай,
На столі хліб,
Година свят,
Стара традиція.
А пам’ять гірка,
Про ті страшні дні,
Голодомор відгомін,
Країна в біді.
Гончар Олесь
Земля порожня,
Схожа на ранку,
Хліба немає —
Тільки сльози в зранку.
Пам’ятай завжди,
Серед туману,
Голодомор —
Це не тільки думки.
Маланюк Євген
На серці рана,
Вітри зловорожі,
Хліб був символом,
А нині — крики.
Знову згадай,
Про тих, хто пішов,
Голодомор —
Це крапля в душі.
Олесь Алексій
Хліб у пісні —
Символ вільний,
Голод же —
Несвобода і крик.
Спогади, як зірки,
На темнім небі,
Де рідний дім —
Там горе глибоке.
Сосюра Володимир
Хліб – то що?
Весь крик дитини,
Але коли немає —
В Україні тіні.
Спогад про той,
Де лягають жнива,
Голодомор —
Це квітка в пітьмі.
Кравчук Володимир
Вітер холодний,
Глибинна туга,
А в серці хліб —
Те, що під серцем.
Пам’ять живе,
Тримай її в словах,
Голодомор став,
Пам’яттю в серцях.
Кузьмин Микола
З руїн піднімем,
Слово про хліб,
Голодомор в пам’яті —
Скривавлений лід.
Не забути горе,
Серця наші б’ються,
За хліб, за волю —
Це все, що залишилось.
Бульбенко Онисим
Коли в полі смуток,
І пшениця ледь жива,
Хліб буде миттю —
Молитва в сльозах.
Голодомор внести,
В серце своє,
Це сумна правда,
Вірш на вустах.
Логвиненко Андрій
Спогад про хліб,
Це національна скарга,
Пам’ять у свідомості —
Наслідок моралі.
Пам’ять голоду —
В серці не стихає,
За хлібом правди,
На радість не зникає.
Синюк Григорій
Хліб на столі —
Успіх нашої праці,
А без нього —
Згасла б наша джерела.
Спогад про горе,
На долоні міст,
Голодомор —
Це прапор у злиднях.
Шульган Людмила
Слово про хліб,
Звучить як молитва,
Ті, хто не мають —
Сили забути.
Голодомор —
Це рана в серці,
Нехай жевріє —
Сила в пам’яті.
Мусієнко Валерій
Сухий хліб на вустах,
Коли пролунав удар,
У серці гаряче —
Пам’ять живе в наш час.
В спогадах тіні,
Голодомор на кухні,
Не дозволяй забути —
Це розбите життя.
Липко Катерина
Тяжкий хліб —
То важкий вкус,
Голодомор —
Сумна мить у часи.
А в пам’яті —
Ті, що йшли в завтрашнє,
За хлібом правдивим —
Душі не гаснуть.
Вишневський Артем
В полі зійшов,
Як і сонце, хліб,
Але що сталося —
На душі удавлений.
Пам’яті шепіт,
Про простір глухий,
Голодомор —
Це сльози в житті.
Ясениця Олена
Хліб на столі —
Це радість і сльози,
Голод — це відчай,
Тінь наших гроз.
Дихає пам’ять,
Кожен знайде в словах,
Голодомор —
Це мітки на вустах.
