Шевченко Тарас
На долині, де річка сльозами плине,
Село моє, в серці кохання,
Де мама в гаю колоски жмене,
І мрії тихо шепоче, без каяття.
Франко Іван
Ставок ясний, у ньому відображення,
Село моє, ти завжди мені рідне,
Там кажуть зірки: "Не розчаруйся",
Там кожен вечір — як пісня, безсмертне!
Кобилянська Ольга
Туман ранковий, в горі шепоче,
Село моє, в тобі моя радість,
Де мати снігами любила охоче,
І кожен день наповнений здатністю.
Симоненко Василь
Вечір тихий, і знову пісні,
Село моє, з тобою розстаюсь,
А в серці мрії — твої сліди,
І сльози краплять на роси, чим закриюсь.
Гребінка Петро
Ночі зоряні над ним пролітають,
Село моє, ти знову у снах,
Туди душа моя із серцем лунає,
За тими хвилями висока глибина.
Винниченко Володимир
Стежка кривенька, в полях затишних,
Село моє, куди не повернусь,
Там батьківщина співає вічно,
Наче пісня, що в серці пронесусь.
Олійник Анастасія
Листя шумлять, мов звуки природи,
Село моє, тут сльози і сміх,
Де враз заколишуть печалі,
І в кожному слові — безліч тихих гріх.
Бажан Микола
За горизонтом рожеві світанки,
Село моє, я бачу твій подих,
Там радість блукає в кожній гілці,
І сльоза в серці — твій вічний супутник.
Рибалко Степан
З хати йде мама, несучи вечір,
Село моє, ти завжди в обіймах,
Там яке велике, таке невимовне,
Сльози на покровах — це наші надії.
Тичина Павло
Місця святі, з минулого в пам’яті,
Село моє, балад не забути,
Де вітри шепочуть, мов пісня в старані,
І сльози стікають, радість згадають.
Маланюк Євген
В серці оспівує краса, ностальгія,
Село моє, ти — батьківщина,
Там кличе весна, знову ж надія,
І сльози ллються, мов ріки, без крайніх.
Стус Василь
В стежках забутих, сліди думок,
Село моє, ти вічно зі мною,
Там пісні старі, як вогонь у сніг,
І сльози на щоках — це сльози любові.
Осовий Юрій
Вітри м’яко шепчуть у гаю,
Село моє, я відчуваю тебе,
Там кожен спомин — наче золота зграя,
І сльози в очах — це радість, не зле.
Гринько Данило
В полі гудуть, і грози стукають,
Село моє, мій дім, моя радість,
Де в небі зірки повільно спалахують,
У сльозах природа — це є моє щастя.
Дмитерко Катерина
Горі пшениці, любов і труди,
Село моє, в тобі затише,
Де кроки матусі покриті слідми,
І сльози від радості світять в тиші.
Левицький Юліан
Поле широкий видно до краю,
Село моє, ти завжди в серці,
Там діти несуть свою пісню до раю,
І сльози в наших очах — як ріка по серцю.
Гримич Петро
У гаю густому, з ранку восени,
Село моє, ти — спогади у безвітрях,
Там радість промовляє у кожній пісні,
І сльози обіймають, як вітри в серцях.
Самійленко Олександр
Тиша в селі, зоря за горизонтом,
Село моє, в тобі розцвітаю,
Калини цвіт — наче сльози з серця,
І радість, що мандрує туди, де витаю.
Яновський Олексій
Вітер шепоче, йдуть сніги з поля,
Село моє, любов моя,
Там в серці десь лишилась надія,
Сльози — наче дощі, що цвіть в твоїх руках.
Борисенко Анатолій
Вечори спокійні, зорі в покровах,
Село моє, ти — у серцях днів,
Де мрії лунають, мов вітри розгови,
І сльози — це лагідність, що нам на все.
Коваленко Діана
На стежці рідній, за горою гук,
Село моє, пам’ять у слідах,
Де вічно шепочуть дерева у кутках,
І сльози на щоках — це радість у грозах.
Сосюра Володимир
У небі голодних зірок,
Село моє, ти — мій вірний друг,
Там гуде пісня, і серце в передчутті,
І сльози, що течуть, як щастя в віку.
Лотоцький Назар
Згадую слово, у серці колись,
Село моє, ти — мир у тривогах,
Там пісні сміливі в серце вливають,
І сльози гіркі — це спогади дорогих.
