Шевченко Тарас
Осінь прийшла, шумлять листи,
Золотом обпали дерева,
Вітри гіркі несуть вісті,
Про скороминуще, про скарби неба.
Франко Іван
Сонце вже не гріє,
Природа заснула в тиші,
На полях кольорова повінь,
Осінь приносить нові вірші.
Коцюбинський Михайло
Скрипка осені співала,
Ніхто її не чув в селищі,
На галявинах то вітром,
То дощем розквітли роси.
Біличенко Григорій
Обриває старий каштан,
Листя з дерева м’яко пада,
В осінню симфонію ніжно
Ховається радість і зрада.
Ольжич Олег
Зимові сни вже чекають,
Осінь восени не зліта,
Листопад роздумів з книжок,
За даними простору — печаль без мети.
Максименко Андрій
Глянеш — в серпанку туман,
І спогади пливуть в небі,
Тихо жалкує осіння ман,
Про літо й зелені дерева.
Сосюра Володимир
Вже відлетіли птахи в даль,
Скоро зима, холод, неспокій.
Осінь звіряє свій біль в печаль,
Розкриває серце на жаль, на сповнені спогадів.
Тичина Павло
На вулицях мрії з’являються,
Листя кружляє у вальсі,
Осінь пригадує почуття
В ритмі кроків на калюжах.
Лисенко Микола
Золотий дощ на землю упав,
Не раз мене спущений з неба,
Серце у мрії, та все ж встигав,
Почув собі осінь у лебі.
Драч Іван
У багряному платті закуталась,
Природа, що спочила в дні,
Листя, мов зірки, на землю впали,
Час схилити голову в тиші.
Грушевський Михайло
Дивлюсь на осінь, мрійливий край,
Вже не палає стихія літа,
Шалені мрії, щастя чекай,
На зрадах згублена непевнота.
Чернявський Василь
Туман обплітає ліс кругом,
Вітер співає пісню забуту,
Осінь забила бистродом,
Запаслися грімом — не чую.
Вороний Олександр
Зірки на небі шепочуть про нас,
Осінь кружляє славною юдоллю,
Залишилась у спогадах частина,
Час перечекати, не зважати з долею.
Вишня Микола
Листопад, тиха пора,
Смуток в кожному пориві,
Тепла свічка на вікні горить,
Серце надією живе в пустелі.
Бажан Микола
Чи чуєш, як в осені плачуть?
Дощ, що співає вечірні пісні,
Туман розкриває порочний краж,
Утіхи спогади минають в далі.
Куліш Олександр
В осінній зливі, всі полишили,
На мить знову пустіть належати,
Палець душі знайшов нову ціль,
Згадаєш — не забуде те, що люблять.
Хвильовий Микола
Серед вітрів оточуючих,
Листя жовте — жаль не мовчить,
Тужливі спогади всесвітні,
Осінь прощання в духовній вічі.
Самчук Улас
Сміється осінь з вітцу,
Безжально мить не торкає,
Але у глибині печалі,
Кожна краплина любові живе.
Тенет Григорій
Листя кружляє, даруючи мрії,
Тихо зливаються очі неба,
Прощення — у виграші часи,
Осінь палає кольорами всьому.
Бондаренко Олексій
З берегів осінь грає,
Тіні на воді танцюють,
Серце мимоволі каже —
Ця пора ніколи не сплітаються.
Зеров Микола
На зламі пори, мов пророчий божок,
Листя шепоче таємниці думок,
Ніч тиха, сумну пісню співає,
З чутливих днів, кольорів садочок.
Тарасенко Петро
У листопаді шепота осінь,
Час зупинився, спочив в безгомонні,
Кроки затихли, пір’я в повітрі,
Осінь м’яка, тривожна в долі.
Лепкий Агатангел
Мереживо природи, згадка про те,
Як спалахують спогади з космосу,
М’яко та пізно закриваєш вікно,
Осінь заплутала таємні сторінки, вчора.
Головко Олексій
На зламі року, в день тиші,
Ради коштовного обійму,
Листя перетворює на пісню,
Хоча не завжди вдається відчути.
Сосюра Наталія
Обійми осені, жаль у грі,
Вітри, що вказують на безкрайність,
Супроводжують на шляху, як вічність,
Кожен момент — це мить вечності.