Шевченко Тарас
В тіні ночі, в глибині снів,
Колись лунав твій тихий спів.
Смерть прийшла, як вітер з полів,
Забрала тебе у світ новий.
Франко Іван
У вечірній тиші, де зорі бліді,
Смерть, мов тінь, на серце сліди.
Ми йдемо далі, та пам’ять жива,
В серцях наших тліє твоя глава.
Коцюбинський Михайло
Смерть — це мить, що забирає,
Тихо шепче, не спішить.
Вона приходить, щоб не чаяли
Тихо жити у вічній ніч.
Гребінка Петро
Мов краплі роси, ми стікаєм,
Життя, мов ріка, забираєм.
Смерть — не кінець, а новий шлях,
Сходи до небес, де світлий сміх.
Липа Улас
Все в світі проходить, та пам’ять жива,
На небесах твоя душа літа.
Смерть — це розлука, але без страху,
Тільки мить розставання, як вітру запах.
Олесь Олександр
Коли зажевріє вечір сумний,
Згадаю про тебе, і біль стане вільний.
Смерті не боюсь, я вірю в життя,
Тіло покинеш, та серце у нього.
Тичина Павло
Смерть — це пісня, що ллється,
У душі плач, та серце світиться.
Згасло світло, але знову засяє,
Ми вічно пам’ятаємо, йдучи за мрією.
Сосюра Василь
Загублені мрії у глибині думок,
Смерть — це порог, відчайдушний крок.
Та після потону я знову злетю,
Відкрию нові обрії, нову мету.
Багряний Павло
Сонце за горизонтом знову зійде,
Залишивши біль, та пам’ять б’ється.
Смерть — це не кінець, а новий захід,
В серцях наших жива, як вільний вітрець.
Драч Іван
В крилах смерті не таїться кінець,
Це лише шлях, лиш день, а не вінець.
Пам’ятаємо знову на світі тобі,
Ти живеш у кожному, в серці моєму.
Симоненко Василь
У мить прощання сльоза на щоках,
Смерть приходить тихо, без гучних звуках.
Та в серце моє твій образ живе,
Ти не йдеш ніколи — завжди зі мною, у дні.
Громадський Степан
Смерть — таємниця, що світлом сяє,
Життя в тиші, з вітром сплітає.
Завтра на сході засяє знову,
В пам’яті твоїй не згасне любов.
Зеров Микола
Кожен вірш — це спогад про тебе,
У серце заходить біль убивчий.
Смерть лякає, та пам’ять жива,
Ти живеш в думках, як вічна зоря.
Лисенко Микола
Смерть — це дар, що приносить лише,
Усвідомлення, що ти жити в житті.
В пам’яті залишишся ти назавжди,
Моя душа твоя, вільна від бід.
Чубинський Петро
На краю світу, де зорі сплять,
Смерть колискова, мов вітер в полях.
Тільки спогади, що берегти,
В серці залишились, не можу піти.
Мартинович Іван
Всі сльози вітру, всі промені сині,
Смерть лише постріл у серці без хріні.
Та знову зійде над горизонтом зірка,
Пам’яті миті для любові і віри.
Клочко Василь
Смерть — це дорога, що веде у світ,
Де не гаснуть зірки, не падає віт.
Важливо пам’ятати, що ти не один,
Йдемо разом у вічність — спочаток новин.
Олійник Петро
Смерть пробігає, лиш мить в тіні,
Та любов невмируща, живе в серці мені.
Слухаю шепіт неживих бажань,
Ти в моїх думках — не зникнеш в обман.
Федькович Юрій
Мостом переходя на той берег світла,
Смерть не забирає, лиш додає втіха.
У всіх лісах та полях, в спогадах твоїх,
Живи в моїм серці, в піснях, у віршах.
Загребельний Павло
На чолі світу, де зорі повзуть,
Смерть приходить тихо, немає образів.
Ти в серцях тих, хто тебе пам’ятає,
Словами любові світ обняли.
Бондаренко Сергій
Смерть — це вхід у нову країну,
Де сонце світить без тіней, без тіні.
Я ловлю мить, я живу в цю красу,
Ти завжди зі мною, в серці — одну.
Шимчик Ганна
У тиші ночі згадую про тебе,
Смерть лише мить, й тормозить в небажань.
Серце б’ється в піснях, у криках вітрів,
Ти — одвічність істин, у снах моїх безсвітів.
Онищенко Василь
Смерть — це таємниця, яку не пізнати,
Вона як зірка, що не хоче зникати.
В пам’яті твоїй ми будемо жити,
Ти — літера вітру, що не буде зникати.
Комар Олександр
Холод ночі, де зірки сплять,
Смерть — не ворог, а веде у бій.
В пам’яті живе твій образ завжди,
Ти в кожному слові, в кожнеє мрії.