Вірші про осінь: найкрасивіші рядки, що передають чарівність осіннього сезону

Вірші

Шевченко Тарас

Осінь жовта, листя сипле,
Земля вкривається вбранням,
Прощай, літо, безтурботне,
Твій спогад — тихе зітхання.

Франко Іван

В осіннім лісі вітер плаче,
Листки, як спогади, летять.
Кришталем крапельки в промінні,
Життя немов у снах летять.

Кобилянська Ольга

Вдяглась природа у шати,
Золоті барви — осінь прийшла.
В серці стук від любові дихає,
Як скоро друга зима прийшла.

Симоненко Василь

Під ногами шепіт гілок,
Листя — мов зірки у полі.
Вечір тихо стелить крок,
Осінь співає у волі.

Грінченко Борис

Знову в сонці тіні в’ються,
Жовте небо, як минуле.
Осінь шепче — серце б’ється,
Пам’ять знову в пісню плеще.

Ященко Наталя

Туман з’являється на радість,
Вітри шепочуть — квіти зникли.
Осінь старенька, все стиха,
Тягне з собою — де ж веснки?

Олійник Андрій

Листя кружляє, танцює в мороз,
Осінь таїть у серці свій взірець.
Спогади м’яко крутять,
Багряна пора — старий, добрий лекс.

Костенко Ліна

Вздовж дороги жовті ряди,
Пташині крики, осінній смуток.
Дивлюсь, як плине день, довіри,
Залишаючи стежку в лукахю

Черняхівська Наталя

Сонця промінь на землю ляга,
Золоті поля, нива крива.
Осінь, мов подруга, підтримує,
Посмішка серця, забрана злива.

Шумук Олег

Калачиком листя спочиває,
В небі зірки холодні лягають.
Осіння пісня знову грає,
На руках — тепла обіймає.

Барабаш Роман

Вітер гуде, мов пісня давніх,
Листя падає, спочиває.
Осінь тихо, ніжно кличе,
Куди ж ти, юна весно, зникла?

Тихий Павло

Зорі в небі, чи то сльози,
Невідомість крадеться, мов вітром.
Осінь печаль на серці носить,
Кожен лист — мов радість забуту.

Білецька Катерина

В дальніх горах хмари бліднуть,
Ташкень камелії вітри з’їдають.
Осінь наснилася, не вмерла,
Важка, як пам’ять, у серцях зберігає.

Мельничук Олександр

Листя шепоче про майбутнє,
Спогади тягнуть — в глибину.
Осінь завжди, як весняне щастя,
Душу гріє, мов вчора, в сон.

Зосій Людмила

Вже серпневі хмари мчаться,
Зима, як тінь, все ближче встає.
Осінь м’яка, з солоного натиску,
Подарунки заховані з далеких смут.

Малишко Андрій

Вранці радість — туманні подихи,
У саду співають журавлі.
Ніч ніжно кличе, осінь тихо,
Серце співає в потоках сонячних мрій.

Плужник Овсій

Крила осені торкають серця,
Листя пахне пам’яттю днів.
Спогади знову не відпускають,
Седло з зірок, осінь в свіжих римах.

Адамчук Станіслав

З далеких країн пурпурний вечір,
Сонце заходить, малюючи шлях.
Осінь шепоче — ніжно, майже свято,
В серце світу знову з’явився сум.

Левченко Тетяна

Успіхи, невдачі, все разом з листям,
Дні осінні, линии, як стихід.
Краса літа, мов спогади,
В осінь летять, мов птахи у спокій.

Рудько Сергій

Безкраї простори, небесний висік,
Листя зібране, мов жар у вогні.
Осінь пурпурна губить все в тугу,
Що з глибини днів, — бачиш, спогади.

Хома Євген

Коли осінь вкрадається в лужках,
Листя панує, миром сплавляється.
Серце теж тихо співає,
Осіння пісня — пам’ять зростає.

Гуменюк Олексія

У затишку осінньої перчі
Листя, мов роман, тихе, все в спогадах.
В серці жовтіє, примарне, мрійливе,
На спогад про літній дивовижний час.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *