Шевченко Тарас
Вогонь неба, колишеться день,
Серця б’ються, мов крики з огня,
Там, де рідний край, знову війна,
Забирає спокій, мрії та тишу.
Кобилянська Ольга
Ніч темна, але зірки горять,
Вони бачать сльози, біль і страх,
Війна не знає, скільки ще жить,
Але надія в серцях не вгасне.
Гончар Олесь
Під гудінням куль, під звуки вогню,
Де дерева мруть, та росте надія,
Вірю, порвуться ланцюги занепаду,
І з новим світом знову зустрічатися.
Хвильовий Микола
Війна – це тінь на колінах краси,
Спогади про радість тонуть в сльози.
Писатиму, поки серце без зупинки,
Зберу наші надії, аби не загинули.
Маланюк Євген
З кожною бомбою, що падає вкрита,
Кожна сльоза – це пісня незабутня.
Ми будемо жити, ми будемо мріяти,
В нашій боротьбі духа не згасити.
Олійник Галина
Країна моя, ти зранена в крові,
Та дух твій знов встає, немов з полонену.
Голови піднімем, крила розкриємся,
У весняному повітрі новий день заблищить.
Стус Василь
В моєму серці вогонь незгасимий,
Війна не зламає, не гаситиме.
Справжніми словом, зберемо всі вітри,
Разом вистоїмо, разом здолаємо.
Андрухович Юрій
Весь світ бачить нашу гірку істину,
На волю кличе, горнеться до миру.
Коли над нами палає війна,
Ми знову станемо – побачимо весну.
Забужко Оксана
Матері моляться, діти сплять в сльозах,
Чи зможемо мріяти про мирні дні?
Скажемо війні: стоп, досить вже жахів,
Нехай буде мир – у цьому глибока суть.
Черкасенко Олександр
Край мій процвітає, хай війна лютує,
Сини і доні в вогні не зупиняються.
Слово наше – щит, рука мого народу,
Не згасне вірність, поки є любов.
Іваненко Тетяна
Тихі вечори, усмішки далеких,
Пам’ять про те, як було світло.
Війна не знищить – в серцях мій заклик,
Лише знову знайдемо мрії і волю.
Костенюк Ярослав
Гори наші горять, ріки в полум’ї,
Але в очах людей у серцях віримо.
Разом ми піднімемось до нової зірки,
Переможемо в темряві, незламно тримаємось.
Кравченко Любов
Кожна доля прожита під небом груза,
Скільки ще страждань в нашому гімні?
Ще тривалі дні, та серце не сгасне,
Ви знайдете мир – ця і є перемога!
Григоришин Степан
Гроза лютує, але кажу: “тримайся!”
Наші діти чують голоси віків,
Ми знову встанемо за нашу країну,
Не заберуть мрії, що живуть в нас.
Марченко Ірина
Розбиті поля, спогади живі,
Де пісні лунали, а тепер – тиші.
Україна, крізь сльози ти ростеш,
Силу відваги я в тобі відчуватиму.
Сосюра Володимир
Кажуть, минає війна – приходить мир,
Але стежка до щастя в серцях важка,
Ніколи не здамось, ми будемо боротись,
В рідній землі, де цвіте наша мрія.
Стефаник Василь
Серед поля, де зростає жвавість,
Війну світу не зламати нам.
Поезія – це наш прихисток у бій,
Словом збережемо все, що залишилось.
Мартинюк Олена
Вогонь та полум’я, далеко від дому,
Ранки вимагають пам’яті й чуття.
Ми знайдемо спосіб розтопити лід,
І в руках знову станцюємо весну.
Остапенко Ярослав
Війна гризе, як тінь у ночі,
Скільки подорожей ще чекає нас?
Вірю, перемога в нас всередині,
Ми зробимо це разом, повірмо в час.
Донько Наталя
Знову звучать молітви під небом,
Ніколи не здадимо країну свою.
Коли-чого зможемо перескочити,
Майбутнє будемо створювати без наслідків.
Лисенко Роман
Вітер гуде, несучи сльози з війни,
Кожен крок важкий, та душа не боїться.
Словом буду боротись, поки серце живе,
Ти, рідна Україні, тримайсь, не розсипайсь!