Коваль Олена
Зозуля в лісі, кличе в радість,
Та в серці моєму — сльози на зразок.
Сумна її пісня, немає вільності,
Як душа тварини, що пір’я навчила.
Попович Андрій
Лисиця бігає, бліскавка в росі,
А на серці смуток, такий вже давно.
Залишилася ў лісі, в тіні самоті,
Дитяче чуття — це втішний шепіт.
Терещенко Марія
Кішка на вікні, сумна та втомлена,
Знову ждана, в кошику мрій.
Чи хтось її любить? В серці вагітна,
У кожному стукоті — утома надій.
Степаненко Віктор
Собака у парку, грає з дітьми,
Але погляд його – більш, ніж веселка.
Він шукає друга, за душу грішним,
Готовий пробачити, вірити у стежку.
Гнатенко Оксана
Пташенята в гнізді, мурашки в траві,
Під небом безкрайнім, зберігають мрію.
Та мама-пташка, з радістю та журбою,
Знає, як важливо, нехай щастить в світі.
Борисенко Павло
Кінь у полі, чи вдасться йому?
Випадковий шлях, що веде в небо.
Та у кожному стрибку, у кожному кроці,
Є мрія про волю, про безмежний простір.
Левченко Ірина
Соловейко співає у темряві ночі,
Здається, все прекрасно, немає турбот.
Та його мелодія — то сльози глибокі,
Про те, як тварини шукають любов.
Шевченко Андрій
Ведмідь на закритій території,
Сниться йому зелена трава.
Та стіни холодні, глухий гороскоп,
І в серці його — спогади страху.
Неїл Віра
Коник у траві, тихенько співає,
Але в серці його — важкий крик.
Він хоче свободи, вітру і світанку,
Але замикається у світі зла і безпорадності.
Костенко Дмитро
Лисичка, ти мала, з великими очима,
Чому так самотня, чому у сльозах?
В лісі безлюдно, чого ж ти чекаєш?
Твоя доброта — як сонце у темряві.
Захарченко Яна
Слон у зоопарку, серце розбите,
Він мріє про річку, про далекі шляхи.
Але стіни замкнені, тиша за вікном.
Він не знає, як сильно він прагне до дому.
Губенко Валерій
Кіт на підвіконні, дивиться у мрії,
Там, де кімната не має меж.
Але в глибині очей — відображення сліз,
Можливо, він знає — яке це жити на межі.
Мартиненко Тетяна
Тюлень на піску, вдивляється в океан,
Де хвилі шепочуть про безмежність.
Але в серці тюленя — біль від відстані,
І мрія про простір, щоб відчути прихисток.
Ісаєв Сергій
Очі ведмедя, зелені як літо,
Вони споглядають, де буде новий старт.
Та закрий, земле, цей біль невимовний,
Тварини так вразливі, у цьому світі дар.
Нечай Людмила
Папуга яскравий, сміється в клітці,
Але крик його — мов червоні сльози.
Він знає, що значить бути у в’язниці,
Мріє про небо, про сонце і грози.
Кузьменko Олександр
Вовк під місяцем, одинокий та вільний,
Але в кожному кроці — глибока рана.
Він хоче знайти свою зграю, свою силу,
Та природа безжальна, холодна і безкрила.
Михайлюк Софія
Риба у струмку, чідо своєму,
Вона пірнає глибоко, тікає від світу.
Але навіть у водах — важкий порив,
Бо сльози солоні від втрат, від горя, від брехні.
Дяченко Ігор
Собака, що бродить, шукає свого,
Світ навколо, такий далекий,
Але в серці його — вірність і дружба,
І сльози ллються, коли спогад приходить.
Коваленко Наталя
Черепаха повільна, мріє про путь,
Але життя її проходить у безмовності.
Вона знає, що важливо — вірити в себе,
Хоча часом, сльози — то розрада у тиші.
Сологуб Юрій
Синиця на гілці, в холодному вітрі,
Вона готова співати, хочитися до сну.
Але страшний холод на зміну приходить,
І спогади темні — її друга війна.
Гриценко Мирослава
Овечка в полях, ніжна і біла,
Чому ж сумна, у серці печаль?
Вона шукає траву, шукає мигдаль,
Але шлях повний ворогів, сумнівів і зла.
Яценко Оксана
Орлиця в небі, нарешті на мить,
Але серце відчуває важку тишу.
Вона хоче літати, кудись, де немає сліз,
Але тут все критично, і свобода — плівка.
Романенко Володимир
Заєць у полі, пливе у вітрі,
Але навіть у швидкості — важкий страх.
Він хоче собі вірити, тільки йому вперед,
Але в кожному стрибку — сльози, які болять.
Шевчук Ганна
Вухатий пес, радий, що вдома,
Але сумні сльози на лапах лежать.
Він чекає на друга, на руки, на щастя,
Але вітер несе його печаль в безкрайні далі.
Лисенко Назар
Сова в гущавині, мудрість несе,
Схована в темряві, проте суть знає.
Вона кричить у тиші, чує — де гірка вдача,
І сльози її — мов зорі, у темряві злітають.
Красноперова Світлана
Рибки у ставку, веселі і радісні,
Але їхні очі — наче глибокі води.
Кожна мить — це мрія, це бій за життя,
Сльози глибокі, та світ безпорадний.
