Петренко Олена
Вигляд у вікно – небо в сльозах,
Сонце ховається, в парі страх.
Замість гри в машинки, в укритті,
Голоси тривоги в моїй душі.
Гончаренко Ігор
Феї летають, а над містом грім,
Чому не сплять ночами дорослі, а ми?
З маминою ручкою міцно тримаю,
Казки про всесвіт в обіймах читаю.
Сидоренко Марія
Коли лунає вибух – серце в жаху,
А я малюю на стіні краси мрію.
Червону квітку в тій чорній війні,
Надію вдачу, де є ти і я, війні.
Коваленко Сергій
На вулиці гучно – це танки, не гра,
У мріях мандрую до нескінченна.
Хоча і страшно, я хочу на світі
Тільки мир, радості, сміху, не втрати.
Ткаченко Юля
Тиша прокрадається, поки не спав,
Сни мої шепчуть, що мир буде прав.
Пісню солов’я чую віддалік,
Я вірю у завтра, у сонячний крик.
Лисенко Вадим
О куди поділася веселка в день?
Чому не можемо просто гуляти?
Я малюю мрії в незабутній тіні,
Діти – наш голос, наш шлях у вірі.
Яременко Оксана
Війна з ховрашком ссориться в траві,
Що таке мир? Я питаю себе у сні.
Хоча б мить тиші – завжди б встигли,
Забудемо страх, будемо любити.
Костенко Андрій
Поклонись, рідна земле, за любов,
Діти малюють твій образ, цей зов.
В битвах іконок, в долонях священних
На війну, як на дотик, ми є безсмертні.
Дорошенко Катерина
Я б хотіла спеть, але сумно на серці,
Замість ляльок війна спустилася на землю.
Тільки добром і теплом зігріють слова,
В нашій душі вже не може бути сльоза.
Малишко Сергій
Сни з війною, та й голоси вітру,
Закриваю в очах всяк страх вранці.
Я зграю вітра, з мріями великі,
І в книжках нових про мир я знайду.
Черненко Тетяна
В небі стихії, у серці тепло,
Дякую за гру у твоєму теплі.
Пам’ятаю, як малював я на стіні,
Мир мечеться, як феї, в сльозах весни.
Соловейко Анатолій
Кольорові мрії у серці моєму,
За спинами – сльози, у слід – безмежжя.
Чому ж не може просто бути мир?
В обіймах родини, в тихих бабусиних снах.
Руденко Віра
Коли свистить вогонь у порожнечі,
Чому захисники стали відомими в снах?
Сльози мами і тато на колінах,
В війні нашій правді випечено хліб.
Козак Анна
Високі картини, коси з вітром грає,
Мрію, як крихка маленька душа.
Урагани по землі на моїй тінь,
Я малюватиму все, що в мені маєш.
Григоренко Тимур
Я бачу, як тане доля у ніч,
Серце колиться, чому це мені?
Вже мати молиться, малює на сні,
І ось знову в мріях Над Безмежжя.
Кравченко Настя
Листя шепоче про світ за вікном,
Замість прикрас – уламки в долоні.
Мир прийде, я це знаю напевно,
Скільки б не було в тісному просторі.
Бойко Ірина
Небо руйнується, замість мрій,
Хоча б одну татову страшну ніч.
Малюю сніданок – смак свята весни,
Знову в передчутті, незважаючи на сльози.
Дубровський Олексій
Де мої друзі? Чому нема в доках?
Війна завернула в илюзіях світ.
Я досліджую сни, малюю свій шлях,
Вірю в любов – це мій захист, мій світ.
Острініна Валентина
Сонце встане, нехай не зникне мрій,
Моя дружба – черепашка, не зламна завжди.
В обіймах любові, споглядаю у даль,
Пам’ять в зірках, за мир та все визнання.
Левченко Дмитро
Пробігло щастя, змочене сльозами,
Чому летимо, не маючи в мріях?
Кожна гра – це грім, напомінає,
Рвати страшенний тягар, скинути хвилю.
Губський Назар
Коли на вулиці тиша приносить,
Вітер у траві шукає слова.
Малюю у серці я сказки усі,
В тілі війни знайду остаточну мрію.
Овсяннікова Софія
Чому там, за вікном, не зорі в ніч?
Чому мрії тікають, згорають у дим?
Збираю я квіти, пишу вірші,
Про світ, що повернеться, боляче у снах.
Мороз Валерій
У вікні попелище терзає місце,
Дитячий сміх набагато краще чутки.
Зачекайте наші, нехай прийде весна,
Разом ми знайдемо дорогу до світла.
Долинський Оленко
Пробігають коники з горла гуська,
Чому ж не граємо, тільки в укритті?
Дивлюсь на мапу, б’ю олова в небі,
Сонце торкається – заплющую очі.
Шевченко Аліна
Квіти в руках – символ нашого миру,
Пам’ятаємо всіх, хто бореться – на вірі.
Я малюю радість, пишу у снах,
Всерйоз: лише звуки гри – чому ж не так?